Рішення № 13547908, 24.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/42524.01.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер-Одеса»

до           спільного підприємства у формі товариства з обмеженою

відповідальністю «Ріф-1»

про           стягнення 213025,43 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Петрик Д.А. –представник за довіреністю № 10/11/2010 від 10.11.2010 року;

від відповідача: Ширко В.Ю.–представник за довіреністю № б/н від 05.11.2010 року.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер-Одеса»(далі - позивач, експедитор за договором) до спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ріф-1»(далі –відповідач, клієнт за договором) про стягнення заборгованості в розмірі 213025,43 грн. за договором транспортного експедирування № 4 від 25.06.2008 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно договору № 4 від 25.06.2008 року, заявки № 1910 від 19.08.2010 року та даних в товарно-транспортних накладних товариство з обмеженою відповідальністю «Заммлер-Одеса»організувало перевезення вантажу в контейнерах (1х40і 5x40): № FSCU4074757, № TCNU9686495, № FSCU9716485, № INKU2500434, № SUDU5849746, № INKU6175841 по маршруту: Ningbo (Китай) –Одеса - Київ (Україна).

Згідно ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення". Відповідно до даних в СМR № 185, 746, 434, 841, 495 і ТТН № 935153, 133158 штампу вантажоодержувача, вантаж було доставлено. Таким чином позивач, згідно заявки і договору повністю виконав свої зобов'язання.

Сума послуг, що підлягає оплаті була попередньо узгоджена в заявці № 1910 та на підставі виставленого рахунка № 70-1008-004 від 11.10.2010 року, складає 426510,75 грн. (в тому числі ПДВ в розмірі 21968,88 гри.).

Згідно п. 3.2. договору, клієнт оплачує рахунки експедитора на протязі 5 банківських днів від дати його виставлення шляхом переказу зазначених в рахунках сум на розрахунковий рахунок експедитора. Клієнт згоден, що експедитор має право направити клієнту рахунок з використанням засобів факсимільного та електронного зв’язку. На підставі виставленого рахунку на передплату № 07-1008-004 від 30.08.2010 року відповідач перерахував суму в розмірі 213485,32 грн. за морський фрахт.

11.10.2010 року відповідачу було виставлено рахунок № 70-1008-004. Ніяких зауважень стосовно переданих на оплату документів, станом на 21.10.2010 року від відповідача не надходило.

Отже враховуючи умови п. 3.2. договору, передплату та дату виставлення рахунку на суму 426510,75 грн., відповідач повинен був перерахувати суму, що залишилося –213025,43 грн. не пізніше 15.10.2010 року. Станом на 31.10.2010 року заборгованість відповідача складає 213025, 43 грн.

Як стверджує позивач, відповідач не здійснив оплату виставленого рахунку № 70-1008-004 від 11.10.2010 року. Тому, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті заборгованості за транспортно-експедиційні послуги становить 213025,43 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.11.2010 року порушено провадження у справі № 33/425, розгляд справи призначено на 16.11.2010 року.

Ухвалою Господарського суду м. Київ від 11.11.2010 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № 26001501022700 в Київської регіональної дирекції “Райффайзен Банк Аваль” МФО 322904 та на інших рахунках спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Ріф-1”, що будуть виявлені державним виконавцем під час виконавчого провадження в межах ціни позову в розмірі 213025, 43 грн., до вирішення справи по суті.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі в судових засіданнях від 16.11.2010 року, 29.11.2010 року, 14.12.2010 року та 18.01.2010 року було оголошено перерви до 29.11.2010 року, 14.12.2010 року, 18.01.2010 року та 24.01.2010 року відповідно.

Ухвалою Господарського суду м. Київ від 14.12.2010 року, відповідно до положень ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору.

В судове засідання 24.01.2011 року з’явились представники сторін та надали пояснення по суті позовних вимог. Представник відповідача надав пояснення по суті справи в яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 14.01.2011 року. Представник відповідача надав суду письмові пояснення по справі, а також в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором транспортного експедирування № 4 від 25.06.2008 року в розмірі 213025,43 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

25.06.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Заммлер-Одеса»та спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ріф-1»було укладено договір транспортного експедирування № 4, відповідно до умов якого, експедитор зобов’язався за плату та за рахунок клієнта надати чи організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов’язаних з організацією та забезпеченням перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, а також додаткових угод, необхідних для доставки вантажу. Послуги за даним договором надаються на основі узгоджених між сторонами заявок, які є невід’ємною частиною даного договору, і в яких зазначається всі вагомі умови договору.

Згідно ч.1 статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Положення статті 931 ЦК України передбачають, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно положень п. 2.4.2 договору, клієнт зобов’язаний надати експедитору підписану та пропечатану заявку про надання транспортно-експедиційних послуг не менше, як за один робочий день до заявленої дати готовності вантажу до відвантаження/прийняття.

Згідно інвойсу № EPDM10096 від 12.07.2010 року відповідач доручив позивачу здійснити перевезення вантажу в контейнерах № FSCU4074757, № TCNU9686495, № FSCU9716485, № INKU2500434, № SUDU5849746, № INKU6175841.

19.08.2010 року відповідачем була подана заявка № 1910 на перевезення вантажу за маршрутом Ningbo (Китай) –Одеса - Київ (Україна). В заявці сторони погодили: адресу завантаження: Нінгбо; пункт митного оформлення: Південна регіональна митниця в Одеському морському торгівельному порту (Україна); адреса вивантаження: СП ТОВ «РІФ-1»Україна, м. Київ, провулок Куренівський, 17; характеристики вантажу: гумові чоботи, жіноче взуття, дитяче взуття, заготовки верхньої частини чобіт та аксесуари для виготовлення чобіт; кількість місць 2299, вага брутто 31990,14 кг; дата найближчої доставки/назва судна: 19.08.2010 року, судно «E.R.PUSAN», рейс 1028; номер коносамента: К/с NGKDBQQ00, NBOD1070006; вартість перевезення узгоджена сторонами, що підписали дану заявку і складає 131813,30 грн. за транспортно-експедиційне обслуговування та 292109,44 грн. за морський фрахт; форма оплати: відповідно до умов договору, але не пізніше 5 календарних днів після доставки вантажу. Платежі зазначені в заявці вказані без врахування демеренжа, премії та інших додаткових витрат. Додаткові витрати оплачується клієнтом відповідно до умов договору.

Як вбачається із заявки від 19.08.2010 року до договору транспортного експедирування, відповідач направив підписану та скріплену печаткою транспортну заявку позивачу за допомогою факсимільного зв’язку, яку позивач прийняв, підписав та скріпив печаткою. Заявка містить всі істотні умови, притаманні договору перевезення та транспортного експедирування, а саме маршрут перевезення, предмет перевезення, ціну, строки виконання, тощо.

На виконання договору № 4 від 25.06.2008 року та заявки позивачем було організовано перевезення вантажу за вказаним маршрутом, що підтверджується коносаментом № 0148148 та товарно-транспортними накладними № 185, № 746, № 434, № 841 та № 495.

Прибуття вантажу в Одеський морський торговий порт відбулось 19.08.2010 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

З метою належного виконання своїх обов'язків передбачених договором та у зв’язку з відсутністю документів необхідних для подальшого експедирування вантажу, 20.08.2010 року позивач направив відповідачу повідомлення про дату прибуття вантажу та про надання необхідних для подальшого експедирування документів, що підтверджується кур'єрським повідомленням № 260713.

У відповідності до положень п. 2.4.3. договору, клієнт зобов’язався своєчасно надавати експедитору повну, чітку та достовірну інформацію про найменування, кількість, якість та інші характеристики вантажу, його особливості та властивості, умови його оброблення, перевалки, зберігання, та іншу інформацію необхідну для виконання експедиторських зобов’язань за договором, а також документи на вантаж, необхідні для відправки/прийняття вантажів, здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю на нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу та оформлення перевізних, розрахункових та інших документів.

Згідно п. 2.2.13 договору, експедитор зобов’язаний забезпечити доставку вантажу після його оформлення в портах України до місця митного очищення клієнта на протязі 24-х годин. Строк оформлення в портах не більше 3-х робочих днів (виключення - обставини не залежні від експедитора) з моменту відвантаження контейнерів з борту судна.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) № 495, № 485, № 757, № 434, № 841, № 746 та довіреності № 345 від 20.08.2010 року вантаж було отримано клієнтом та доставлено на склад 30.09.2010 року, що підтверджується штампом Київської регіональної митниці.

У зв’язку з виявленими невідповідностями даних зазначених в коносаменті № NBOD1070006, що підтверджується актом від 15.09.2010 року Південної митниці України, відбулася затримка вантажу, а також на експедитора були накладені штрафні санкції.

Відповідно до п. 2.4.6. договору, клієнт зобов’язався на протязі 48 годин здійснюється митне оформлення/очищення та завантаження/відвантаження вантажу в/з контейнера/транспортного засобу в місце завантаження/відвантаження вантажу, зазначене клієнтом в заявці.

Згідно п. 2.1.1. договору, для виконання своїх зобов’язань за даним договором експедитор має право укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які являються резидентами чи нерезидентами України.

У відповідно до п. 2.2. договору експедитор зобов’язався забезпечити якісне транспортне обслуговування, а також організацію перевезення вантажів клієнта різними видами транспорту по території України та за її межами у відповідності до заявки клієнта. Вести облік прибуття та відправки вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів, тощо. Організовувати охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання, організовувати експертизу вантажів, здійснювати страхування вантажу та оформлення товарно-транспортної документації та її розсилки за приналежністю. Здійснювати розрахунки з портами, транспортними та іншими організаціями за перевезення, перевалку та зберігання вантажів та інші послуги.

З метою належного виконання своїх зобов’язань за договором, товариством з обмеженою відповідальністю «Заммлер-Одеса»було понесено витрати по оплаті послуг наданих відповідно до укладених договорів з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, що підтверджується:

- платіжним дорученням № 504 від 28.09.2010 року на загальну суму 2000,00 грн. на підставі рахунку № 00002473 від 30.09.2010 року, відповідно до договору про надання послуг № 316/н від 18.07.2008 року укладеного між ТОВ «Заммлер-Одеса»та ТОВ «Євротермінал»;

- платіжним дорученням № 8900 від 27.09.2010 року на загальну суму 25000,00 грн., відповідно до договору КД-11855 на експедицію вантажів в Одеському морському торгівельному порту від 03.06.2008 року, укладеного між ТОВ «Заммлер-Одеса»та ДП «Одеський морський торгівельний порт»;

- платіжним дорученням № 541 від 19.10.2010 року на загальну суму 53258,87 грн. на підставі рахунку-фактури № ЮС-000041 від 07.10.2010 року та платіжним дорученням № 9096 від 29.10.2010 року на загальну суму 31087,39 грн. на підставі рахунку-фактури № ЮС-000040 від 07.10.2010 року відповідно до заявки № 0709 на одноразове автотранспортне перевезення від 07.09.2010 року до договору від 30.07.2010 року про організацію перевезення автомобільним транспортом укладеного між ТОВ «Заммлер-Одеса»та ТОВ «Югагротранс сервіс»;

- платіжним дорученням № 9047 від 25.10.2010 року на загальну суму 16057,10 грн. на підставі рахунку-фактури № 0810/09 від 08.10.2010 року відповідно до заявки № 0709 на одноразове автотранспортне перевезення від 07.09.2010 року до договору від 01.01.2010 року про організацію перевезення автомобільним транспортом укладеного між ТОВ «Заммлер-Одеса»та ТОВ «Євротрансспорт-ОД»;

- платіжним дорученням № 621 від 01.09.2010 року на загальну суму 355,05 грн. на підставі розрахункового рахунку № 064567-И від 25.08.2010 року відповідно до договору добровільного страхування майна № 064567-И від 02.06.2008 року, укладеного між ТОВ «Заммлер-Одеса»та ДП «Економу ИША ЛТД»;

- платіжним дорученням № 669 від 08.09.2010 року на загальну суму 2232,96 грн. за демередж відповідно до договору № 210/Ю від 05.01.2009 року, а також іншими рахунками наявними в матеріалах справи.

Згідно п. 2.4.7. договору клієнт відшкодовує експедитору витрати по оплаті вантажних операцій, зберігання контейнера, простою транспортного засобу, а також демередж/детенш (штраф за наднормове використання контейнерного обладнання) суднохідної контейнерної лінії –власника контейнерного обладнання відповідно рахунків організації, яка здійснила вантажні операції, порту, терміналів, перевізників, тарифів лінії, інших організацій.

Відповідно до заявки від 19.08.2010 року до договору транспортного експедирування № 4 від 25.06.2008 року, сторони узгодили вартість перевезення в розмірі 423922,74 грн., в тому числі 131813,30 грн. за транспортно-експедиційне обслуговування та 292109,44 грн. за морський фрахт.

Положеннями п. 2.4.11 договору передбачено, що клієнт зобов’язався оплатити послуги експедитора, а також відшкодувати витрати, затрати, штрафи та інші платежі здійсненні експедитором по вині клієнта.

11.10.2010 року позивач виставляв відповідачу рахунок на оплату № 70-1008-004 від 11.10.2010 року в розмірі 426510,75 грн., в тому числі 292109,44 грн. - морський фрахт, 131813,30 грн. - організація транспортно-експедиційного обслуговування, 355,05 грн. –страхова премія та 2232,96 грн. - демередж.

Відповідно до положень розділу 3 договору, сторони узгодили порядок розрахунків за договором, а саме послуги експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі здійснені експедитором в інтересах клієнта та пов’язані з виконанням даного договору, виплачується клієнтом на основі виставленого експедитором рахунку на протязі 5 банківських днів з дати його виставлення. Вартість послуг експедитора узгоджується сторонами в заявках, які являються невід’ємною частиною договору. Розмір додаткових витрат, затрат, інших платежів, які необхідно здійснити експедитору для виконання своїх зобов’язань за договором в інтересах клієнта узгоджуються сторонами в заявках до договору чи шляхом обміну оригінальними листами, факсимільними та електронними повідомленнями.

