Рішення № 135478013, 07.04.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/345/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/345/26

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; ЄДРПОУ 35625014)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця Срібного Віктора Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Про стягнення 57746,36 грн.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Срібного Віктора Миколайовича про стягнення суму заборгованості за Кредитним договором №011/92101/00577994 від 7 червня 2019р. в розмірі 57746,36 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2026р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до розгляду та відкрито провадження у справі №916/345/26. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб- 1. Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Господарським судом за час розгляду справи, на виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 року у редакції Закону №2217-IX від 21.04.2022 року та з урахуванням Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, повідомлено відповідача у справі про постановлення ухвал по справі №916/345/26, шляхом розміщення тексту ухвали на веб-порталі судової влади.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено розгляд справи.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що 07 червня 2019р. між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та Фізичною особою-підприємцем Срібним Віктором Миколайовичем укладено Кредитний договір №011/92101/00577994.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредитор зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти надалі (Кредит) в формі Невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 400000,00 грн. (надалі Ліміт), а Позичальник зобов`язується використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити Проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені Договором.

Пунктом 8.1. Кредитного договору передбачено, що у разі настання обставин Дефолту (невиконання або неналежне виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором, а також інші обставини, які, на думку Кредитора, свідчать про те, що зобов`язання Позичальника за Договором не будуть виконані), Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів про зміни вжити, зокрема, скасувати або встановити розмір ліміту в розмірі фактичної заборгованості Позичальника за Кредитом, вимагати дострокового повного/часткового Погашення заборгованості.

Підпунктом 3.1.3., 3.1.4. п. 3.1. Кредитного договору передбачено, що обов`язковими умовами надання Позичальнику Кредиту або його частини (траншу) є наявність Поточного рахунку та надання Кредитору письмової заяви Позичальника про надання Кредиту (траншу) за формою встановленою Кредитором, (із зазначенням цільового використання, не пізніше Кінцевого терміну надання Кредиту та за умови , що сума запитаного кредиту, зазначена в заяві не перевищує розмір невикористаного Ліміту.

Позивачем було пояснено суду, що факт отримання Позичальником кредитних коштів на загальну суму 310000,00 грн. підтверджується випискою по рахунку Позичальника та банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, визначені п. 3.1. даного Договору.

Згідно п. 2.1. Кредитного договору протягом всього строку фактичного користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 28% річних, в тому чисі за користуванням Кредитом після настаня Кінцевого терміну погашення Кредиту, визначеного пунктом 1.3. Договору. Розмір процентної ставки може змінюватись в порядку та випадках, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 5.2., 5.3. Кредитного договору Позичальник здійснює повернення Кредиту та сплату Процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірах згідно з Графіком. Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми Кредиту та сплату Процентів за його користування. Позичальник зобов`язується здійснювати погашення Кредиту та Процентів ануїтетними платежами у валюті Кредиту кожного місяця, 07 числа (надалі Дата платежу), та при погашенні заборгованості за Кредитом в повному обсязі. Якщо дата платежу, зазначена у Графіку, не є Банківським днем, Позичальник зобов`язаний здійснити платіж не пізніше останнього Банківського дня, що передує даті платежу, визначений у Графіку. При простроченні погашення ануїтетного платежу Проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за період прострочення, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених Графіком.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що позичальник свої зобов`язання за Кредитним договором виконав неналежним чином та станом на 28 липня 2025р. за Кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 57746,36 грн.

24 липня 2025р. між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та позивачем укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-79, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 011/92101/00577994 від 07 червня 2019р., укладеним між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та відповідачем, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів.

Відповідно до п. 2.1. Договору відступлення права вимоги на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» передало позивачу за плату, а Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів прийняло належні Акціонерному товариству «Райффайзен Банк» Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі(ах) Боржників (Портфель Заборгованості).

Згідно п. 2.2. Договору відступлення права вимоги, відступлення до позивача зазначених в Попередньому реєстрі боржників (Додаток № 1 до Договору) Прав вимоги відбувається за умови виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів п. 3.2. Договору, та з моменту підписання Сторонами Реєстру(ів) Боржників, складених за формою, наведеною в Додатку №2 до Договору. Сторони погодили, що Реєстр(и) Боржників підписується(ються) Сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання Договору та Попереднього реєстру боржників.

Пунктом 2.3. Договору відступлення права вимоги передбачено, що внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів заміняє Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» у Кредитних договорах та Договорах забезпечення, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог АТ «Райффайзен Банк», включаючи право вимагати від Боржників та Поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами та Договорами забезпечення. Права Вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення. Відповідно до Реєстру Боржників від 28 липня 2025р. до Договору відступлення права вимоги № 114/2-79 від 24 липня 2025р.

За поясненнями позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 011/92101/00577994 від 07 червня 2019р., в сумі 57746,36 грн., з яких:- 57746,36 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу.

Також позивачем було зазначено суду, що всі нарахування, що відбувались до дати отримання Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів права грошової вимоги здійснювались безпосередньо Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» станом на день відступлення права вимоги.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів направлено на стягнення з Фізичної особи-підприємця Срібного Віктора Миколайовича заборгованості за Кредитним договором №011/92101/00577994 від 07 червня 2019р. в розмірі 57746,36 грн.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч.2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України,).

Згідно з ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як з`ясовано судом, 07 червня 2019р. між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та Фізичною особою-підприємцем Срібним Віктором Миколайовичем укладено Кредитний договір №011/92101/00577994.

За час розгляду справи судом з`ясовано, що Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль було виконано зобов`язання за Кредитним договором №011/92101/00577994 від 07.06.2019р. щодо перерахування кредитних коштів позичальнику в передбаченому договорами розміру, проте, в порушення договірних зобов`язань, відповідачем не було виконання належним чином та в повному обсязі зобов`язання за договором та заборгованість не була сплачена.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).

Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України Про банки і банківську діяльність, у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Також судом з`ясовано, 24 липня 2025р. між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та позивачем укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-79, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Кредитним договором №011/92101/00577994 від 07 червня 2019р., укладеним між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та відповідачем, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів.

Суд зазначає, що станом на момент вирішення спору відповідач не надав доказів, які б спростували позовні вимоги.

Дослідивши обставини справи, судом з`ясовано, що відповідачем взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів належним чином не виконано, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 57746,36 грн.

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у розмірі 2662,40 грн. покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Срібного Віктора Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; ЄДРПОУ 35625014) суму заборгованості за Кредитним договором № 011/92101/00577994 від 07 червня 2019р. в розмірі 57746 (п`ятдесят сім тисячі сімсот сорок шість) грн. 36 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Повне рішення складено 07 квітня 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко