Рішення № 13548292, 19.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2011 р.

Справа № 8/86-10-5010

Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Борисенко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача не з’явився,

від відповідача Яцук Є.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” до Державного підприємства „Одеська залізниця” про стягнення 23342,76 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2010 р. прийнято позовну заяву Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” до розгляду, порушено провадження у справі № 8/86-10-5010, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 20.12.2010 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 20.12.2010 р. розгляд справи відкладено на 19.01.2011 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розпискою представника Державного підприємства „Одеська залізниця”.

Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” жодного разу не скористалось наданим ст.22 ГПК України правом на участь у судових засіданнях, надіславши клопотання про розгляд справи без його представника.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 19.01.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” (далі –ЗАТ „Макіївкокс”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” (далі –ДП „Одеська залізниця”) вартості нестачі коксу доменного в сумі 23342,76 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ЗАТ „Макіївкокс” посилається на ст.ст.909,920,924 ЦК України, ст.ст.307,314,315 ГК України, ст.ст.12,23 Закону України „Про залізничний транспорт”, ст.ст.110,113,114,129,133,136 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України, параграф 19 розд.1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, залізничні накладні на маршрут або групу вагонів від 11.08.2010 р. №№ 52636927, 52636928, комерційні акти від 13.08.2010 р. АА № 036780/220, АА № 036781/221, АА № 036782/222, від 14.08.2010 р. АА № 055150/695, АА № 055151/696, АА № 055152/697, АА № 055153/698, рахунок-фактуру відправника вантажу від 11.08.2010 р. № 3191ф тощо.

ДП „Одеська залізниця” у відзиві на позов просить у задоволенні вимог до неї відмовити, оскільки відповідачем прийнято до перевезення, доставлено та видано вантаж у тому ж стані, в якому його передав позивач.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив:

11.08.2010 р. зі станції відправлення Макіївка Донецької залізниці ЗАТ „Макіївкокс” (відправник) на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці для ТОВ „ТІС” (одержувач) відправлено 7 вагонів, у т.ч. № 53512166, коксу доменного кількістю 282150 кг, зокрема, у вагоні № 53512166 –39000 кг, що підтверджується залізничною накладною № 52636927.

Відмітки у вказаній накладній свідчать про те, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника навалом. Вантаж розміщено і закріплено згідно п.п.4.1,4.3,4.11,7.1,7.3,8.2 ТУ Р2 1-3,5,6,8,9 дод.14 до УМВС. Власником вантажу є ЗАТ „Донецьксталь”. Одержувач являється експедитором. Вантаж марковано.

14.08.2010 р. на станції Знаменка Одеської залізниці складено комерційний акт АА № 055153/698, яким встановлено, що: проведено зважування вагона № 53512166, нетто 37400 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 1600 кг; навантаження у вагоні вище бортів на 350 мм; вантаж марковано вапном; праворуч по ходу потяга під 1-3 люками мається поглиблення довжиною 4000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 350 мм, під 5-6 люками довжиною 2500 мм, на ширину вагона, глибиною 350 мм; у місці поглиблення маркування відсутнє; просипання вантажу немає; у технічному стані вагон справний.

Крім того, 11.08.2010 р. зі станції відправлення Макіївка Донецької залізниці ЗАТ „Макіївкокс” (відправник) на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці для ТОВ „ТІС” (одержувач) відправлено 8 вагонів, у т.ч. №№ 56259849, 56865652, 53500781, 56371727, 56226236, 56963440, коксу доменного кількістю 337600 кг, зокрема, у вагоні № 56259849 –41450 кг, у вагоні № 56865652 –39100 кг, у вагоні № 53500781 –43300 кг, у вагоні № 56371727 –40100 кг, у вагоні № 56226236 –43500 кг, у вагоні № 56963440 –46200 кг, що підтверджується залізничною накладною № 52636928.

Відмітки у вказаній накладній свідчать про те, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника навалом. Вантаж розміщено і закріплено згідно п.п.4.1,4.3,4.11,7.1,7.3,8.2 ТУ Р2 1-3,5,6,8,9 дод.14 до УМВС. Власником вантажу є ЗАТ „Донецьксталь”. Одержувач являється експедитором. Вантаж марковано.