Листом за вих. № 311 від 25.10.2010 року спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ріф-1»повідомило позивача про те, що оплата коштів відповідно до виставленого рахунку № 70-1008-004 (частково дубльованому) від 11.10.2010 року не буде проводитись.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Згідно до ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу. Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 4548 від 27.09.2010 року на підставі виставленого рахунку № 70-1008-004 від 30.08.2010 року, спільне підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ріф-1»перерахувало на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер-Одеса»кошти в розмірі 213485,32 грн. з призначенням платежу –оплата за морський фрахт.

Отже відповідно до вищевикладеного, судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання по оплаті отриманих послуг, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату в розмірі 213485,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4548 від 27.09.2010 року.

За твердженнями представника відповідача, викладених у відзивах на позовну заяву від 24.11.2010 року та 14.01.2011 року, вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки: - між сторонами не було узгоджено вартість послуг транспортного експедирування вантажу за маршрутом Ningbo (Китай) - Одеса-Київ (Україна) у сумі 423 922,74 грн.; - з огляду на те, що сторонами не було погоджено вартість послуг транспортного експедирування шляхом оформлення відповідної заявки (як передбачено договором №4 від 25.06.2008 p.), так як надана позивачем заявка № 1910 від 19.08.2010 року не відповідає формату заявок, які надавались позивачеві на виконання інших договорів укладених з відповідачем, тому відповідач за надані позивачем послуги зобов'язаний сплатити розумну плату, в силу положень ст. 931 ЦК України; за даними державного підприємства „Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" (на яке державою покладено функцію моніторингу цін, що складаються на зовнішніх експортних товарних ринках) максимальна середня вартість перевезення вантажу в шести контейнерах за маршрутом Ningbo (Китай) - Одеса-Київ (Україна) мала б становити 227520,00 грн.; визначена позивачем вартість його послуг у розмірі 426 510.75 грн. не може вважатися розумною та є наслідком залучення позивачем до виконання своїх обов'язків інших організацій, вартість послуг яких значно вища за звичайні ціни на ринку, а також включення до вартості послуг витрат, які були здійсненні позивачем не в інтересах відповідача та з вини третіх осіб; відповідач оплатив послуги позивача в розмірі 213485,32 грн. на підставі виставленого 30.08.2010 року позивачем рахунку.

Проте твердження відповідача не беруться судом до уваги, оскільки, як вбачається з заявки від 19.08.2010 року до договору транспортного експедирування, відповідач направив підписану генеральним директором та скріплену печаткою підприємства транспортну заявку позивачу за допомогою факсимільного зв’язку, яку позивач прийняв, підписав та скріпив печаткою. Заявка містить всі істотні умови, притаманні договору перевезення та транспортного експедирування, а саме маршрут перевезення, предмет перевезення, ціну, строки виконання, тощо. Відповідно до заявки вартість перевезення узгоджена сторонами, що підписали дану заявку і складає 131813,30 грн. за транспортно-експедиційне обслуговування та 292109,44 грн. за морський фрахт. Платежі зазначені в заявці вказані без врахування демеренжа, премії та інших додаткових витрат. Додаткові витрати оплачується клієнтом відповідно до умов договору.

У відповідності до вищевикладеного та пункту 2.4.7. договору клієнт відшкодовує експедитору витрати по оплаті вантажних операцій, зберігання контейнера, простою транспортного засобу, а також демередж/детенш (штраф за наднормове використання контейнерного обладнання) суднохідної контейнерної лінії –власника контейнерного обладнання відповідно рахунків організації, яка здійснила вантажні операції, порту, терміналів, перевізників, тарифів лінії, інших організацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Тобто, юридичні особи самостійно вирішують, з ким і які договори укладати та вільно узгоджують їхні умови. Відповідачем не надано доказів, що умови договору не були погоджені сторонами, а також те, що він звертався до позивача з пропозицією внесення змін до договору.

Отже відповідно до вищевикладеного, твердження відповідача викладені у відзивах на позовну заяву, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором транспортного експедирування № 4 від 25.06.2008 року в сумі 213025,43 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ріф-1»(04073, м. Київ, пров. Куренівський, 17, код ЄДРПОУ 14339624 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Замллер-Одеса»(65026, м. Одеса, Приморський район, вул. Жуковськаого, 33, офіс 607, код ЄДРПОУ 35818974) суму основного боргу 213 025 (двісті тринадцять тисяч двадцять п’ять) грн. 43 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 130 (дві тисячі сто тридцять) грн. 25 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 27.01.2011 року