Ухвала суду № 135474252, 03.02.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 761/26324/25

Провадження № 1-кп/752/1498/26

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

03 лютого 2026 року м. Київ

Колегія суддів Голосіївського районного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022000000000523 від 30 вересня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 111 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника в режимі

відеоконференції ОСОБА_7 ,

встановив:

До Голосіївського районного суду міста Києва з Київського апеляційного суду в порядку ст. 34 КПК України направлено для розгляду обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки воно підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, підстав для його закриття немає, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Також прокурор подала клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 без визначення розміру застави, мотивуючи тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, у кримінальному провадженні продовжують існувати і не зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме у випадку звільнення з-під варти обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які ще не були допитані і судовому засіданні, з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань, вчинити нові кримінальні правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються. При цьому застосування більш м`яких запобіжних заходів не здатне запобігти вказаним ризикам.

Обвинувачений та захисник не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

При цьому обвинувачений заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Вказав, що зміст нового клопотання аналогічний попередньому. Зазначені у клопотанні ризики є абстрактними та фактично не існують. Його вина у вчиненні інкримінованих злочинів не доведена. Прокурором не обґрунтовано неможливість застосування до нього більш легкого запобіжного заходу. Повідомив, що має сім`ю, роботу, міцні соціальні зв`язки, ряд захворювань. Просив визначити йому розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

Захисник підтримав обвинуваченого. Вказав, що суд має право визначити обвинуваченому розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу, який здатен забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду, виходячи з наступного.

Кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд не пізніше 10 днів після постановлення ухвали про його призначення, здійснювати судовий розгляд відкрито, колегіально судом у складі трьох суддів.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується ; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 бвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 та ч. 2 ст. 111 КК України, які є особливо тяжкими злочинами.

Обґрунтованість підозри обвинуваченого була предметом перевірки слідчих суддів під час обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування. Крім того, про обґрунтованість підозри свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування, в якому відображена сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів. При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку судом здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинувачених. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Судом не розпочато з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено зібрані в межах кримінального провадження документи, не допитано свідків та самого обвинуваченого.

Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на стадії підготовчого судового провадження не зменшились, а саме у випадку звільнення з-під варти обвинувачений з високим ступенем ймовірності може переховуватися від суду, з огляду на те, що на даний час продовжується воєнна агресія з боку рф, відсутність контролю за частиною державного кордону у Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій, Херсонській областях та АР Крим, може незаконно впливати на свідків, які ще не були допитані безпосередньо в судовому засіданні, з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань, а також може продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Наявність у обвинуваченого сім`ї, соціальних зв`язків, ряду захворювань, не зменшує існування цих ризиків та не є підставою для зміни запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження.

Даних про те, що за станом здоров`я обвинувачений не може триматися під вартою в розпорядження суду не надано. У разі необхідності в умовах тримання під вартою уповноваженими особами обвинуваченому повинна бути забезпечена можливість отримання належної медичної допомоги.

Застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, на даній стадії кримінального провадження, буде недостатнім для запобігання наявним ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

В силу приписів ч. 4 ст. 183 КПК України підстав для визначення обвинуваченому застави в якості альтернативного запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177-183, 193, 199, 314, 315, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів

постановила:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 111 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва на 03 лютого 2026 року о 16:20, про що повідомити учасників кримінального провадження.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 03 квітня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3