Ухвала суду № 135480323, 07.04.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 343/747/26

Номер провадження: 1-кс/343/158/26

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

07 квітня 2026 року м. Долина

Слідчий суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшої слідчої слідчого відділення відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026091160000114 за ч. 1 ст. 286-1 КК України щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, студента, раніше несудимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

за участю: слідчої ОСОБА_3 ,

прокурора Долинського відділу Калуського окружної прокуратури ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

старша слідча просить застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12026091160000114 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів.

Клопотання обґрунтовує таким.

05 квітня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено, що він підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 05.04.2026 близько 02 год 50 хв водій ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним мотоциклом марки "Shineray" без державних номерних знаків, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, рухався зі швидкістю 55 км/год разом із пасажиркою ОСОБА_7 у темну пору доби автомобільною дорогою О091501 з асфальтним покриттям, яке на момент події було сухим та без вибоїн, у напрямку с. Тисів Калуського району Івано-Франківської області. Під час руху, проїжджаючи поблизу нафтопроводу "ДолинаДрогобич" філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" ПАТ "Укртранснафта", який проходить над вказаною автодорогою, водій ОСОБА_4 , ігноруючи власний стан, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, яка б забезпечувала можливість постійного контролю за транспортним засобом, проявив неуважність та, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, допустив виїзд на примикаюче трав`яне узбіччя зліва відносно напрямку руху. Надалі при виїзді з узбіччя, водій ОСОБА_4 утратив рівновагу та керованість мотоциклом, унаслідок чого допустив його падіння на лівий бік на асфальтне покриття проїзної частини, в результаті чого пасажирка ОСОБА_7 , внаслідок контакту з дорожнім покриттям, отримала тілесні ушкодження.

Таким чином, водій ОСОБА_4 порушив ряд вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме:

- пункту 1.5, відповідно до якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- підпункту "б" пункту 2.3, згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;

- підпункту "д" пункту 2.3, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

- пункту 2.9, відповідно до якого забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- пункту 12.1, згідно з яким під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У результаті допущених порушень водієм ОСОБА_4 вказаних вимог Правил дорожнього руху відбулась дорожньо-транспортна пригода, у ході якої пасажирка ОСОБА_7 отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому ліктевого паростка лівої ліктевої кістки, яке, відповідно до п. 2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17.01.1995, належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху вчиненого особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Указана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: відомостями, які містяться у протоколі огляду місця події, виявленими та вилученими речовими доказами, результатами медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, показами потерпілої ОСОБА_7 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_4 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років. Вказаний ризик також обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення не маючи відповідної категорії посвідчення водія та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Окрім цього, він є студентом 3-го курсу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, де на даний час і проходить навчання в м. Львів;

- незаконно, шляхом погроз, умовлянь, підкупу тощо впливати на потерпілу. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що безпосередньо потерпілою від кримінального правопорушення є ОСОБА_7 , яка є колишньою дівчиною підозрюваного, а тому існує ризик того, що останній може впливати на неї, змушуючи змінити свої показання з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Крім цього, у кримінальному провадженні наявні інші свідки, анкетні дані яких стануть відомі підозрюваному в ході проведення досудового розслідування.

Застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту неможливо, оскільки ОСОБА_4 не має постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зв`язків, підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, усвідомлює неминучість покарання за нього, що не виключатиме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів у вигляді особистої поруки, особистого зобов`язання, а також застави є не можливе, оскільки ОСОБА_4 не має постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зв`язків, тобто останній самостійно не матиме змоги внести значний розмір застави, а мінімальний розмір застави не забезпечить належної поведінки підозрюваного та можливості вчинення нових злочинів. Відсутні особи, що заслуговують на довіру, які готові та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити його явку до слідчого, прокурора і суду їх на першу про те вимогу.

В силу вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи обставини та наслідки вчинення злочину, заставу слідча просить не визначати.

Копію клопотання та матеріалів про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 отримав у присутності захисника 06.04.2026 о 18:30 год, що підтверджується протоколом вручення підозрюваному клопотання про застосування запобіжного заходу та додатків до нього.

У судовому засіданні слідча ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав, наведених у такому.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав.

Підозрюваний у судовому засіданні вказав, що він проживає з батьками та молодшим братом. Навчається на денній платній формі навчання у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності. На даний час він має здати 7 екзаменів та 3 заліки. Якщо до нього буде застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою чи цілодобового домашнього арешту, він не зможе продовжити навчання та буде відрахований з університету. Просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді застави, яку сподівається, що зможуть за нього внести батьки. Він не має наміру переховуватись від слідства та суду, а також впливати на потерпілу. Шкодує про те, що сталося. Документу для виїзду за кордон у нього також не має, тому не буде покидати територію України чи ухилятися від слідства та суду.

Захисник у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу відмовити. Зазначив, що слідчою не доведено наявність обґрунтованої підозри, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, оскільки відсутні будь-які докази на підтвердження отримання потерпілою середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Слідча також не довела про існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик переховування від органу досудового розслідування або суду є припущенням, ризик впливу на потерпілу, яка не має претензій до підозрюваного, також не обґрунтований, свідки у кримінальному провадженні відсутні. Якщо слідчий суддя дійде до переконання про наявність обгрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив урахувати, що підозрюваний характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки, навчається на стаціонарній формі навчання, не переховувався від органу досудового розслідування та жодним чином не перешкоджав кримінальному провадженню.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить такого висновку.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього Кодексу, віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені дії (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру; особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Витягом з ЄРДР від 05.04.2026 встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026091160000114 розпочате. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою останнього про його отримання 05.04.2026 о 16:10.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, перевіряючи обґрунтованість підозри пред`явленої ОСОБА_4 слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на її обґрунтованість, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме: протоколом огляду місця події, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування підд впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, речовими доказами, протоколом допиту потерпілої, записом № 275198758/1 від 05.04.2026 КНП "Долинська багатопрофільна лікарня" Долинської міської ради про пацієнта ОСОБА_7 .

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного злочину достатніми.

Водночас слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Стосовно ризиків кримінального провадження слідчий суддя вважає за потрібне зазначити таке.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, про покладення яких клопоче слідча у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними.

На переконання слідчої, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків.

Слідчий суддя бере до уваги той факт, що ризик переховування від органів досудового розслідування і його потенційне ув`язнення в майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Однак слідчий суддя не встановив жодних обставин, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_4 має намір переховуватися від органів досудового розслідування. Він є студентом денної форми навчання, має міцні соціальні зв`язки, про подію повідомив на лінію 102, будь-яких дій по переховуванню не вчиняв. Просить застосувати відносно нього заставу, оскільки має намір продовжити навчання. Тобто існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведено стороною обвинувачення.

Щодо ризику впливу на потерпілу, то слідчий суддя зазначає, що така не була ще безпосередньо допитана судом, вона не оглянута експертом на факт наявності тілесних ушкоджень, тому підозрюваний може незаконно впливати на неї з метою дачі показань чи вчинення інших дій на його користь.

Окрім того у кримінальному провадженні ще не проведено усі необхідні слідчі дії, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.

За вказаних вище обставин, слідчий суддя вважає, що на даний час існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає таке.

Так, більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, особисте зобов`язання, особиста порука, застава.

У клопотанні слідча просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, зазначивши, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, в якому він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, вчинення злочину у воєнний час.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною 4 статі 194 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Окрему увагу сторони обвинувачення слідчий суддя звертає на норму п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, згідно із якою, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Доказів того, що ОСОБА_4 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, немає.

Відтак, ураховуючи, що прокурор довів існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з огляду на існування можливості запобігти вказаному ризику, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, фактичну неможливість визначену законом обрання йому такого запобіжного заходу на підставі ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вирішуючи, на підставі ч. 4 ст. 194 КПК України, питання про обрання більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя доходить висновку, що особисте зобов`язання зможе в повній мірі запобігти вказаному ризику, оскільки створює в достатній мірі стримувальні чинники.

Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1, 2 ст. 179 КПК України).

На думку слідчого судді запобігти існуючому ризику можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 особистого зобов`язання, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, як то: прибувати до органів досудового розслідування, прокуратури або суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Івано - Франківської та Львівської областей без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, навчання або роботи.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є саме таким запобіжним заходом, який може забезпечити належну поведінку та виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

При обранні запобіжного зходу слідчий суддя враховує матеріальне становище підозрюваного, який є студентом 3 курсу деннної платної форми навчання, міцність його соціальних зв`язків, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, будь-яких негативних характеристик не має, зважаючи на його процесуальну поведінку на даний час, який самостійно повідомив про подію, був поряд із потерпілою та не ухилявся від органу досудового розслідування. А покладаючи обов`яки на нього, враховує відсутність документа для виїзду за кордон, про що ствердила слідча та підтвердив сам підозрюваний, форму та місце навчання (проживає в Івано-Франківській області, навчається у м. Львові у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності).

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтовану підозру та наявність ризика, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить вимогам ч. 1, 2 ст. 178, ст. 181 КПК України та позицій Європейського суду з прав людини.

Також, керуючись нормою п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з-під варти.

На підставі викладеного, ст. 176-178, 179, 183, 184, 193, 194, 198 КПК України, керуючись ст. 196, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні клопотання старшої слідчої СВ відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано Франківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 05.04.2026до ЄРДР за № 12026091160000114 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 відмовити.

Негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати до органів досудового розслідування, прокуратури або суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Івано-Франківської та Львівської областей без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, навчання або роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці, тобто до 07 червня 2026 року, але в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області ОСОБА_3 та прокурора у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити підозрюваному, слідчому та прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1