Рішення № 135479678, 30.03.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/3118/25

провадження №2/176/157/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючої-судді Волчек Н.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Авентус Україна" звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 86280,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.10.2024 року між ТОВ ''Авентус Україна'' і ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №8357304, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме - надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на день здійснення розрахунку утворилась заборгованість, яка становить 86280,36 грн. що складається з: заборгованість за кредитом 39560,00 грн., заборгованість по відсотках 46720,36 грн., яку просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Авентусс Україна» заборгованість а також, судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та судові витрати в розмірі 105,00 грн.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2025 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву, при цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, а саме за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, суд вважає можливим розглянути спір на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

05 жовтня 2024 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Авентус Україна" укладено електронний Договір № 83573004 про надання споживчого кредиту (а.с.19-28).

Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "Авентус Україна", розміщених їх сайті https://creditplus.ua.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 40 000,00 грн. строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, дата остаточного погашення заборгованості 15.11.2024 року (п.1.3., 1.4. Кредитного договору). Стандартна процентна ставка 1 % в день, знижена процентна ставка - 0,95 % в день (п. 1.5.1, 1.5.2 Кредитного договору), що підтверджується копією договору, додатком №1 до договору "Таблиця обчислення загальної вартості кредитний для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит" та паспортом споживчого кредиту (а.с.19-28,30-32).

Згідно з п. 9.2. Договору кредиту визначено, що цей Кредитний договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4.Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним.

Згідно з копією листа ТОВ «ФК«Контрактовий дім» від 19.05.2025, адресованої ТОВ «Авентус Україна», відповідно до договору було перераховано на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 кошти у розмірі 40 000,00 грн (а.с.34).

Отже, з укладенням кредитного договору у позичальника виник обов`язок повернути ТОВ "Авентус Україна" кредит та відсотки за договором у строки та в розмірах, встановлених графіком погашення кредитної заборгованості, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.

ТОВ "Авентус Україна" свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому визначені договором кредитні кошти, натомість, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов`язання перед ТОВ "Авентус Україна" не виконав, оскільки не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору та проценти за користування кредитом.

У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору, у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 86280,36 гривень, яка складається з:

заборгованості за кредитом в розмірі 39560,00 грн.

заборгованості по відсотках в розмірі 46720,36 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.37-41).

З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд приймає вказаний розрахунок позивача як належний та допустимий доказ.

04.06.2025 ТОВ "Авентус Україна" було направлено відповідачу досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості, яка була залишена без виконання (а.с.42).

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч. 1 якої, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За положеннями ч. ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачу при пред`явленні вказаного позову необхідно було довести факти укладення кредитного договору, перерахування коштів позичальнику, неналежного виконання позичальником умов договору.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому Відповідач через особистий кабінет на вебсайті позивача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого йому надіслало за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який Відповідач і використав для підтвердження підписання договору позики.

Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій Відповідачем кредитний договір не був би укладений, цей правочин у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 у справі №234/8084/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених спірним договором, презумпція правомірності якого не спростована.

Факт перерахування відповідачу коштів підтверджується копією листа ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 19.05.2025 року.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснено Позивачем у межах загального строку кредитування у відповідності до узгоджених сторонами договірних умов.

Суд доходить висновку, що факт виникнення між Позивачем та Відповідачем кредитних правовідносин, отримання Відповідачем та використання кредитних коштів, утворення заборгованості по оплаті тіла кредиту та процентів підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами.

Ураховуючи, що фактично отримані та використані надані грошові кошти в добровільному порядку Відповідачем не повернуті, зобов`язання за вказаним договором належним чином Відповідач не виконала, протягом дії договору не сплачувала кредит вчасно та у повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Позивача у повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору, який необхідно стягнути з відповідача - 2 422,40 грн.

Правову допомогу при зверненні до суду з позовною заявою позивачу надавало адвокатське об`єднання «Правовий курс». Позивачем заявлено до стягнення відшкодування витрат на надання правничої допомоги в розмірі 105 грн, які складаються із витрат на направлення досудової вимоги (претензії) на адресу Відповідача від 04.06.2025. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Позивачем надано копії: Договору № 0705-25 від 07.05.2025 (а.с. 52-55) та Додаткову угоду № 2 до Договору про надання правничої допомоги (а.с. 56).

Указані додаткові витрати підлягають стягненню з Відповідача на користь позивача. Інших витрат не заявлено.

Керуючись ст. 263-265, 273, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» заборгованість за договором кредиту № 8357304 від 05.10.2024 року в розмірі 86280,36 грн, з яких:

39560,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

46720,36 грн. - сума заборгованості за відсотками;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 150 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», код ЄДРПОУ 41078230, місцезнаходження юридичної особи: 03062, м. Київ, проспект Берестейський, 90-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК