Рішення № 135479865, 27.01.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/17346/25

Єдиний унікальний номер 205/17346/25

Провадження № 2/205/2171/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2025 року КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради звернулося до Новокодацького районного суду міста Дніпра з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 24 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у своєму позові посилався на те, що з жовтня 2016 року по 2024 рік КП «Дніпровські міські теплові мережі» Дніпровської міської ради надавало теплову енергію за адресою: м. Дніпро, вул. Віктора Мерзленка, буд. 7, у тому числі до квартири 3. Відповідно до довідки про склад сім`ї і зареєстрованих осіб зареєстрованими користувачами є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та малолітні ОСОБА_3 , 2014 року народження, і ОСОБА_4 , 2021 року народження, які користуються житлом і отримують послуги з теплопостачання за вказаною адресою для власних потреб. Відповідач, на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 , свої зобов`язання належним чином не виконувала, за спожиту теплову енергію не сплачувала, у зв`язку з чим, станом на 01 червня 2024 року заборгованість становила 32 618 грн. 10 коп., яку на підставі договору, укладеного між позивачем і ОСОБА_1 , було реструктуризовано на 16 місяців. Відповідач свої зобов`язання не виконує, заборгованість не сплачує. Станом на 01 листопада 2025 року заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію становить 37 802 грн. 22 коп. Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 27 718 грн. 10 коп., інфляційні втрати за період з 01 листопада 2018 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 7 327 грн. 50 коп. та 3 % річних за період з 01 листопада 2018 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 2 756 грн. 62 коп., а також судові витрати у сумі 3 028 грн. У своїй заяві до суду представник позивача просив справу розглядати за його відсутності, ухваливши рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином, у відзиві на позовну заяву справу просила розглянути за її відсутності, позовні вимоги визнала в частині заборгованості з 2022 року, в іншій частині стягнення заборгованості зазначила, що позивачем пропущено строк позовної давності в частині вимог з 2018 року по 2022 рік, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Просила застосувати строк позовної давності в частині позовних вимог.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради надає послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за якою відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_5 (а.с.10-12).

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 002741 від 29 травня 2024 року у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровано ОСОБА_2 , малолітню ОСОБА_3 , 2014 року народження, малолітню ОСОБА_4 , 2021 року народження, та відповідача ОСОБА_1 (а.с. 6).

Згідно із договором про реструктуризацію, укладеним 07 червня 2024 року між позивачем і відповідачем (а.с. 7), за особовим рахунком № НОМЕР_1 заборгованість за квартирою АДРЕСА_2 за спожиту теплову енергію перед КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради станом на 01 червня 2024 року становить 32 618 грн. 10 коп.

Договір між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 про надання послуг теплопостачання не укладався.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація; з послуг з постачання гарячої води суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (а.с. 15) здійснює економічну діяльність, зокрема, з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, а також неспеціалізовану оптову торгівлю, вантажний автомобільний транспорт, технічні випробування та дослідження та будівництво житлових і нежитлових будівель. Тобто, створено з метою задоволення потреб населення та інших споживачів, незалежно від форм власності, в послугах централізованого постачання теплової енергії та гарячої води, а також обслуговування всіх інженерних мереж, споруд, вузлів тепломереж, зокрема за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання послуг централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення здійснюється і підставі укладеного між виконавцем та споживачем відповідного договору.

Пунктом 8 Правил встановлюється, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляються на основі типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 7, ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначений обов`язок саме споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послу підготовлений виконавцем на основі типового договору. Обов`язком виконавця згідно норм даного Закону є підготовка для укладання договору про надання відповідних послуг.

Згідно з ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відсутність укладеного між сторонами договору не звільняє споживача обов`язку щодо оплати наданих йому послуг централізованого опалення, постачання гарячої води (підігріву питної води).

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такі правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц.

Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 712/8916/17 (14-448цс19) від 07 липня 2020 року висловлена правова позиція, відповідно до якої факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.

