Рішення № 135483860, 06.04.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1697/25

Провадження №2/338/282/26

06 квітня 2026 року селище Богородчани

Бродчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Рибки Л.Я.

секретар судового засідання Остапишин І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В провадженні Богородчанського районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки заборгованості за договором в сумі 22 440 грн 84 коп., судових витрат та витрат на правову допомогу в розмірі 7 000 грн.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06 листопада 2024 року між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №159630 про надання кредиту на суму 23 530 грн шляхом обміну електронними повідомленнями, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці грошові кошти, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Кредитний договір с кладається з індивідуальної частини, який містить персональні умови кредитування, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів кредитодавця розміщеної на сайті за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Відповідачка під час реєстрації , відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті кредитодавця, пройшла процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення кредитного договору. ОСОБА_1 приєдналася до публічної чатини, прийняла умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом НОМЕР_1 , що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

Відповідно до умов договору про споживчий кредит №159630 (індивідуальна частина) (пункт 2.2.1 Договору) сторони погодили, що частина суми кредитних коштів зараховується як погашення суми боргу існуючого кредитного зобов`язання між сторонами (взаємозалік). Зазначене зумовлено тим, що на момент укладення договору у відповідачки існувала непогашена заборгованість за кредитним договором №149246 від

08 серпня 2024 року. Сума (загальний розмір) кредиту становить 23 530 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 19 996 грн 59 коп. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №149246 від 08 серпня 2024 року, укладеним з кредитодавцем; у розмірі 3 грн

91 коп. на номер рахунку/картки позичальника №5168-75ХХ-ХХХХ-9061, у національній валюті; у розмірі 3 529 грн 50 коп. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно з п.2.5 індивідуальної частини (відповідно до п. 2.2.1.). Враховуючи наведені умови кредитного договору, кошти в сумі 23 530 грн. фактично не перераховувались відповідачці, а лише сума кредитних коштів у розмірі 3 грн 91 коп. зарахований на рахунок відповідачки, а решта суми направлена на погашення заборгованості за попереднім кредитом.

16 квітня 2025 року між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та позивачем ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу №16042025, згідно з умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором.

Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог №5 від 05 серпня 2025 року до договору факторингу №16042025 та акту приймання-передачі реєстру прав вимог №5 від 05 серпня 2025 року до договору факторингу №16042025, до позивача перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 .

За весь період перебування права вимоги за вищезазначеним договором, позивач не здійснив жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржниці.

Позивач зазначає, що первісним кредитором умови договору виконано в повному обсязі, однак відповідачка порушила зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 01 листопада 2025 року утворилася заборгованість в сумі 23 640 грн 84 коп., яка складається з наступного: 21 030 грн - заборгованість прострочених платежів по тілу кредиту; 9 грн 84 коп. - заборгованість по прострочених платежів по процентах; 1 401 грн - заборгованість за комісією. На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов`язання та заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ "Юніт Капітал".

Процесуальні дії у справі, клопотання, позиція відповідача.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20 січня 2026 року ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області клопотання представника позивача задоволено та витребувано у АТ КБ "ПриватБанк" інформацію про надходження на платіжну картку, яка належить ОСОБА_1 , грошових коштів в розмірі 3 грн 91 коп. грн від ТОВ "ФК "Кредіплюс".

25 лютого 2026 року ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області клопотання відповідачки задоволено та витребувано у ТОВ "Юніт Капітал" оригінали договорів про надання споживчого кредиту, докази про перерахування коштів.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, 06 квітня 2026 року через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Фактичні обставини, які встановив суд, зміст спірних правовідносин, застосовані норми права.

Судом встановлено, що 06 листопада 2024 року між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) №159630 шляхом підписання електронним підписом ідентифікатором 196е2165 о 16:26:57 (а.с.38-41) відповідно до якого відповідачка отримала кредит в розмірі 23 530 грн. строком на 273 дні, з 06 листопада 2024 року по 06 серпня 2025 року. Згідно з умовами договору кредит надається: у розмірі 19 996 грн. 59 коп. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №149246 від 08 серпня 2024 року укладеним з кредитодавцем; у розмірі 3 грн. 91 коп. на номер рахунку/картки позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 3 529 грн 50 коп. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно з п.2.5 індивідуальної частини (відповідно до п. 2.2.1.) (а.с. 39 даного договору).

Відповідно до п. 2.4 договору знижений тариф по комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200 грн.

Комісія за надання кредиту складає 3 529 грн 50 коп., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору за ставкою 15% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено

п. 2.2.1. індивідуальної частини (п. 2.5. індивідуальної частини договору).

Строк, на який надається кредит, встановлюється графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на місяць.

Загальні витрати за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших виплат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту складає (не перевищує) 3 548 грн 36 коп. (п. 2.7 договору).

Денна процентна ставка 3 548 грн 36 коп./ 23 530 грн. / 273 дні х 100% = 0,0552% в день (п. 2.7.1. договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 27 078 грн 36 коп. (п. 2.9.1. договору).

В свою чергу позичальниця зобов`язувалась повернути кредит та сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та у строки, визначені договором.

Згідно з графіком платежів за кредитним договором між сторонами узгоджено платежі за весь період користування кредиту (а.с. 41 зворот).

Відповідно до довідки про проведення взаємозаліку від 03 листопада 2025 року №3944/03-12 підтверджено факт проведення взаємозаліку зобов`язань між сторонами в межах виконання умов договору, відповідні операції були здійсненні у встановленому порядку (а.с. 42 - зворот).

Позивачем до матеріалів справи додано довідку про успішність перерахування коштів на картковий рахунок відповідачки 06 листопада 2024 року в розмірі 3 грн 91 коп., призначення платежу "Видача кредиту №159630 від 06 листопада 2024 року". (а.с. 20), а також інформація, яка надана на виконання ухвали від АТ КБ "Приват Банк" факт зарахування на картковий рахунок відповідачки НОМЕР_3 кредитних коштів в розмірі 3 грн 91 коп. (а.с. 124 зворот).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №159630 від

06 листопада 2024 року заборгованість становить 23 640 грн 84 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту 21 030 грн, заборгованість за процентами 9 грн 84 коп., заборгованість за пенею 1 200 грн, заборгованість за комісією 1 401 грн. (а.с. 57-59).

16 квітня 2025 року між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ТОВ "ФК "Юніт капітал" укладено договір факторингу №16042025, згідно якого первісний кредитор зобов`язується відступити фактору права вимоги до боржників, зокрема до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №159630 від 06 листопада 2024 року (а.с.9 -11).

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру прав вимог №5 до договору факторингу №16042025 від 16 квітня 2025 року ТОВ "ФК "Кредіплюс" передав, а ТОВ "Юніт Капітал" прийняв реєстр боржників клієнта від 05 серпня 2025 року, складений за формою згідно із додатком №1 до договору (а.с.61-62).

Укладення договору факторингу між первісним кредитором та позивачем підтверджується також платіжною інструкцією в національній валюті від 11 серпня 2025 року № 547, де у призначенні платежу зазначено: "оплата за відступлення прав вимог згідно договору факторингу №16042025 від 16 квітня 2025 року та реєстру прав вимог

№5 від 05 серпня 2025 року (а.с. 60).

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №159630 від

06 листопада 2024 року станом на 01 листопада 2025 року заборгованість відповідачки перед ТОВ "Юніт Капітал" складає 23 640 грн 84 коп. (а.с.56).

Відповідачкою ОСОБА_1 подано виписку про надходження по картці НОМЕР_3 за період з 01 червня 2024 року та 31 грудня 2024 рок,у з якої вбачається, що

06 листопада 2024 року зараховано кредитні кошти в розмірі 3 грн 91 коп. (а.с. 99).

Відповідно до відповіді на ухвалу суду про витребування доказів ТОВ "ФК "Кредіплюс" направило до суду наступні документи в електронному вигляді: оригінал договору про споживчий кредит №149246 від 08 серпня 2024 року разом із додатками, який укладений між ТОВ "ФК "Кредіплоюс" та ОСОБА_1 (а.с. 144-149), оригінал договору про надання споживчого кредиту №159630 від 06 листопада 2024 року з додатками, укладений між ТОВ "ФК "Кредіплоюс" та ОСОБА_1 (а.с. 152-159), докази про перерахування коштів на погашення заборгованості за договором про споживчий кредит №149243 від 08 серпня 2024 року (а.с. 150-151).

При дослідженні наданих доказів, судом встановлено, що між ТОВ "ФК "Кредіплоюс" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 149246 від 08 серпня 2024 року, який підписаний одноразовим ідентифікатором 647d3da5

08 серпня 2024 року о 10:06:02.

Відповідно до умов договору відповідачці ОСОБА_1 надано кредитні кошти в розмірі 15 585 грн в наступному порядку: у розмірі 12 000 грн 45 коп. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_4 , у національній валюті; у розмірі 3 584.55 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно з п.2.5. індивідуальної частини договору (а.с. 145).

Отримання вказаних кредитних коштів підтверджується випискою, яка надана особисто відповідачкою ОСОБА_1 , де зазначено, що 08 серпня 2024 року о 10:05 на її рахунок № НОМЕР_5 надійшли кошти в розмірі 12 000 грн 45 коп. (а.с. 112).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон

№ 675-VIII) від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена, шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12

ст. 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що на підставі договору про надання споживчого кредиту №149246 від 08 серпня 2024 року в електронному вигляді, відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 15 585 грн, який підписала одноразовим ідентифікатором 647d3da5 (а.с. 144-147).

Отримання кредитних коштів за договором про надання споживчого кредиту №149246 від 08 серпня 2024 року в розмірі 12 000 грн 45 коп. підтверджується випискою з особового рахунку, яка надано особисто відповідачкою ОСОБА_1 (а.с. 145).

06 листопада 2024 року між відповідачкою та ТОВ "ФК "Кредіплоюс" укладено договір про споживчий кредит №159630, відповідно до умов якого сума кредиту становить 23 530 грн та надається в наступному порядку: у розмірі 19 996 грн. 59 коп. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №149246 від 08 серпня 2024 року укладеним з кредитодавцем; у розмірі 3 грн. 91 коп. на номер рахунку/картки позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 3 529 грн 50 коп. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно з п.2.5. індивідуальної частини (відповідно до п. 2.2.1.) (а.с. 39 даного договору).

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №159630 від

06 листопада 2024 року заборгованість перед ТОВ "Юніт Капітал" станом на 01 листопада 2025 року складає 23 640 грн 84 коп. (а.с.56)

Також, суд приходить до висновку, що позивач, який не є первісним кредитором, довів перехід до нього прав вимоги за договором факторингу №16042025 від 16 квітня 2025 року до відповідача за договором споживчого кредиту №159630 від

06 листопада 2024 року, який був укладений між ТОВ "ФК Кредіплюс" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ". Договір факторингу є чинним, його дійсність не оспорено.

Відповідно до положень частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачами позову і продовжує судовий розгляд.

Зважаючи на те, що відповідачка подала письмову заяву про визнання позовних вимог, суд приймає визнання відповідачкою позову. При цьому, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачкою позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), а також те, що визнання позову не є добровільним чи є умовним.

З огляду на викладене, оскільки позивач просить суд стягнути з відповідачки

ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №159630 від 06 листопада 2024 року в сумі 22 440 грн 84 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі

21 030 грн, заборгованості за простроченими процентами в розмірі 9 грн 84 коп., заборгованості за комісією 1 401 грн, а відповідачка при цьому визнає такі вимоги, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Юніт Капітал" слід задовльнити.

Розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі

2 422 грн 40 коп.

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати в розмірі 2 422 грн 40 коп.

Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд у постанові 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 10 вересня 2025 року № 10/09/25-02 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" та Адвокатським об`єднанням "Соломко та партнери" та додаткова угода №25771367982 до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року до нього від

11 вересня 2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 25 листопада 2025 року.

За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд враховує, що дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн не співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатським об`єднанням робіт (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Таким чином, з врахуванням обсягу виконаної адвокатськими об`єднанням роботи, враховуючи категорію справи, а також беручи до уваги принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за договором про споживчий кредит №159630 від 06 листопада 2024 року в сумі 22 440 (двадцять дві тисячі чотириста сорок) гривень 84 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 21 030 грн, заборгованості за процентами в сумі 9 грн 84 коп., заборгованості за комісією в розмірі 1 401 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 ( три тисячі п`ятсот) грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", місце знаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34 офіс 333, ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

Суддя Богородчанського

районного суду Л.Я. Рибка