Рішення № 135480666, 31.03.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/13113/25

Номер провадження 2/404/5023/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року Фортечний районний суд міста Кро пивницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальним підприємством «Теплоенергетик Кропивницької міської ради» у грудні 2025 року, подано позов про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання в загальній сумі 143446,83 грн, з яких: основний борг в сумі 95 159,29 грн за період з 01 лютого 2011 року по 31 липня 2025 року; 3% річних, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 11 256,84 грн за період з 01.04.2011 року по 30.09.2025 року; інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 37 030,70 грн за період з лютого 2011 року по липень 2025 року. Позов мотивовано тим, що Комунальне підприємство «Теплоенергетик Кропивницької міської ради», відповідно до «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів від 21.07.2019 року № 830, Закону України «Про теплопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надає споживачам послугу з централізованого теплопостачання. Відповідач є споживачем теплопостачання, за адресою: АДРЕСА_1 . Шляхом подачі теплової енергії, за вказаною адресою сторони фактично вступили в договірні відносини, проте відповідач протягом тривалого часу за надану послугу не розраховувався, у зв`язку з чим виникла заборгованість за послуги централізованого теплопостачання, в сумі 95 159,29 грн за період з 01 лютого 2011 року по 31 липня 2025 року.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 09 січня 2026 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а.с. 10).

В свою чергу, відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. № 2517 від 20.01.2026 року), в якому останній просить застосувати позовну давність до заявлених вимог, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за послуги з постачання теплової енергії в сумі 143446,83 грн. Вказав, що позивач звертаючись до суду з позовом в грудні 2025 року пропустив строк позовної давності, з вказаними позовними вимогам він звертається до суду 05 грудня 2025 року, тобто після спливу 3 років, коли позивач довідався про порушення свого права та особу, яка його порушила. Таким чином, звернення позивача із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії з 01 лютого 2011 року по 31 липня 2025 року, основного боргу, 3% та інфляційних втрат, що нараховані на суму боргу здійснено із пропущенням строків позовної давності, що відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові (а.с. 16-30).

В свою чергу, позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 3544 від 27.01.2026 року) в якому останній зазначає, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID- 19 спричиненої коронавірусом SARS CoV-2» (із змінами і доповненнями внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. У подальшому, рядом постанов Кабінету Міністрів України карантин на території України продовжувався та постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України. Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID- 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Крім цього згідно пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022. затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Враховуючи, що строк позовної давності за період з 12 березня 2017 року закінчувався 12 березня 2020 року, а також запровадження на всій території України карантину з 11 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, а під час дії карантину строки, визначені ст.257 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину, а також введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 по теперішній час, а під час дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон №4434 набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Оскільки Закон було надруковано в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 №108, то набрав він чинності з 04.09.2025, саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності. Отже, строки позовної давності, які календарно спливли у період дії карантину та воєнного стану в Україні є такими, що продовжені, тобто суд може застосувати строки позовної давності та стягнути заборгованість, в даному випадку, за період з 12 березня 2017 року по 31 липня 2025 року. Просили задовольнити позов в повному обсязі. Позивач заперечує, щодо застосування строків позовної давності, адже згідно ст. 13 Конституції України власність зобов`язує, власник квартири зобов`язаний оплачувати всі комунальні платежі вчасно, тому що підприємство зі свого боку надавало послугу вчасно та належної якості, а невчасна оплата за послугу негативно впливає на забезпечення нормального та безперебійного функціонування Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради», можливості постійного забезпечення споживачів тепловою енергією, реконструкції, технічного переозброєння і налагодження технічного устаткування, будівель і споруд, магістральних теплових мереж, впровадження нової техніки і технології, виконання робіт з екологічного захисту природного середовища (а.с. 23-25).

Відповідачем подано до суду заперечення (вх. № 4549 від 02.02.2026 року), в яких останній зазначає, що підтримує свою позицію стосовно застосування строку позовної давності з підстав та в порядку, що описані у відзиві щодо відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за послуги з постачання теплової енергії в сумі 143446,83 грн (а.с. 31-32).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву (вх. № 12777 від 18.03.2026 року) про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 38), подала до суду клопотання (вх. № 13745 від 24.03.2026 року) про розгляд справи за її відсутності та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

ОСОБА_1 була споживачем теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , що надавалася до вказаного житла.

Комунальне підприємство «Теплоенергетик Кропивницької міської ради» відповідно до «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів від 21.07.2019 року № 830, Закону України «Про теплопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надає споживачам послугу з централізованого теплопостачання.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 68 Житлового кодексу України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 1 частини третьої статті 24 Закону України «Про теплопостачання», встановлений обов`язок споживача теплової енергії, - своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до статті 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Інформація щодо відключення споживача від системи центрального опалення, з отриманням дозволу у передбаченому законом порядку, в матеріалах справи відсутня.

При цьому, згідно зазначених норм закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 638/11034/15-ц від 10.12.2018 року.

Таким чином, сторони взяли на себе взаємні зобов`язання: позивач надавати житлово-комунальні послуги з теплопостачання, а відповідач оплачувати спожиті комунальні послуги.

В силу статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 162 Житлового кодексу України визначено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно пункту 36 Постанови КМУ від 21.07.2019 року № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Окрім цього частина третя статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання» зазначає, що оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов`язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.

Однак в порушення вищезазначених норм, впродовж тривалого часу відповідач за наданні послуги не розраховується.

Згідно з пунктом 35 Постанови КМУ від 21.07.2019 року № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Станом на 01 серпня 2025 року, за період з 01 лютого 2011 року по 31 липня 2025 року, сума заборгованості за особовим рахунком відповідача складає 95 159,29 грн.

При цьому відповідач подав через канцелярію суду заяву про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України).

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» звернулось до Фортечного районного суду міста Кропивницького з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання 05 грудня 2025 року, що підтверджується відміткою суду на позовній заяві.

Однак, як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачу нарахований борг за послуги з централізованого теплопостачання в сумі 95 159,29 грн за період з 01 лютого 2011 року по 31 липня 2025 року, тобто з пропуском встановленого строку позовної давності.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID- 19 спричиненої коронавірусом SARS CoV-2» (із змінами і доповненнями внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. У подальшому, рядом постанов Кабінету Міністрів України карантин на території України продовжувався та постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.

Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID- 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім цього, згідно пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи, що строк позовної давності за період з 12 березня 2017 року закінчувався 12 березня 2020 року, а також запровадження на всій території України карантину з 11 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, а під час дії карантину строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України продовжуються на строк дії такого карантину, а також введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року по теперішній час, а під час дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється. Зупинення строку позовної давності, яке діяло під час воєнного стану, скасовано з 4 вересня 2025 року на підставі Закону України № 4434-IX від 14.05.2025. Строки позовної давності було призупинено на період з 12.03.2017 по 31.07.2025 року.

Тому, суд приходить до висновку, що борг за послуги з централізованого теплопостачання підлягає стягненню з відповідача в межах строку позовної давності з 12.03.2017 року по 31.07.2025 року в сумі 75753,24 грн.

При цьому, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у стягненні заборгованості за період з лютого 2011 року по лютий 2017 року включно в зв`язку зі спливом строку позовної давності, про що заявлено відповідачем.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частковому задоволенню підлягають і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 6329,93 грн за період з 01.05.2017 року по 30.09.2025 року; інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 19517,11 грн за період з березня 2017 року по липень 2025 року, оскільки у відповідності до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір 1715,73 грн виходячи з такого розрахунку.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 101599,93 грн, тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1715,73 грн (101599,93 грн х 100 % : 143446,83 грн х 2422,40 грн.).

Керуючись Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги, статями 253, 256, 257, 261, 264, 267, 525, 526, 509, 546, 549, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, статями 68, 162 Житлового кодексу України, статтями 19, 76, 81, 141, 206, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Комунального підприємства «Теплоенергетик Кропивницької міської ради», до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенергетик Кропивницької міської ради» заборгованість за послуги теплопостачання в загальній сумі 101599,93 грн, з яких: основний борг в сумі 75753,24 грн за період з 12.03.2017 року по 31.07.2025 року; 3% річних, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 6329,93 грн за період з 01.05.2017 року по 30.09.2025 року; інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 19517,11 грн за період з березня 2017 року по липень 2025 року, а також 1715,73 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Теплоенергетик Кропивницької міської ради», код ЄДРПОУ 24153576; місцезнаходження: 25030, місто Кропивницький, вулиця Сергія Гришина, будинок № 23/16;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 06.04.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка