Рішення № 13547374, 25.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/38825.01.11 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемма»

Про           виселення з нежитлового приміщення

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Богомаз А.К. –по дов. № 2 від 10.01.2011

Від відповідача не з‘явився

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради»про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемма»із займаного ним нежитлового приміщення загальною площею 123,2 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Гусовського, 4, в зв‘язку з розірванням договору оренди № 578/1 від 28.12.2009 в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судове засідання 18.01.2011 свого представника не направив, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 18.01.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилались за адресою, що зазначена в позовній заяві та є адресою об‘єкта оренди : м. Київ, вул. Гусовського, 4 та юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 01.01.2011 : м. Київ, вул. Інститутська, 25.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.01.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»об’єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5).

28.12.2009 між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемма»(орендар) було укладено договір № 578/1 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі розпорядження Печерської районної у місті Києві державної адміністрації № 972 від 02.08.2002 та протокольного рішення комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерської районної у м. Києві ради № 18 від 26.11.2009 передав, а орендар прийняв в орендне користування нежитлове приміщення (далі –об‘єкт оренди) за адресою м. Київ, вул. Гусовського, 4, підвал, загальною площею 123,2 кв. м., з яких 109, 2 кв. м. для розміщення магазину продовольчої торгівлі, 12 кв. м. – хліб, хлібобулочні вироби. Молокопродукти та 2 кв. м. промислові товари.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем та за наявності підстав позивач скористався наданим йому правом положеннями ст. 782 ЦК України та відмовився від договору, в зв‘язку з чим договір є розірваним, а позивач вимагає виселити відповідача з об‘єкта оренди.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 9.1. договору строк дії договору встановлений сторонами з 28.12.2009 до 28.12.2010.

Відповідно до п 4.1. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Печерського району м. Києва, що затверджена рішенням Печерської районної у м. Києві ради № 105 від 12.06.2003 із змінами та доповненнями до неї, внесеними рішенням № 14 від 19.10.2006, і яка становить за перший місяць оренди разом з ПДВ –5981,66 грн.

Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, опублікований у поточному місяці.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 4.5. договору встановлює, що орендна плата сплачується орендарем, на рахунок орендодавця не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо внесення орендної плати у визначені договором строки, в результаті чого виникла заборгованість по орендній платі за період з січня по листопад 2011 року в розмірі 69153,13 грн., при цьому мало місце несплати орендної плати більше ніж 3 місяці підряд.

Пунктом 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Стаття 651 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним або зміненим.

Частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Позивач у відповідності до вищезазначених норм листом № 1378 від 26.11.2010 повідомив відповідача про відмову від договору оренди № 578/1 від 28.12.2009, в зв’язку з неналежним виконанням умов договору по сплаті орендної плати, та вимагав повернути орендоване приміщення орендодавцю протягом 5 днів по акту приймання-передачі.

Згідно п. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як вбачається з матеріалів справи повідомлення про відмову від договору оренди вручено відповідачу 01.12.2010 (повідомленні про вручення поштового відправлення).

Враховуючи викладене, договір оренди № 578/1 від 28.12.2009 вважається розірваним з 01.12.2010.

Пунктом 5.5. договору визначено, що при розірванні договору орендар має звільнити об‘єкт оренди передавши його по акту приймання-передачі представника орендодавця у належному технічному та санітарному стані, не гіршому ніж на момент передачі в оренду з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об‘єкта оренди без заподіяння йому шкоди.

Вважаючи на те, що відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами, а тому підтвердженням передачі та відповідно звільнення об‘єкта є підписаний обома сторонами акт приймання-передачі орендованого приміщення. В матеріалах справи такий акт відсутній.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Враховуючи те, що договір є розірваним з 01.12.2010, відповідач безпідставно користується орендованим приміщенням, чим заважає позивачу розпоряджатись своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемма»(м. Київ, вул. Інститутська, 25, код ЄДРПОУ 23738278) з нежитлового приміщення загальною площею 123,2 кв. м., розташованого у підвалі будинку № 4 по вул. Гусовського у м. Києві та передати зазначені приміщення за актом приймання-передачі Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради» (м. Київ, пров. Січневий, 9, код ЄДРПОУ 35692211).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемма»(м. Київ, вул. Інститутська, 25, код ЄДРПОУ 23738278) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради»(м. Київ, пров. Січневий, 9, код ЄДРПОУ 35692211) 85 (вісімдесят п‘ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 26.01.2011.