Позивач здійснював надання вказаних послуг за адресою проживання ОСОБА_1 , які вона отримувала та споживала, тому у неї виник обов`язок по сплаті за надані послуги, що було визнано відповідачем при укладанні договору про реструктуризацію № 165/2024 від 07 червня 2024 року.

07 червня 2024 року між КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради і ОСОБА_1 укладено договір № 165/2024/Ц.О.А. про реструктуризацію заборгованості за послугу з постачання теплової енергії (а.с. 7).

Відповідно до п. 2.3.1 договору № 165/2024/Ц.О.А. про реструктуризацію заборгованості за послугу з постачання теплової енергії від 07 червня 2024 року ОСОБА_1 зобов`язалася забезпечити своєчасне погашення реструктуризованої заборгованості за послуги згідно з умовами, визначеними договором.

Згідно з додатком № 1 до вказаного договору оплата відповідачем мала здійснюватися рівними платежами у розмірі 2 038 грн. 63 коп. щомісячно з червня 2024 року по вересень 2025 року (а.с. 8).

Умовами п. 4.2 договору № 165/2024/Ц.О.А. про реструктуризацію заборгованості за послугу з постачання теплової енергії від 07 червня 2024 року сторони погодили, що у разі несвоєчасного або не у повному обсязі внесення протягом трьох місяців ОСОБА_1 платежів з погашення розстроченої заборгованості, дія договору припиняється з першого числа місяця, наступного за розрахунковим.

ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, погашення заборгованості не здійснила.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до ст. 67, ч. 1 ст. 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг не виконує, у зв`язку з чим відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 01 листопада 2025 року виникла заборгованість у розмірі 27 718 грн. 10 коп. (а.с. 10-12).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У зв`язку з тим, що відповідачем фактично послуги, які надаються позивачем, споживаються, своєчасно їх оплату вона не здійснює, а законні підстави для звільнення від їх оплати відсутні, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню заборгованість по оплаті за спожиту теплову енергію за період з 01 листопада 2018 року по 01 листопада 2025 року у розмірі 37 802 грн. 22 коп., з яких 27 718 грн. 10 коп. сума заборгованості, 7 327 грн. 50 коп. інфляційні втрати за період з 01 листопада 2018 року по 23 лютого 2022 року та три відсотки річних за період з 01 листопада 2018 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 2 756 грн. 62 коп.

Заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки згідно з наданої позивачем виписки з особового рахунку про нарахування ОСОБА_1 частково сплачувала надані послуги за період з листопада 2018 року по 31 жовтня 2024 року, відповідно, строк позовної давності перервався, що узгоджується з положеннями ст. 264 ЦПК України. Крім того, 07 червня 2024 року між сторонами було укладено договір № 165/2024/Ц.О.А. про реструктуризацію заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, що також свідчить про переривання строку позовної давності.

Ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір.

Позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн. (а.с. 1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради становить 40 830 грн. 22 коп. (37 802 грн. 22 коп. + 3 028 грн. = 40 830 грн. 22 коп.)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 64, 67, ч. 1 ст. 68 ЖК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 526, 530, 549, 551, 610, 625 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 4 ст. 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32688148, юридична адреса: 49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 29, оф. 504) заборгованість по оплаті за спожиту теплову енергію за період з 01 листопада 2018 року по 01 листопада 2025 року у розмірі 37 802 (тридцять сім тисяч вісімсот дві) гривень 22 коп., яка складається із заборгованості за заборгованості за теплову енергію у розмірі 27 718 (двадцять сім тисяч сімсот вісімнадцять) гривень 10 коп., інфляційних втрат за період з 01 листопада 2018 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 7 327 (сім тисяч триста двадцять сім) гривень 50 коп., трьох відсотків річних за період з 01 листопада 2018 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п`ятдесят шість) гривень 62 коп., а також судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень, а всього 40 830 (сорок тисяч вісімсот тридцять) гривень 22 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: