Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 404/360/26
Номер провадження 1-кс/404/1019/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2026 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , про скасування повідомлення про підозру від 26.12.2025 року по кримінальному провадженню №42025122010000199, за ч. 5 ст. 190 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Захисник в інтересах підозрюваної в порядку ст.303 КПК України подав до слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького скаргу про скасування письмового повідомлення про підозру від 26 грудня2025 року, стосовно ОСОБА_6 по кримінальному провадженню 42025122010000199, за ч. 5 ст. 190 КК України.
Процесуальної підставою скасування зазначає порушення порядку вручення повідомлення про підозру. Крім того, відсутні докази обґрунтованості підозри. У судовому засіданні захисники вимоги підтримали.
26.12.2025 року по кримінальному провадженню 42025122010000199 громадянці ОСОБА_6 , у порядку ст.135 КПК України різними способами було направлено письмове повідомлення про підозру за ч. 5 ст. 190 КК України.
Підстави та порядок вручення повідомлення особі про підозру регламентованоглавою 22 КПК України.
Згідно з п.10 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз наведеної норми закону свідчить, що під час розгляду слідчим суддею цієї скарги підлягає з`ясуванню дотримання при повідомленні особі про підозру вимоггл.22 КПК України, зокрема відповідність підозри вимогам ст.ст.276,277,278 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1ст.276 КПК Україниповідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особина місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Статтею 277КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Згідно зі ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру від 26 грудня 2025 року, дане повідомлення складено слідчим за погодженням із прокурором, у ньому зазначено прізвище та посаду слідчого, який здійснював повідомлення, анкетні відомості - прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, громадянство, місце проживання, найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення, зміст підозри, правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 відомі на момент повідомлення про підозру. Роз`яснено процесуальні права та обов`язки, передбачені ст.42 КПК України.
У разі неточності текступервинної підозри щодо обставин чи правової кваліфікації, зазначений недолік уподальшому можна редагувати під час досудового слідства та судового розгляду шляхом зміни підозри чи обвинувачення.
Згідно ст. 276 КПК України та висновку Європейського суду з прав людини, зокрема п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що «вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».
Взято до уваги висновки викладені у рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182.Відповідно до практики ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 пар. 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Вимога розумної підозри містить у собі два питання. Перше з них становить питання права: розумна підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Друге питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного злочину.
Слідчий суддя враховує, що стандарт розумна підозра достатньо вимогливий, хоча значно слабкіший за стандарт поза розумним сумнівом, який вимагається для кримінального засудження.
Факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру» не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення Рішеня ЄСПЛ у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства».
Сторона обвинувачення на ранніх стадіях розслідування, зобов`язана довести всі елементи правопорушення, оскільки цей стандарт не вимагає, щоб сторона обвинувачення мала докази, достатні для остаточного вирішення питання про винуватість.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення був встановлений з метою захисту національних інтересів України, продовольчої безпеки держави та прав землевласників. (ст. 2 Закон України «Про мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення»)
ОСОБА_6 разом зі ОСОБА_7 через підконтрольні юридичні особи вчинили умисні дії спрямовані на порушення дії мораторію на відчуження земель, оформили договори купівлі-продажу 13 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Кіровоградської області за кошти, отримані в якості позики від ТОВ «АФ Хлібодар», ТОВ «КАУНАС», ТОВ «Україна-ХЛІБ» в загальній сумі 1 760 000 грн, із подальшим вкладом придбаних земельних ділянок у статутний капітал ТОВ «Колєнс».
З цією метою 29.08.2023 ОСОБА_6 уповноважила ОСОБА_8 укласти договори купівлі-продажу, за якими купити на її ім`я земельні ділянки розташовані на території України, з подальшим користуванням та розпорядженням відповідно до законодавства України земельними ділянками сільськогосподарського призначення, довіреність зареєстрована приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області за № 1822.
Крім того, 29.08.2023 ОСОБА_6 уповноважила ОСОБА_9 представляти її інтереси та вести від її імені справи з питання розпорядження грошовими коштами для купівлі нерухомого майна на її ім`я, а саме земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташованих на території України, довіреність зареєстровано приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області за № 1821.
У подальшому на підставі довіреності ОСОБА_8 від імені ОСОБА_6 уклала із «ПОЗИКОДАВЦЯМИ» ТОВ Україна Хліб, ТОВ КАУНАС і ТОВ АФ ХЛІБОДАР договори позики, згідно яких «ПОЗИЧАЛЬНКУ» ОСОБА_6 надавалася позика.
На виконання зазначених договорів позики «ПОЗИКОДАВЦЯМИ» на банківський рахунок ОСОБА_6 НОМЕР_1 відкритий в АТ «ОТП БАНК», були перераховані грошові кошти у загальній сумі 1 760 000 грн.
У період часу з вересня 2023 року по грудень 2023 року ОСОБА_8 , яка, згідно довіреності, діяла в інтересах ОСОБА_6 , було укладено 13 договорів купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
У подальшому 27.06.2024 ОСОБА_6 уповноважила ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 бути представником з питань пов`язаних набуттям нею частки у статутному капіталі ТОВ «КОЛЄНС» шляхом внесення додаткового вкладу у статутний капітал, управлінням і розпорядженням, включаючи право відчуження, належними їй на праві власності земельними ділянками.
ОСОБА_6 уповноважила довіреністю складеною у місті Відень, Посольство України в Республіці Австрія 13.01.2025 за № 570/71, гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинити від її імені юридично значимі дії, пов`язані з припиненням (скасуванням) виданих нею на території Республіки Австрія та України, посвідчених 29.08.2023 приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 1821, 1822, 1833 правочинів.
Як наслідок, ОСОБА_10 22.01.2025 на адресу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подано заяву № К-25108.6, не здійснювати будь-яких нотаріальних дій від імені ОСОБА_6 , які стосуються відчуження будь-якого майна, яке належить їй на праві власності.
Внаслідок незаконних маніпуляцій з 13 земельними ділянками, ОСОБА_6 могла заволодіти грошовими коштами в сумі 1 760 000 грн. та без достатніх правових підстав шляхом обману набути право власності на значні посівні площі.
Характерною ознакою цих правовідносин є те, що всі учасники незаконних земельних оборудок визнають порушення ними мораторію, земельного законодавства.
Згідно ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторонни насправді вчинили.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 522/14890/16 зазначено, що якщо в результаті укладення удаваного правочину, правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.
Наслідком недійсного правочину, є реституція тобто повернення сторонами одна одній всього отриманого за правочином, може виникнути ситуація, що сторона удаваного правочину, яка приховано сплатила гроші, не зможе підтвердити суму сплачених коштів і відповідно не зможе їх повернути у фактично сплаченому розмірі, оскільки не зафіксувала таку оплату належним чином, і, у зв`язку з цим, залишиться в мінусі.
Прокурор довів, що за результатами незаконних операцій з землями сільськогосподарського призначення підозрювана ОСОБА_6 незаконно могла набути прав на грошові кошти в сумі 1 760 000 грн. та право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
У свою чергу ОСОБА_7 та підконтрольні йому юридичні особи незаконно набули право користування на сорок п`ять років земельними ділянками сільськогосподарського призначення, значних розмірів.
Відсутні підстави вважати, що здійснена органом досудового розслідування попередня кваліфікація дій ОСОБА_6 є вочевидь неправильною чи маніпулятивною.По вказаному кримінальному провадженню обґрунтованість підозри вже була предметом судового контролю з боку слідчого судді першої під час застосування запобіжного заходу. Відтоді жодних вагомих виправдувальних доказів не подано та підтверджується дослідженими доказами та сукупністю фактичних даних, які містяться у цих доказах, і в свою чергу була достатньою для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
Повідомлена ОСОБА_6 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та у зв`язку із неможливістю вручення, здійснено у спосіб для вручення повідомлень, із дотримання вимог ст. 278 та Глави 6 та 11 КПК України. Матеріали кримінального провадження містять належні та допустимі докази про направлення ОСОБА_6 письмового повідомлення про підозру у спосіб передбачений ч. 2 ст. 135 КПК України: зокрема шляхом надіслання її поштою; вручення примірника підозри дорослому члену сім, яким є її чоловік; вручення підозри житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи; а також направлення примірника з використанням менеджеру Вайбер. Повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання у тому, що ОСОБА_6 може бути причетна до вчинення кримінального правопорушення. На цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя має право оцінювати докази з точки зору їх належності та достатності для висунутої особі підозри і не вправі оцінювати їх з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення у формі вироку, і жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Припущення щодо необґрунтованості підозри не є підставою для скасування повідомлення про підозру, оскільки розглядаючи скаргу на повідомлення про підозру, слідчий суддя не вправі вирішувати питання про наявність чи відсутність в діях підозрюваної особи складу кримінального правопорушення, належність та допустимість доказів та інші питання, які підлягають з`ясуванню та оцінці судом під час розгляду кримінального провадження по суті, а повинен лише перевірити дотримання слідчим, прокурором під час повідомлення про підозру вимог ст.ст.276-278 КПК України.
Слушне зауваження захисників у частині однобічності досудового розслідування, оскільки мораторій на продаж землі ймовірно умисно порушували всі учасники незаконної земельної оборудки всі визнають цю визначальну обставину, проте кримінальне переслідування проводиться лише стосовно ОСОБА_6 . Прокурор в інтересах держави не подав позов про: нікчемність, незаконність: позики, довіреностей, договорів. Ініціюються заходи забезпечення кримінального провадження тільки в інтересах ОСОБА_7 та підконтрольних йому юридичних осіб.
Дійсно, згідно з ст. 36 та 40 КПК України, дізнавач та слідчий з прокурором є процесуально незалежними і на власний розсуд забезпечують організацію проведення ефективного досудового розслідування. Отже мають право на власний розсуд визначати правову кваліфікацію можливого кримінального правопорушення., проте така однобічність викликає у представників захисту розумний сумнів.
Разом з цим, виявлений недолік під час проведення досудового розслідування, не виключає наявність ознак кримінального правопорушення стосовно дії ОСОБА_6 у редакції направленого їй письмового повідомлення про підозру.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на умовах змагальності.
Незаконним стане скасування підозри, внаслідок чого представники сторони захисту втратять належну процесуальну гарантію на відстоювання власної правової позиції та можливість бути виправданим.
Передчасне скасування підозри призведе до обмеження повноважень слідчого/прокурора, та унеможливить сторону обвинувачення реалізувати своє право на змагальність на стадії судового розгляду (постанова ККС ВС від 05.04.2023, справа № 188/1146/22, провадження № 51-176 км 23).
Наведене узгоджуєтьсяз практикою застосування Касаційногокримінального суду Верховного Суду від 29 серпня 2022 року (справа № 757/61433/21-к, провадження № 51-372 км 22) та від 05 липня 2022 року (справа № 757/27041/21-к, провадження № 51-3781 км 21, від 14 лютого 2023 року (справа №405/680/22). При цьомукримінальнийпроцесуальний закон не містить правових підстав для втручання до повноваженьчи обов`язків слідчого/прокурора.
Захисник використав надто формальні ознаки для скасування підозри. Правильність такого твердження міститься у правовому висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), а також у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 352/882/18 (провадження № К/9901/65687/18), від 26 червня 2019 року у справі № 826/13030/18 (провадження № К/9901/67011/18), від 21 серпня 2019 року у справі № 826/11852/18 (провадження № К/9901/67801/18), від 27 листопада 2019 року № №819/313/18 (провадження № К /9901/156/19). При цьому Верховний Суд зазначив, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист. Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші протии Чеської Республіки», «ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» (ZUBAC v. CROATIA), (BelesandOthers v. theCzechRepublic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі протии Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року). При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч протии Хорватії», заява №48778/99).
Згідно з ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Відсутні законні підстави для скасування повідомлення про підозру, отже вимоги скаржника не підлягають задоволенню.Керуючись ст.ст.303, 306,307,309 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , про скасування повідомлення про підозру від 26.12.2025 року по кримінальному провадженню №42025122010000199, за ч. 5 ст. 190 КК України, - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1
Судове рішення № 135480663, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 23.03.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 404/360/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: