Рішення № 135474525, 06.04.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2746/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Гончарука В.П.

при секретарі: Оніщука Р.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу № 755/2746/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» про стягнення коштів,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі представника Ясинецького О.А. звернулася до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» грошових коштів у розмірі 4 375,70 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11.09.2024 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 37153 від 22.05.2021 вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» в розмірі 4 375 грн. 70 коп.

Вказано, що в межах виконавчого провадження з ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти в сумі 4 375 грн. 70 коп.

Позивач зазначає, що вказані грошові кошти було стягнуто безпідставно.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.02.2025 відкрите провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Копію вищевказаної ухвали суду відповідачем було отримано 19.02.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного документа сформована АСДС «Д-3».

Відзив на позов відповідачем подано не було.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Гончарука В.П. від 06.04.2026, справа прийнята до свого провадження.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З матеріалів справи не вбачається, що позивач заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.08.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 37153 виданого 22.05.2021 приватним нотаріусом Києво - Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» заборгованості у розмірі 4 375,70 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. від 06.08.2024, виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 37153 виданого 22.05.2021 приватним нотаріусом Києво - Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» заборгованості у розмірі 4 375,70 грн. закінчено у зв`язку із фактичним виконанням виконавчого документа.

Так, згідно вищевказаної постанови, з боржником ОСОБА_3 наявна заборгованість погашена шляхом внесення грошових коштів на рахунок приватного виконавця.

Вищевказане підтверджується також наданою позивачем копією квитанції до платіжної інструкції № 25 від 18.07.2024 із зазначеним призначенням «ВП НОМЕР_2 ОСОБА_1 ».

11 вересня 2024 року Дніпровським районним судом м. Києва у справі № 755/11231/24 (Провадження № 2/755/6676/24) ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 до ТОВ «Онлайн Фінанс», третя особа: приватний нотаріус Києво - Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволено, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Києво - Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., 22.05.2021 зареєстрований в реєстрі за № 37153 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 649246254 від 30.10.2020 визнано таким, що не підлягає виконанню та стягнуто з ТОВ «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн. та 4 000,00 грн. витрат пов`язаних з наданням правової допомоги, а всього стягнуто 5 211 грн. 20 копійок.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Верховний Суд у постанові від 08.09.2021 у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21) зазначив, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі ст.1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до ст. 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18 та від 28.01.2020 у справі № 910/16664/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правові підстави набуття ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» грошових коштів, що стягнуті з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, а відтак, суд вважає, що грошові кошти у розмірі 4 375,70 грн. підлягають поверненню позивачу відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У спростування зазначеного будь яких доказів відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останньою судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. на підставі квитанції № 9325-3491-9678-0631 від 10.02.2025.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Нормами ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 05.08.2025 по справі № 359/9012/23 зазначив, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 по справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03.02.2021 по справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Інтереси позивача ОСОБА_1 у справі представляв адвокат Ясинецький О.А. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1441417 від 25.06.2024.

05 червня 2024 року між адвокатом Ясинецьким О.А., як адвокатом, та ОСОБА_1 , як клієнтом, укладено договір про надання правничої (правової) допомоги (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору, адвокат приймає від Клієнта доручення щодо надання правничої (правової) допомоги, а Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату гонорар в розмірі та порядку встановленому цим Договором.

Згідно акту надання послуг від 10.02.2025, підписаного адвокатом та клієнтом, вартість наданої правничої допомоги складає 3 000 грн.

Вказано, що підписанням цього акту клієнт підтверджує факт належного отримання послуг відповідно до положень Договору від 05.06.2024, а також не має претензій до Адвоката стосовно отриманих від нього послуг, вказаних у цьому акті.

Таким чином, враховуючи принципи пропорційності та розумності при розподілі судових витрат між сторонами, враховуючи складність справи, на користь позивача з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 11, 15, 16, 1212 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280, 282, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти в сумі 4 375,70 грн., судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 3 000 грн., а всього суму 8 586 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят шість) грн. 90 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», адреса місця знаходження: 02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, 34, оф. 511, ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 42254696.

Повний текст судового рішення складено 06.04.2026.

Суддя