Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 20/2125.01.11 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
До Підприємства «Медіа Сервіс»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз
організації інвалідів України»
Про стягнення 288 750,00 грн.
Суддя Палій В.В.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_2 предст. (дов. від 22.12.2010р.)
від відповідача не зявився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача 288 750,00грн. основного боргу, який виник внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань по сплаті наданих позивачем послуг за договором про інформаційно-консультаційне обслуговування № 8/1/2.у-05.10 від 03.05.2010р., а також витрати по сплаті державного мита 2887,50грн. та витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.12.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/21, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 25.01.2011р.
24.01.2011р. судом отримано від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи на два місяці, оскільки ухвала про порушення провадження у справі отримана відповідачем тільки 21.01.2011р., а копія позовної заяви отримана відповідачем 24.01.2011р., в звязку з чим, відповідачу необхідний час для ознайомлення з матеріалами справи.
У судовому засіданні 25.01.2011р. представник позивача подав витребувані судом документи. Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребувані судом документи не надав.
У судовому засіданні клопотання відповідача судом не задоволено з огляду на наступне.
Наявними в матеріалах справи фіскальним чеком поштової установи та описом вкладення у цінний лист підтверджується, що позовна заява з доданими до неї документами надіслані відповідачу 30.12.2010р. рекомендованою кореспонденцією. При цьому, до позовної заяви додано копії договору №8/1/2.у-05.10 від 03.05.2010р. та акту від 30.07.2010р., які підписані позивачем та відповідачем, що, в свою чергу, свідчить про наявність у відповідача доданих до позовної заяви документів. Також, 10.01.2011р. судом направлено рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача ухвалу про порушення провадження у справі, що підтверджується копією реєстру відправки кореспонденції та фіскальним чеком поштової установи від 10.01.2011р. Однак, станом на час проведення судового засідання, повідомлення про вручення відповідачу вказаної ухвали до суду не надходило, при цьому, суд враховує те, що поштовий перебіг рекомендованої кореспонденції по Україні в середньому складає 5 календарних днів, що, в свою чергу, свідчить про те, що відповідач не вживав заходів щодо вчасного отримання кореспонденції на поштовому відділенні.
Крім того, суд зважає на обмеженість процесуального строку вирішення спору.
Відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача, місцезнаходження відповідача є: м. Київ, вул. Ежена Потьє, 12, відповідно, ухвала суду була направлена за вказаною адресою.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, оглянувши оригінали документів, суд, -
в с т а н о в и в :
03.05.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір №8/1/2.у-05.10 про інформаційно-консультаційне обслуговування (далі договір), відповідно до умов якого виконавець (позивач) зобовязується здійснити інформаційно-консультаційне обслуговування замовника (відповідач) шляхом надання послуг/виконання робіт, а замовник бере на себе зобовязання прийняти такі послуги/роботи та сплатити за них згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 3.1 договору сторони визначають/встановлюють винагороду позивачу за 1 (одну) годину обслуговування відповідача згідно п.2.3.1 даного договору в розмірі 462,00грн. без ПДВ за одну годину фактичного надання послуг на підставі актів здачі-прийняття виконаних робіт/послуг.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що позивач зобовязується надавати відповідачу акт здачі-прийняття виконаних робіт/послуг (згідно з п. 2.3.1 даного договору) не пізніше 5 (пятого) числа місяця наступного за місяцем в якому надавались послуги, а відповідач зобовязаний повністю переказати оплату за цими актами на банківський рахунок позивача у терміни визначені актом або даним договором.
На виконання умов договору позивачем в період з 03.05.2010р. по 30.07.2010р. були надані відповідачу послуги загалом на суму 288 750,00грн., які прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджується Актом здачі-прийняття виконаних робіт/послуг до договору від 30.07.2010р., який підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Згідно з п. 2 даного акту для надання послуг/робіт відповідачу у період з 03.05.2010р. по 30.07.2010р. позивачем було витрачено 625 (шістсот двадцять пять) робочих годин. Вартість однієї години становить 462 грн. (чотириста шістдесят дві гривні 00 копійок) без ПДВ.
Згідно з п. 3.2 договору оплата послуг/виконаних робіт здійснюється не пізніше дати, зазначеної в акті здачі-прийняття виконаних робіт/послуг. Якщо в акті дату оплати не зазначено, то відповідач зобовязаний здійснити оплату не пізніше 90 календарних днів після закінчення звітного місяця.
Відповідно до п.5 акту від 30.07.2010р. вартість послуг/робіт, зазначених в п.3 даного акту підлягає сплаті не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з дати підписання даного акту.
Відтак, кінцевий строк оплати відповідачем наданих позивачем послуг настав 19.08.2010р.
Проте, відповідач у вищевказаний строк, вартість отриманих послуг на суму 288750,00грн. не оплатив.
В звязку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 288 750,00грн. основного боргу.
Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 288750,00грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо зазначення відповідача у клопотанні про відкладення розгляду справи, що позивачем не дотримано порядку досудового врегулювання спору, суд зазначає наступне.
Пунктом 6.1 договору встановлено, що сторони намагатимуться вирішувати будь-які спори та суперечки, які можуть виникнути у звязку з цим договором шляхом переговорів.
Досудове врегулювання господарських спорів передбачено статтею 5 ГПК України, згідно якої сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. Порядок досудового врегулювання спорів визначається цим Кодексом, якщо інший порядок не встановлено діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин.
Однак, Закон, навіть за умови встановлення сторонами договором досудового врегулювання спору, не позбавляє права однієї із сторін права на звернення до суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу.
Так, Рішенням Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України від 9.07.2002 р. N15-рп/2002 встановлено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.
Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист.
Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Підприємства «Медіа Сервіс»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України»(м. Київ, вул. Ежена Потьє, 12, код ЄДРПОУ 33156942) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 288 750,00грн. основного боргу, 2887,50грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.
Суддя В.В. Палій
Судове рішення № 13548024, Господарський суд м. Києва було прийнято 25.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 20/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: