Ухвала суду № 135474435, 06.04.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-з/754/37/26

Справа № 279/1591/26

У Х В А Л А

Іменем України

06 квітня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. розглянув без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

УСТАНОВИВ:

09 березня 2026 року Позивачка звернулася до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з цим позовом, в якому просила:

1.визнати за нею право власності на 1/2 частку автомобіля - Toyota, д.н.з. НОМЕР_1 ;

2.зобов`язати територіальний сервісний центр МВС внести відповідні зміни до реєстраційних документів на автомобіль.

Позивачка обґрунтовує позовні вимоги тим, що з 20 серпня 2024 року перебувала у шлюбі з Відповідачем. Наразі в суді розглядається спір про розірвання шлюбу, автомобіль - Toyota, д.н.з. НОМЕР_1 був набутий у шлюбі, тому він є спільною сумісною власністю подружжя.

11 березня 2026 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області передав цю справу до Деснянського районного суду м. Києва - за місцем реєстрації Відповідача.

01 квітня 2026 року справа надійшла до Деснянського районного суду м. Києва.

03 квітня 2026 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями визначено головуючого суддю Коваленко І.І.

06 квітня 2026 року Суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі.

Позивачка разом з позовною заявою подала заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на автомобіль - Toyota, д.н.з. НОМЕР_1 та заборонити будь- які реєстраційні дії з ним.

Заява обґрунтована тим, що Відповідач є громадянином іншої країни та має намір виїхати за межі території України, що створює загрозу відчуження або вивезення спірного транспортного засобу за межі території України, що призведе до неможливості виконання рішення суду.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, виснував, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, накладення арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України).

Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Арешт майна, як спосіб забезпечення позову, передбачає накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна (див., зокрема, постанови Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у cправі № 908/2382/21, Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 504/3408/22).

Арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном. Тому при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним (див. постанову Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2024 року в справі № 567/459/23).

За висновком Великої Палати Верховного Суду ключовим є встановлення судом:

1) наявності спору між сторонами;

2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та

4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (пункт 47 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23)).

Ураховуючи вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду, Суд з`ясував, що:

1) між сторонами існує реальний спір. Предметом спору є саме цей автомобіль, який, за твердженням Позивачки, був придбаний під час перебування у шлюбі;

2) існує реальна загроза того, що без забезпечення позову, Позивачка не зможе ефективно відновити свої порушені права, оскільки автомобіль може бути відчужений на користь іншої особи або вивезений за межі території України, що ускладнить виконання можливого рішення у справі;

3) арешт майна на транспортний засіб є співмірним заходом, оскільки позовні вимоги стосуються визнання частки у спільній сумісній власності подружжя. Накладення арешту прямо відповідає предмету спору і не створює надмірного обтяження для Відповідача. Обмеження стосується лише розпорядження (можливості відчуження) саме того майна, щодо якого йдеться спір, без заборони користування.

Застосування вказаного виду забезпечення позову є адекватним, оскільки його невжиття може призвести до відчуження спірного майна на користь інших осіб, що, в свою чергу, призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на ефективний судовий захист (див висновок Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року у справі № 755/7939/21, провадження № 61-16588св21, у подібних правовідносинах);

4) звернення з заявою про забезпечення позову відповідає його меті.

Суд виснував, що існує реальний ризик утруднення або невиконання невиконання можливого рішення суду, тому дійшов висновку необхідність задовольнити заяву, але лише в межах арешту. Ці заходи є співмірними з заявленими вимогами.

У задоволенні заяви в частині заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо транспортного засобу слід відмовити, оскільки обраний Позивачкою захід забезпечення позову є надмірним та по своїй суті дублює наслідки накладення арешту на майно.

Керуючись статтями 149, 150, 152, 153, 261 ЦПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на транспортний засіб: марка та модель - TOYOTA AVENSIS, рік виробництва - 2007, номер кузова - НОМЕР_2 , номер двигуна - НОМЕР_3 .

У задовленні забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації, як ВПО: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 )

Ухвала набирає законної сили 06 квітня 2026 року (з моменту її підписання суддею).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту підписання суддею ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 (три) роки.

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направити також до відома іншим учасникам справи, а також в Головний сервісний центр МВС (код 40109173) та Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код 34972294).

Суддя Інна КОВАЛЕНКО