Рішення № 13548317, 17.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2011 р.Справа № 29/211-10-5212 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго";

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 488, 78 грн.;

Суддя Аленін О.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Дешук А.І., за довіреністю

від відповідача: не зявився.

Суть спору:ТОВ „Теплодаренерго” звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 488, 78 грн., яка складається з 358, 58 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 19, 41 грн. 3% річних, 46, 10 грн. індексу інфляції та штраф в сумі 64, 69 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, в засідання суду не зявився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 є саме та адреса, яка вказана у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, положеннями ст. 64 ГПК України зазначено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

22.11.2007р. між ТОВ „Теплодаренерго” та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір № 31/07-Т на користування тепловою енергією в гарячій воді для приміщення загальною площею 18,8 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно умов договору позивач зобовязався надавати теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобовязався своєчасно оплачувати надану теплову енергію в гарячій воді у термін згідно договору.

Відповідно п. 7.1. договору „Тариф на споживання теплової енергії складає 361, 20 грн. за 1 Гкал відпущеної теплової енергії з врахуванням ПДВ, обєм відпущеної теплоенергії по договору складає 0,27 Гкал, сума договору 97, 52 грн. в т.ч. ПДВ 16, 25 грн.

Виконкомом Теплодарської міської ради було прийнято рішення від 22.10.2007р. № 501/В-07, яким тариф на тепло енергію змінився на 361, 20 грн. за 1 Гкал з урахуванням ПДВ.

За період з 01.12.2007р. по 01.05.2010р. позивач надав відповідачу теплову енергію у обсязі 1,42 Гкал. на суму 458, 58 грн, яка була частково сплачена відповідачем у сумі 100, 00 грн.

Відповідно до п. 7 договору, відповідач прийняв на себе зобовязання своєчасно та в повному обсязі, до 10 числа місяця, наступного за звітним, проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Згідно ст. 19 Закону України „Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Однак, відповідач не своєчасно і не в повному обсязі оплачував надану теплову енергію в гарячій воді, у звязку з чим ФОП ОСОБА_1 заборгувало ТОВ „Теплодаренерго”, за період з 01.12.2007р. по 01.05.2010р. 358, 58 грн., що підтверджується рахунками.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином з відповідача на користь позивач підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 358, 58 грн.

Оскільки відповідач своєчасно не виконав свої зобовязання за договором, позивачем нараховано 19,41 грн. 3% річних, 46, 10 грн. індексу інфляції.

Згідно п. 8.2 договору, у разі невиконання грошового обовязку сума боргу повина бути оплачена з обліком встановленого індексу інфляції за весь період затримки оплати, 3 % річних по грошовому обовязку та пені.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Таким чином позивачем правомірно нараховані суми 3% річних в розмірі 19,41 грн. та борг з урахуванням індексу інфляції в розмірі 46,10 грн.

Відповідно п. 8.1 договору оплата за фактичну отриману тепло енергію проводиться шляхом перерахування на банківський рахунок енергопостачальній організації. У разі порушення абонентом терміну оплати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки оплати та штраф у розмірі 10 % річних від суми неналежно виконаного обовязку. Так, згідно розрахунку позивача розмір штрафу складає 64, 69 грн.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 488, 78 грн., яка складається з 358, 58 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 19, 41 грн. 3% річних, 46, 10 грн. індексу інфляції та штрафу в сумі 64, 69 грн.

Державне мито та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85, ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65490, АДРЕСА_1; ід код НОМЕР_1), на користь ТОВ „Теплодаренерго” (65490, м. Теплодар, вул. Польова, 1, код ЄДРПОУ 32483079) 358, 58 грн. основного боргу, 19, 41 грн. 3% річних, 46, 10 грн. індексу інфляції та штрафу в сумі 64, 69 грн., 102, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. за послуги ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текс рішення складено 21.01.2011р.

Суддя Аленін О.Ю.