Рішення № 13547470, 13.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/44113.01.11

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»

до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»

про відшкодування шкоди в порядку регресу

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Тагінцев А.В. представник;

від відповідача: не зявились;

У судовому засіданні 13.01.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна» (надалі ПАТ «Страхова компанія «АХА Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»(надалі ПАТ «Страхова компанія «Галактика», відповідач) суми збитків у розмірі 24023,98 грн.

Ухвалою від 22.11.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 13.12.2010р.

Ухвалою від 13.12.2010р. розгляд справи відкладено до 13.01.2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий альянс»(правонаступник ПАТ «Страхова компанія «АХА Україна») на підставі договору № 094463 добровільного страхування наземного транспорту від 13 квітня 2007р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1 а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Chevrolet Lacetti, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПАТ «Страхова компанія «Галактика». Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 24023,98 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява направлялися на адресу, що зазначена у позовній заяві та згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.09.2009р., що наявний в матеріалах справи.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, якими відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилались за адресами зазначеними в позовній заяві, в тому числі і на юридичну адресу підприємства згідно довідки, були повернуті поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 094463 від 13 квітня 2007р. застрахований автомобіль Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1 страхувальником та вигодонабувачем по договору є УСІБ «УкрСиббанк».

Згідно довідки Головного управління внутрішніх справ України в м. Київській області 23.10.2007р. о 14 год. 40 хв. На а/д Київ-Ковель сталось зіткнення транспортного засобу автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_1. із автомобілем Chevrolet Lacetti, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2. Правил дорожнього руху України якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Ірпінського міського суду Київської області, справа 3-15574/2007р.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 2282А від 13.11.2008р. складеного спеціалістом ОСОБА_3. (свідоцтво № 4889 від 02 жовтня 2006р.) дорівнює вартості відновлювального ремонту із врахуванням фізичного зносу деталей автомобіля та складає 21526,37грн.

За страховим випадком ДТП що сталась 23.10.20007р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 1257/05/11 позивачем на користь страхувальника по договору страхування наземного транспорту №094463 від 13 квітня 2007р., шляхом перерахування на рахунок ОСОБА_1, суми страхового відшкодування в розмірі 22761,33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1686 від 22.02.2008р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодфівування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1 встановлена у судовому порядку, підтверджується Постановою Ірпінського міського суду Київської області, справа 3-15574/2007р.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2., була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Галактика»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс серії №ВВ/1105868).

Позивач 03.11.2009р. звернувся до відповідача з претензією (вих. № РГ/12233/07/5) про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 23570,38 грн. Зазначена претензія отримана 06.11.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції. Відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/1105868, а до ПАТ «Страхова компанія «АХА Україна»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 094463/05А від 13.04.2007р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «Страхова компанія «Галактика»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс серії № ВВ/1105868) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 000 грн., франшиза 510,00 грн.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Витрати по відшкодуванню страховиком винної особи вартості вартості авторознавчого дослідження не передбачені наведеними положеннями закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у звязку з чим в цій частині заявлені позовні вимоги до відповідача є безпідставними, а за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 21 016,37 грн. (21526,37 грн. 510 грн.).

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.

До стягнення з відповідача позивачем також заявлено суму пені 1107,38 грн. нарахування якої передбачено п. 37.2 Закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суму інфляційних збитків (155,27 грн.) згідно зі ст. 625 ЦК України у звязку з наявним простроченням виплати суми за заявою (вих. РГ/12233/07/5 від 09.10.2009р.), яка отримана відповідачем 06.11.2009р.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені за перерахунком суду, що проведений у відношенні суми заборгованості за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 (10, 25%) за період прострочення з 06.12.2009р. по 06.06.2010р., не більше ніж за 6 місяців, та складає 2160,08 грн. Враховуючи, що відповідно до статті 83 ГПК України, суд обмежений позовними вимогами, тому сума пені, що заявлена до стягнення у розмірі 1107,38 грн. підлягає задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню у розмірі 155,27 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита у розмірі 222,79 грн. та 218,85 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»(03115, м. Київ, вул. Котельникова, 23, ідентифікаційний код 30026143, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 31235110, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 21 016,37 грн. (двадцять одну тисячу шістнадцять гривень 37 копійок) витрат по сплаті страхового відшкодування, 1107,38 грн. (одну тисячу сто сім гривень 38 копійок) пені, 155,27 грн. (сто пятдесят пять гривень 27 копійок) інфляційних втрат, 222,79 грн. (двісті двадцять дві гривні 79 копійок) державного мита та 218,85 грн. (двісті вісімнадцять гривень 85 грн. (двісті вісімнадцять гривень 85 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 24.01.2011р.