Ухвала суду № 135475156, 06.04.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 2-з/759/69/26

ун. № 759/6088/26

06 квітня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А.., розглянувши у відкритому судовому засіданні, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ФІНАНАСІВ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Компані", Товариство з обмеженою відповідальністю "Кворум Херсон", третя особа: Дев`ята Київська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору, визнання права власності на майно в порядку спадкування та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває вищезгадана цивільна справа.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

25.03.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.04.2026 року заяву передано судді Ключнику А.С.

В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено, що спірна квартира є предметом тривалого конфлікту, що виник з кредитно-іпотечних правовідносин.

На переконання заявника, невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду, у зв`язку з чим він просить:

накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2409271380000), до набрання законної сили рішенням суду у справі № 759/6088/26 або до скасування заходів забезпечення позову судом.

Заборонити будь-яким державним реєстраторам, приватним/державним нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо Спірної квартири, у тому числі:- державну реєстрацію переходу права власності,- внесення змін до записів про право власності/обтяження,- державну реєстрацію/припинення/зміну обтяжень,- скасування чи зміну наявних записів, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 759/6088/26 або до скасування заходів забезпечення позову судом.

Заборонити ТОВ «КВОРУМ ХЕРСОН» та будь-яким іншим особам, які діють за його дорученням/в його інтересах, відчужувати спірну квартиру будь-яким способом (купівля-продаж, дарування, міна, внесення до статутного капіталу, передача в іпотеку/заставу тощо) до вирішення спору по суті.

Заборонити ТОВ «КВОРУМ ХЕРСОН» та/або залученим ним особам вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання моєму доступу до Спірної квартири та користуванню нею (включно зі зміною/зламом замків, блокуванням доступу, погрозами, примусовим виселенням), до вирішення спору по суті.

Заборонити ТОВ «КВОРУМ ХЕРСОН» передавати спірну квартиру у користування третім особам (оренда/найм/безоплатне користування тощо) до вирішення спору по суті.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

За правилом ч. 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Так, мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову не наведено обставин з підтверджуючими доказами, які вказують на те, що невжиття заходів забезпечення позову у справі може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а відтак, правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову немає.

Керуючись ст.ст. 149-150, 152, 153, 259, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ФІНАНАСІВ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Компані", Товариство з обмеженою відповідальністю "Кворум Херсон", третя особа: Дев`ята Київська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору, визнання права власності на майно в порядку спадкування та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ключник А.С.