Рішення № 13547147, 20.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/49920.01.11 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

про стягнення 2445,46 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Панченко Ю.В. (довіреність № 409/2010 від 28.12.2010р.);

від відповідача: Єлтунова Ю.В. (довіреність № 6 від 04.01.2011р.).

В судовому засіданні 20.01.2011р. по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»(позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(відповідач), про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 2445,46 грн. з них основного боргу 1767,98 грн., витрат за проведення експертизи в розмірі 300,00 грн. та пені в сумі 377,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВВ/5384265.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не заперечує проти виплати суми збитків позивачу в розмірі 1340,22 грн. В частині стягнення пені та витрат за проведення експертизи не погоджується в повному обсязі.

Ухвалою від 17.12.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 20.01.2011р.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2007 року між позивачем (надалі - Страховик) та Федерацією Баскетболу України (далі по тексту - Страхувальник) було укладено поліс серії 106 К № 19409 (належним чином засвідчена копія полісу міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір добровільного страхування або Договір).

Обєктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Фольцваген Мультіван», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Транспортний засіб «Фольцваген Мультіван», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (копія свідоцтва в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 19.11.2008р. по вул. Леонтовича в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Фольцваген Мультіван», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням ОСОБА_1 і автомобіля «Тойота Рав 4», реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_2

В результаті ДТП автомобіль «Фольцваген Мультіван», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на імя ОСОБА_1 (копія довідки в справі).

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_1 мав законне право на керування автомобілем «Фольцваген Мультіван», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується посвідченням водія, виданого на його імя та довіреністю на управління відповідним авто № 421 від 06.12.2007р., виданою Страховиком (копії документів в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 2505,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18 від 12.01.2009р. (копія платіжки в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 4926/08/50/ТР25/00/2 від 25.12.2008р. (належним чином засвідчена копія страхового акту міститься в матеріалах справи).

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що позивачем були понесені додаткові фінансові витрати по оплаті за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22185 від 03.12.2010р. (копія платіжки в справі).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.12.2008р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п. 13.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останню визнано винною у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_2 застраховано її цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації нею транспортного засобу «Тойота Рав 4», реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом укладення з відповідачем поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5384265 (тип договору 3, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем з ОСОБА_2 полісу № ВВ/5384265 страхування цивільно-правової відповідальності останньої, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_2 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації нею транспортного засобу «Тойота Рав 4», реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2 транспортного засобу «Тойота Рав 4», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як визначено зі звіту про оцінку автомобіля № Ч10-235 від 26.11.2010р. (копія звіту в справі), вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику транспортного засобу «Фольцваген Мультіван», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що відбулося 19.11.2008р., становить: 2277,98 грн.

Частиною 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що полісом № ВВ/5384265 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25500,00 грн. та франшиза в розмірі 510,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2, транспортного засобу «Тойота Рав 4», реєстраційний номер НОМЕР_2, складає: 1767,98 грн., тобто: 2277,98 грн. 510,00 грн. (розрахунок основного боргу вбачається зі змісту позовних матеріалів).

На час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу відповідачем не перерахована, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі: 1767,98 грн.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору 06.08.2009р. направив відповідачу заяву про відшкодування збитку № 147 (копія заяви в справі). Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем 26.08.2009р. підтверджується відміткою останнього про вхідну кореспонденцію № 368. Позивач зазначає, що відповідач на відповідну претензію належним чином не відреагував, зокрема, суму страхового відшкодування в порядку регресу на його рахунок не провів.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Відтак, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в чітко визначений законом строк.

У відповідності до п. 37.2 ст. 37 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобовязання в строк, встановлений положеннями чинного законодавства не виконав, однак, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 377,48 грн. за період з 16.10.2009р. по 06.12.2010р. за несвоєчасну виплати страхового відшкодування в порядку регресу є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що на претензію позивача № 147 від 06.08.2009р. відповідач відреагував, і, в своєму листі № 781-у від 20.08.2009р. вказав позивачу, що для прийняття ним рішення про відшкодування збитків йому необхідно надати звіт незалежного оцінювача з визначенням вартості матеріального збитку (копія заяви в матеріалах справи). Відповідач зазначає, а позивачем не спростовано, що останній, в строк до 06.12.2010р. звіт про оцінку майна йому не направляв. При цьому з матеріалів справи вбачається, що звіт про визначення вартості розміру матеріального збитку автомобіля «Фольцваген Мультіван», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 був складений 26.11.2010р.

Зважаючи на викладене вище та враховуючи факт невиконання позивачем вимог відповідача щодо йому надання звіту незалежного оцінювача з визначення вартості матеріального збитку автомобіля «Фольцваген Мультіван», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (оціненої шкоди - ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 377,48 грн. за період з 16.10.2009р. по 06.12.2010р. за несвоєчасну виплати страхового відшкодування в порядку регресу не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача додаткових фінансових витрат, зокрема, за проведення експертизи в розмірі 300,00 грн. - є необґрунтованими виходячи з наступного. Так, зі змісту страхового акту № 4926/08/50/ТР25/00/2 від 25.12.2008р. не вбачається, що розміри витрат за проведення експертизи були включені позивачем до загальної суми страхового відшкодування, окрім того, відповідно до п. 22.3 Договору добровільного страхування встановлено, що страховик має право самостійно зясовувати причини й обставини страхового випадку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 1 767,98 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 243,36 грн. (73,44 грн. державного мита та 169,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(ідентифікаційний код: 22945712, адреса: 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, будинок, 77) на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(ідентифікаційний код: 19411125, адреса: 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька, будинок, 33-37, р/р 2650441214 у ПАТ «СЕБ Банк»м. Києва, МФО 300175) грошові кошти: основного боргу 1 767,98 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят сім гривень 98 копійок) та судові витрати: державного мита 73,44 грн. (сімдесят три гривні 44 копійки) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 169,92 грн. (сто шістдесят девять гривень 92 копійки). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення - 24.01.2011р.