Рішення № 13547309, 20.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/52120.01.11 За позовом           Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»

До           1. Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

          2. Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

Про зобов’язання не чинити перешкоди у розпорядженні майном

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача                    Мануілова Я.І. (за дов.)

від відповідача-1           Бєлячкова О.В. (за дов.)

від відповідача-2          Громніцький Ю.П. (за дов.)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Укрнафта»до дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»про: зобов’язання дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»не чинити перешкоди відкритому акціонерному товариству «Укрнафта»у здійсненні його права власності на природний газ загальним обсягом 2061805,134 тис. куб.м., у т.ч. у його відборів з підземних сховищ газу та його реалізації промисловим споживачам - виробникам азотних мінеральних добрив, який зберігається в підземних сховищах газу дочірньої компанії «Укртрансгаз»; зобов’язання дочірньої компанії «Укртрансгаз»виконати заявку відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»від 25.10.2010 р. № 6ПГ-12/554а шляхом здійснення дочірньою компанією «Укртрансгаз»відбору природного газу з підземних сховищ газу та передачі його відкритому акціонерному товариству «Укрнафта»з оформленням актів приймання-передачі, загальним обсягом 2061805,134 тис. куб.м.; зобов’язання Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»включити до балансу надходження та розподілу природного газу по Україні відповідного періоду обсяги газу, визначені заявкою відкритого акціонерного товариства «Укранафта»від 25.10.2010 р. № 6ПГ-12/554а.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі протиправно та безпідставно обмежили правомочності позивача як власника та створюють перешкоди у розпорядженні на власний розсуд належним йому майном - 2061805,134 тис. куб.м. природного газу власного видобутку січня, лютого, квітня –грудня 2006 року, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права розпорядження своїм майном.

Ухвалою суду від 16.11.2010 р. порушено провадження у справі № 6/521.

Відповідач-1 позовні вимоги відхилив повністю, зазначивши, що між ним та позивачем не укладалось договорів зберігання природного газу, а тому у нього відсутні правові підстави для відбору природного газу у зазначеному позивачем обсязі.

Відповідач-2, відхиляючи позовні вимоги, послався на те, що в силу вимог закону на позивача покладено обов’язок з продажу всього видобутого природного газу для потреб населення, а не промисловим підприємствам.

Розглянувши надані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Підставою для подання даного позову визначено наявність зобов’язань відповідачів не чинити перешкод у розпорядженні 2061805,134 тис. куб.м. природного газу позивача власного видобутку 2006 року, який надійшов та перебуває в підземних сховищах газу (далі - ПСГ) та газотранспортній системі (далі - ГТС) відповідача-1.

Обставини перебування природного газу позивача власного видобутку 2006 року в підземних сховищах газу та газотранспортній системі відповідача-1 підтверджені первинними документами, поданими суду позивачем, та встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. по справі № 6/489, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2010 р..

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. по справі № 6/489 за позовом відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) «Укрнафта»до дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі - ДК «Укртрансгаз»), третя особа –Національна акціонерна компанія (далі - НАК) «Нафтогаз України», про зобов’язання укласти договір зберігання природного газу в редакції позивача, встановлено:

- факт передачі позивачем до підземних сховищ газу 1548035,386 тис.куб.м. природного газу в сезоні зберігання 2006 –2007 років;

- факт передачі передачі газу до газотранспортної системи України в обсязі 528813,008 тис. куб.м., видобутого у квітні-червні 2006 року.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Частиною 3 ст. 105 ГПК України встановлено, що постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Отже, постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. по справі № 6/489, яка набрала законної сили з 10.12.2009 р. встановлено той факт, що спірні обсяги природного газу ВАТ «Укрнафта»видобутку 2006 року надійшли та перебувають в ПСГ та ГТС відповідача-1.

В свою чергу, п. 1.1 договору зберігання природного газу, редакція якого викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. по справі № 6/489 (далі –Договір зберігання природного газу), встановлено, що зберігач (відповідач-1) зобов’язується за плату протягом строку, встановленого цим договором, зберігати в підземних сховищах газу природний газ, переданий йому поклажодавцем (позивачем), і повернути останньому у схоронності рівну кількість газу зазначеної в договорі якості, а поклажодавець зобов’язується внести плату за зберігання у встановлені даним договором строки.

Відповідно до п. 2.1 Договору зберігання природного газу поклажодавець на підставі цього Договору передає зберігачу газ на зберігання в загальному обсязі 7097104,15 тис. куб.м., в т.ч. 1544070,386 тис. куб.м. – природний газ видобутий в 2006 році, 528813,008 тис. куб.м. –природний газ, видобутий у квітні –червні 2006 році і переданий в систему магістрального трубопроводу поклажодавця.

Згідно з умовами п.п. 2.9, 2.12, 9.1 Договору зберігання природного газу зберігач зобов’язався зберігати вищенаведені обсяги природного газу в сезоні зберігання 2009 –2010 років в період до 15.04.2010 р. з можливою пролонгацією до 15.04.2011 р. (сезон зберігання 2010 –2011 років), повернути ці обсяги газу в схоронності, здійснювати протягом строку дії Договору зберігання природного газу відбір (підйом) газу з ПСГ за заявками поклажодавця та оформляти акти про відбір газу.

Зокрема, п. 2.9.1 Договору зберігання природного газу встановлено, що зберігач розглядає заявку поклажодавця на відбір газу із ПСГ із врахуванням потужностей ПСГ та пропускної спроможності газотранспортної системи та зобов’язаний надати відповідь поклажодавцю протягом 5 (п’яти) календарних днів з дати отримання заявки.

25.10.2010 р. ВАТ «Укрнафта»звернулось до ДК «Укртрансгаз»із заявкою № 6ПГ-12/554а, в якій просило провести відбір газу з ПСГ ДК «Укртрансгаз»для подальшої реалізації промисловим споживачам, включаючи підприємства - виробники азотних мінеральних добрив, протягом листопада 2010 року –вересня 2011 року обсягом 1544070,386 тис. куб.м. видобутку 2006 року та 517734,748 тис. куб.м. видобутку квітня-червня 2006 року, тобто загальним обсягом 2061805,134 тис. куб.м., з яких: в листопаді 2010 року - 200000,000 тис.куб.м.; в грудні 2010 року - 200000,000 тис. куб.м.; в січні 2011 року - 200000,000 тис. куб.м.; в лютому 2011 року - 200000,000 тис. куб.м.; в березні 2011 року - 200000,000 тис. куб.м.; в квітні 2011 року - 200000,000 тис. куб.м.; в травні 2011 року - 200000,000 тис. куб.м.; в червні 2011 року - 200000,000 тис. куб.м.; в липні 2011 року - 200000,000 тис. куб.м.; в серпні 2011 року - 200000,000 тис. куб.м.; в вересні 2011 року - 61805,134 тис. куб.м..

Станом на день розгляду судом справи заявка позивача від 25.10.2010 р. № 6ПГ-12/554а не задоволена відповідачем-1, відбір вказаних обсягів природного газу позивача видобутку 2006 року з документальним його оформленням не проведений відповідачем-1, по можливу обґрунтовану відмову виконати заявку не повідомлено позивача відповідачем-1.

В свою чергу, до балансу надходження та розподілу природного газу в Україні відповідного періоду відповідачем-2 не включені заявлені позивачем обсяги природного газу. Підтвердженням цього є розрахунковий баланс надходження та розподілу природного газу по Україні на листопад 2010 року.

Отже, природний газ позивача у зазначеній кількості фактично утримується відповідачем-1.

Відповідно до п.п. 2 та 17 постанови пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Вирішуючи спори, що випливають із права приватної власності громадян, суди повинні виходити з положень ст. 41 Конституції про те, що це право є непорушним і ніхто не може бути протиправно його позбавлений. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, які встановлені законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості (крім умов воєнного чи надзвичайного стану, коли можливе наступне відшкодування).

Вимоги ст. 317, 319 та 321 ЦК України цілком відповідають приписам Основного закону України.

Суд вважає твердження відповідачів про неврахування позивачем вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом»безпідставними виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, щомісячно здійснюють продаж всього природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку (видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами) для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за ціною (яка повинна забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат видобутку та отримання прибутку), затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики України для кожного суб'єкта господарювання, визначеного в абзаці першому частини першої цієї статті.

Установлено, що за рахунок природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що видобувається суб'єктами господарювання, визначеними в абзаці першому частини першої цієї статті, формується та використовується ресурс природного газу для потреб населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розділу VII «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»передбачено, що він набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з 01.01.2010 р., крім певних норм, які не стосуються спірних взаємовідносин. Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»набрав чинності з 30.04.2010 р..

Аналогічно, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутному фонді інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, щомісяця здійснюють продаж усього товарного природного газу, видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами в межах території України, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за закупівельними цінами, які для кожного суб'єкта господарювання - власника спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами щороку встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України згідно із затвердженим нею Порядком формування, розрахунку та встановлення цін на природний газ для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток.

Як зазначено у п. 1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», він набирає чинності з дня його опублікування, за винятком окремих положень, щодо яких цим розділом передбачені інші строки набрання чинності. Закон України «Про засади функціонування ринку природного газу»набрав чинності з 24.07.2010 р..

Згідно з постановою КМУ від 25.05.1998 р. № 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»»50 відсотків плюс одна акція ВАТ «Укрнафта»передані до статутного фонду відповідача-2.

Отже, ВАТ «Укрнафта»відповідає ознакам тих суб’єктів, які визначені в Законах України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про засади функціонування ринку природного газу», однак як в Законі України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», так і в Законі України «Про засади функціонування ринку природного газу», відсутні норми щодо поширення їх дії на ресурси природного газу, які видобуті у попередні періоди, тобто до набрання цими Законами України чинності.

Аналізуючи приписи ст. 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та ст. 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», суд враховує наступне.

Питання поширення дії законів та інших нормативно-правових актів у часі вирішувались Конституційним Судом України, зокрема: у рішенні від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 (щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України); у рішенні від 11.05.2010 р. № 13-рп/2010 у справі № 1-22/2010; у рішенні від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 (про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів); у рішенні від 13.05.1997 р. № 1-зп у справі № 03/29-97 (щодо несумісності депутатського мандата); у рішенні від 05.04.2001 р. № 3-рп/2001 у справі № 1-16/2001 (про податки).

Крім того, ч. 1 ст. 3 Бюджетний кодекс України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Беручи до уваги викладене, виходячи зі змісту вказаних Законів України, які не містять норм щодо поширення їх дії на ресурси газу попередніх періодів, суд приходить до висновку, що норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», як і норми Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»регулювали та регулюють порядок розпорядження видобутим після набрання цими Законами України чинності природним газом, не були та не є підставою виникнення у 2010 році обов’язку ВАТ «Укрнафта»здійснювати продаж газу видобутку попередніх періодів у 2010 році, а отже ВАТ «Укрнафта»має право вільно і без обмежень розпоряджатися природним газом, видобутим, але нереалізованим, у 2006 році, у тому числі для забезпечення потреб промислових споживачів –виробників азотних мінеральних добрив, що відповідає статутним цілям діяльності позивача, акціонером якого є відповідач-2.

Вказаний висновок підтверджується позицією господарських судів у справах № 6/489, 32/296, 46/480, 42/392, 29/192, 29/194 та 18/228, рішення яких наявні в матеріалах справи.

Суд також вважає, що Закон України «Про засади функціонування ринку природного газу»не встановлює для позивача певні обмеження щодо розпорядження обсягами природного газу, що був видобутий ним до набрання чинності Законом України «Про засади функціонування ринку природного газу».

Оскільки обмеження у здійсненні права власності, як і правовий режим власності, встановлюються виключно законом України, постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом»самостійно, за відсутності відповідного закону, не може встановлювати порядок розпорядження природним газом і, зокрема, встановлювати обов’язок здійснювати продаж газу, не створювала та не створює правових перешкод для реалізації позивачем природного газу, видобутого у 2006 році, та не дає права без згоди позивача розпоряджатися його власністю.

Аналіз норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом»свідчить про те, що саме відповідач-2 зобов’язаний вжити заходів з викупу природного газу. Однак, відповідачем-2 не реалізував надане йому право на викуп спірних обсягів природного газу ВАТ «Укрнафта»видобутку 2006 року в установленому порядку.

Крім того, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом»обов’язком відповідача-2 відносно заявлених обсягів природного газу позивача видобутку 2006 року є включення їх до балансу надходження та розподілу природного газу по Україні при його відборі. Однак, відповідач-2 безпідставно ухиляється від виконання вказаного обов’язку.

Відповідно до пункту 2.2.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із зберігання природного газу, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 січня 2010 р. № 8 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 15.01.2010 р. за № 25/17320, відповідач-1, як зберігач, не має права прямо або опосередковано заважати або протидіяти іншим суб'єктам ринку газу, що здійснюють операції з газом, а згідно з п. 3.4.7 цих Ліцензійних умов відповідач-1 зобов'язаний здійснювати облік природного газу, що відбирається із підземних сховищ газу.

Пунктом 2.2.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного та нафтового газу магістральними трубопроводами, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 січня 2010 р. № 9 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 15.01.2010 р. за № 26/17321, встановлено, що відповідачу-1, який здійснює транспортування газу, забороняється прямо або опосередковано заважати або протидіяти іншим суб'єктам ринку газу, що здійснюють операції з газом.

Таким чином, вказаними Ліцензійними умовами передбачений обов’язок відповідача-1 не заважати та не протидіяти позивачу, як власнику природного газу, при розпорядженні ним 2061805,134 тис.куб.м. видобутку 2006 року.

Суд критично оцінює доводи відповідачів щодо не можливості задоволення вимог позивача в силу того, що заявлені обсяги природного газу позивача в ПСГ та ГТС відповідача-1 відсутні, оскільки факт наявності газу встановлено рішеннями суду у справах № 6/489 та № 32/290.

Листом об’єднаного диспетчерського управління відповідача-1 від 24.11.2010 р. № 64-2156/2 щодо руху природного газу, видобутого ВАТ «Укрнафта», який був поданий відповідачем-1 та наявний в матеріалах справи, підтверджується факт закачування до ПСГ відповідача-1 1544070,386 тис.куб.м. природного газу позивача видобутку 2006 року.

Належних та допустимих доказів відсутності в ПСГ та ГТС відповідача-1 2061805,134 тис.куб.м. природного газу позивача видобутку 2006 року суду не подано.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що відповідачі протиправно обмежили позивача у його праві розпоряджатися вищезазначеними обсягами природного газу, у позивача виникло право вимагати в судовому порядку усунення перешкод у здійсненні ним права розпорядження своїм майном.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Доказами, наданими в матеріали справи, доведено що відповідачі протиправно обмежили позивача у його праві розпоряджатися природним газом видобутку 2006 року загальним обсягом 2061805,134 тис. куб.м..

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів у рівних частинах.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати дочірню компанію «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801, п/р 26007001200003 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) та публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) не чинити перешкод відкритому акціонерному товариству «Укрнафта»(04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390, п/р № 26004053100614 в філії «Київське головне регіональне управління»ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 321842) у здійсненні його права власності на природний газ загальним обсягом 2061805,134 тис.куб.м., у тому числі у його відборі з підземних сховищ газу та його реалізації промисловим споживачам –виробникам азотних мінеральних добрив, який зберігається в підземних сховищах газу дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801, п/р 26007001200003 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023).

Зобов’язати дочірню компанію «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801, п/р 26007001200003 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) виконати заявку відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390, п/р № 26004053100614 в філії «Київське головне регіональне управління»ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 321842) від 25.10.2010 р. № 6ПГ-12/554а, шляхом здійснення дочірньою компанією «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801, п/р 26007001200003 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) відбору природного газу з підземних сховищ газу та передачі його відкритому акціонерному товариству «Укрнафта»(04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390, п/р № 26004053100614 в філії «Київське головне регіональне управління»ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 321842), з оформленням актів приймання-передачі, загальним обсягом 2061805,134 тис.куб.м..

Зобов’язати публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) включити до балансу надходження та розподілу природного газу по Україні відповідного періоду обсяги газу, визначені заявкою відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390, п/р № 26004053100614 в філії «Київське головне регіональне управління»ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 321842) від 25.10.2010 р. № 6ПГ-12/554а.

Стягнути з дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801, п/р 26007001200003 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390, п/р № 26004053100614 в філії «Київське головне регіональне управління»ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 321842) 12750 грн. державного мита та 118 грн. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) на користь ВАТ «Укрнафта»(04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390, п/р № 26004053100614 в філії «Київське головне регіональне управління»ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 321842) 12750 грн. державного мита та 118 грн. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

СуддяС.А. Ковтун Рішення підписано 25.01.2011 р.