13.08.2010 р. на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт АА № 036780/220, яким встановлено, що: проведено комісійне перевантаження вагона № 56259849, нетто 39640 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 1810 кг; навантаження у вагоні вище бортів на 30 см, з шапкою; вантаж марковано вапном; праворуч по ходу потяга під 3-4 люками мається поглиблення довжиною 2 м, шириною 1 м, глибиною 0,4 м; у місці поглиблення маркування порушене; течі вантажу немає; недостача у вагоні знаходитись могла; у технічному стані вагон справний.

Того ж дня на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт АА № 036781/221, яким встановлено, що: проведено комісійне перевантаження вагона № 56865652, нетто 37180 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 1920 кг; навантаження у вагоні вище бортів на 30 см, з шапкою; вантаж марковано вапном; праворуч по ходу потяга під 2-3, 5-6 люками маються поглиблення довжиною 2 м, шириною 1 м, глибиною 0,4 м; у місцях поглиблення маркування порушене; течі вантажу немає; недостача у вагоні знаходитись могла; у технічному стані вагон справний.

Того ж дня на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт АА № 036782/222, яким встановлено, що: проведено комісійне перевантаження вагона № 53500781, нетто 41940 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 1360 кг; навантаження у вагоні вище бортів на 30 см, з шапкою; вантаж марковано вапном; праворуч по ходу потяга під 3-5 люками мається поглиблення довжиною 3 м, шириною 1 м, глибиною 0,4 м; у місці поглиблення маркування порушене; течі вантажу немає; недостача у вагоні знаходитись могла; у технічному стані вагон справний.

14.08.2010 р. на станції Знаменка Одеської залізниці складено комерційний акт АА № 055150/695, яким встановлено, що: проведено зважування вагона № 56371727, нетто 38250 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 1850 кг; навантаження у вагоні вище бортів на 350 мм; вантаж марковано вапном; праворуч по ходу потяга під 2-3 люками маються поглиблення довжиною 2000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 200 мм, під 4-7 люками довжиною 5000 мм, на ширину вагона, глибиною 200 мм; у місці поглиблення маркування відсутнє; просипання вантажу немає; у технічному стані вагон справний.

Того ж дня на станції Знаменка Одеської залізниці складено комерційний акт АА № 055151/696, яким встановлено, що: проведено зважування вагона № 56226236, нетто 41650 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 1850 кг; навантаження у вагоні вище бортів на 350 мм; вантаж марковано вапном; праворуч по ходу потяга під 5-6 люками мається поглиблення довжиною 3000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 300 мм; у місці поглиблення маркування відсутнє; просипання вантажу немає; у технічному стані вагон справний.

Того ж дня на станції Знаменка Одеської залізниці складено комерційний акт АА № 055152/697, яким встановлено, що: проведено зважування вагона № 56963440, нетто 44400 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 1800 кг; навантаження у вагоні вище бортів на 350 мм; вантаж марковано вапном; праворуч по ходу потяга під 4-5 люками мається поглиблення довжиною 3000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 300 мм; у місці поглиблення маркування відсутнє; просипання вантажу немає; у технічному стані вагон справний.

Після складання комерційних актів кокс доменний доставлено до місця призначення та видано його одержувачу.

В подальшому вантажоодержувач у порядку, встановленому ст.133 Статуту залізниць України, передав відправнику право на пред’явлення претензії та позову, після чого ЗАТ „Макіївкокс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втраченої під час перевезення продукції у розмірі 23342,76 грн. (маса відповідальної недостачі з урахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу визначена як 1210 кг у вагоні № 53512166, 1395 кг у вагоні № 56259849, 1529 кг у вагоні № 56865652, 927 кг у вагоні № 53500781, 1449 кг у вагоні № 56371727, 1415 кг у вагоні № 56226236, 1338 кг у вагоні № 56963440; вартість вантажу 2520,00 грн. з ПДВ за 1 тону встановлена по рахунку-фактурі відправника вантажу від 11.08.2010 р. № 3191ф).

Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Виходячи з правил ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, ст.6 Статуту залізниць України, наявні у матеріалах справи залізничні накладні від 11.08.2010 р. №№ 52636927, 52636928 свідчать про укладення між ЗАТ „Макіївкокс” (вантажовідправник) і ДП „Одеська залізниця” (перевізник) договорів перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ТОВ „ТІС”.

Як вбачається із залізничних накладних, завантаження вантажу у вагони №№ 53512166, 56259849, 56865652, 53500781, 56371727, 56226236, 56963440 здійснювалося відправником, який за змістом ч.3 ст.308 ГПК України, ч.1 ст.918 ЦК України, ст.32 Статуту залізниць України зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.

Завантаження здійснено згідно п.п.4.1,4.3,4.11,7.1,7.3,8.2 ТУ Р2 1-3,5,6,8,9 дод.14 до УМВС, що підтверджується безпосередньо вказаними залізничними накладними.

Однією із умов забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення являється справність вагону в технічному та комерційному відношеннях.

Стаття 31 Статуту залізниць України зобов’язує залізницю подавати під завантаження справні, придані для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери.

Однак, у разі подачі під завантаження несправного за своїм технічним або комерційним станом вагону, відправник повинен відмовитись від його використання.

Господарський суд Одеської області, дослідивши тексти комерційних актів від 13.08.2010 р. АА № 036780/220, АА № 036781/221, АА № 036782/222, від 14.08.2010 р. АА № 055150/695, АА № 055151/696, АА № 055152/697, АА № 055153/698, відзначає, що навантаження відправником здійснювалось у справні вагони, а, отже, втрата вантажу у причинно-наслідковому зв’язку зі станом вагонів не перебуває.

Разом з тим, ч.1 ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

В ст.111 Статуту залізниць України перелічені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Господарський суд вказує, що комерційні акти з даними відносно наявності на поверхні коксу доменного поглиблень та порушення маркування там, де встановлені поглиблення, можуть підтверджувати те, що недостача у вагонах №№ 53512166, 56259849, 56865652, 53500781, 56371727, 56226236, 56963440 є результатом втрати вантажу під час перевезення.

В п.3.1 роз’яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” від 29.05.2002 р. № 04-5/601 (із змінами) закріплено, що відповідно до ст.909 ЦК України та 307 ГК України, ст.110 Статуту залізниць України за договором перевезення вантажу залізниця зобов’язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало...

Враховуючи викладене та те, що ДП „Одеська залізниця” не наведено будь-яких доказів відсутності її вини у втраті вугілля під час перевезення, тобто не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідальність за втрату вантажу слід покласти саме на перевізника, в зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню за рахунок залізниці.

При цьому сума, яка підлягає стягненню, вірно визначена в розрахунку до позовної заяви, складеному з дотриманням діючого законодавства, зокрема, змісту ст.114 Статуту залізниць України в частині відшкодування дійсної вартості втраченого вантажу та урахуванням норми природної втрати, а також рахунку-фактури вантажовідправника від 11.08.2010 р. № 3191ф, який є належним доказом ціни товару за правилами ст.115 Статуту залізниць України.

Та обставина, що платником за названим рахунком-фактурою виступає ЗАТ „Донецьксталь”, яке не являється стороною за договором перевезення, на можливість визначення на його підставі дійсної вартості вугілля не впливає, адже: рахунок виставлено саме відправником вантажу; в ньому розділено вартість товару та експедиторських послуг ТОВ „ТІС”; особа платника по рахунку та факт оплати чи неоплати для визначення відповідальності залізниці за спірним перевезенням не мають значення.

Аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 12.08.2010 р. по справах №№ 26/32-10-947, 26/34-10-949.

Інші доводи ДП „Одеська залізниця” стосовно того, що відповідачем прийнято до перевезення, доставлено та видано вантаж у тому ж стані, в якому його передав позивач, спростовуються наведеним вище, а, відтак, є хибними.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на ДП „Одеська залізниця”.

Керуючись ст.ст.33,34,38,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код 01071315; р/р 26003000001 в одеській філії АБ „Експрес-Банк”, МФО 328801) на користь Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Горького, 1; код 32598706; р/р 26004198061891 в Донбаській філії ПАТ „Кредит промбанк” м. Донецька, МФО 335593) 23342/двадцять три тисячі триста сорок два/грн. 76 коп. вартості недостачі вантажу, 233/двісті тридцять три/грн. 43 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 20.01.2011 р.

Суддя Лічман Л.В.