Ухвала суду № 135478248, 06.04.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" квітня 2026 р. Справа № 918/355/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1

до Рівненської міської ради

про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Рівненської міської ради, в якій просить:

- визнати недійсним, скасувати рішення державного реєстратора Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Салійчук Ілони Михайлівни, індексний номер: 76655937 від 17.12.2024 про державну реєстрацію права власності за Рівненської міською радою на об`єкт речових прав, номер 58041818 - будівлю церкви Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , що є пам`яткою архітектури національного значення, згідно постанови РМ УРСР від 06.09.1979 р. № 442, із скасування відповідного запису з Державного реєстру речових прав.

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня вручення даної ухвали, а також спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів про сплату судового збору за подання даної позовної заяви в розмірі 2 662 грн 40 коп.

31 березня 2026 року від представника позивача через систему "Електронний суд" на виконання вимог ухвали суду від 30.03.2026 року надійшла заява про усунення недоліків з додатками, до якої, крім іншого, долучено платіжну інструкцію від 30.03.2026 року № 2.596236537.1 про сплату судового збору за подання даної позовної заяви в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Також 31 березня 2026 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про об`єднання позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем усунуто недоліки, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху, у строк, встановлений судом.

Згідно положень статті 174 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наступне.

Як було зазначено судом вище, ОСОБА_1 заявлено вимогу про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що він - ОСОБА_1 (далі - позивач) є членом Релігійної громади УПЦ м. Рівне (Свято-Успенської).

Право подати позов ґрунтується на наявних порушеннях прав вірянина релігійної громади УПЦ. Рішення про реєстрацію права власності за міською радою на будівлю церкви, яка десятиліттями перебуває у користуванні громади, створює реальну загрозу праву позивача на свободу віросповідання та безперешкодне здійснення релігійних обрядів (ст. 35 Конституції України). Церква Успіння Богородиці 1756 року є пам`яткою національного значення і її використання можливе на умовах охоронного договору. Будівля церкви фактично перебуває в користуванні релігійної громади, реєстрація права власності за органом місцевого самоврядування, порушує охоронювані законом права Релігійної громади та позбавляє можливості належним чином виконувати обов`язки за Охоронним договором. Члени релігійної громада УПЦ користуються приміщенням храму з моменту його побудови - 1756 року, утримують церкву відповідно до покладених обов`язків у відмінному стані. Культова будівля передана виконкомом Рівненської обласної ради у безстрокове та безоплатне користування православній громаді згідно вказаного охоронного договору, на підставі акту передачі від 23.01.1979 року.

На переконання позивача оскаржувані реєстраційні дії державного реєстратора вчинені з порушенням нормативних актів та за відсутності відповідного рішення органу охорони культурної спадщини, що погоджує передачу у власність Рівненської міської ради пам`ятки архітектури національного значення.

Крім того позивач вказує, що Рівненська міська рада втрутилась у діяльність релігійної громади шляхом безпідставного прийняття рішення обмежуючи набуте у межах чинного законодавства права на користування будівлею церкви, що унеможливлює реалізацію релігійних прав та задоволення духовних потреб. Рівненською міською радою оформлено право власності на будівлю церкви без надання Міністерством культури України згідно Закону України "Про охорону культурної спадщини" дозволу на передачу з державної власності у комунальну власність Рівненської міської ради будівлі церкви Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв.м., за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 113, яка є пам`яткою архітектури національного значення, занесена до переліку пам`яток постановою РМ УРСР від 06.09.1979 р. № 442, охоронний № 1486/1.

Разом з тим, проаналізувавши предмет позову, підстави позову, зміст позовної вимоги та суб`єктний склад сторін, судом встановлено, що даний спір не належить до юрисдикції господарських судів.

Як визначено ч. 1 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України також визначено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції (ч. 3 ст. 2 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Вичерпний перелік спорів, які відносяться до юрисдикції господарського суду, визначено у ст. 20 ГПК України.

Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду, та справи у спорах щодо продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника;

9) справи щодо процедури превентивної реструктуризації;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) юридичних осіб та їх органів, посадових та службових осіб, а також фізичних осіб - підприємців у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, та/або фізичними особами - підприємцями;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках публічно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;

18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;

19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій;

20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід`ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення;

21) справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з викладених у позові обставин, ОСОБА_1 є членом Релігійної громади УПЦ м. Рівне та звертається до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за Рівненської міською радою на об`єкт речових прав, номер 58041818 - будівлю церкви Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , що є пам`яткою архітектури національного значення, згідно постанови РМ УРСР від 06.09.1979 р. № 442, із скасування відповідного запису з Державного реєстру речових прав.

Таким чином, має місце подання позову щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, стороною якого визначено фізичну особу, яка не є підприємцем, що згідно з п. 6 ст. 20 ГПК України не належить до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора.

Відповідно до ч. 6 ст. 175 ГПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Зокрема, відповідно до ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, відповідний спір, який не належить до підвідомчості господарського суду, підлягає розгляду в суді загальної юрисдикції.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 175 ГПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому в статті 242 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду (частина 5 статті 175 ГПК України).

За таких обставин, оскільки суд відмовляє у відкритті провадження у справі, то матеріали позовної заяви підлягають поверненню ОСОБА_1 .

Крім того заява про усунення недоліків з додатками та клопотання про об`єднання позовних вимог також повертається ОСОБА_1 .

З огляду на те, що позовна заява, заява про усунення недоліків та клопотання про об`єднання позовних вимог надійшли через систему "Електронний суд" (тобто наявні в електронному вигляді), тому не підлягають фактичному поверненню.

Керуючись ст. ст. 175, 234, 235 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі.

Позовну заяву і додані до неї документи ОСОБА_1 .

Заяву про усунення недоліків з додатками та клопотання про об`єднання позовних вимог повернути ОСОБА_1 .

Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 7 квітня 2026 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Політика Н.А.