Рішення № 13547108, 25.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/299 25.01.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Музична

Видавнича Група»

До Національної телекомпанії України

Третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на

предмет спору Фізична особа ОСОБА_3

Про стягнення 104280,00 грн. компенсації за порушення виключних

майнових авторських прав

Суддя В.В. Палій

Представники сторін:

Від позивача не з”явився

Від відповідача Любченко О.М.- предст. (дов. від 07.04.2010р.)

Від третьої особи не зявився

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Національної телекомпанії України про стягнення 104280,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач допустив включення літературного письмового твору з пісні «Любовь сильней»(виконавець ОСОБА_5), виключні майнові авторські права на використання якого належать позивачу, до іншого аудіовізуального твору (передачі «Муз.ua») без виплати авторської винагороди, а також допустив публічне сповіщення твору без виплати авторської винагороди. Також позивач просить суд накласти на відповідача штраф в доход Державного бюджету України у розмірі 10% суми, присудженої на користь позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2010р. порушено провадження у справі №20/299, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 12.10.2010р. В порядку підготовки справи до судового розгляду судом зобовязано Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення надати запис передачі «Муз.ua», яка транслювалась 21.03.2010р. в ефірі телеканалу «Перший національний».

У судовому засіданні 12.10.2010р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про витребування у відповідача ліцензії Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення на ефірне мовлення та всіх додатків до неї, з метою доведення, що технічне покриття відповідача складає 97% території України.

Клопотання судом задоволено.

У судовому засіданні 12.10.2010р. судом оголошено перерву до 19.10.2010р.

У судовому засіданні 19.10.2010р. представник відповідача надав суду копію ліцензії на мовлення, яка видана відповідачу із додатками до неї.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про залучення до матеріалів справи копії додатку від 09.11.2009р. до Субвидавничого договору №4015/08 від 15.12.2007р.

Клопотання судом задоволено.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що субліцензійний договір від 15.12.2007р., яким позивач підтверджує підстави звернення з позовом до суду, підписаний зі сторони позивача ОСОБА_6, проте, ОСОБА_6 призначений на посаду директора лише з 02.09.2009р. Таким чином, на дату підписання договору ОСОБА_6 не мав повноважень на його підписання, отже такий договір є нікчемним. Матеріали справи не містять доказів наявності спірної пісні у каталозі видавця. Оскільки спірний твір створено у співавторстві, необхідно дослідити угоду, яка укладена між співавторами щодо погодження відносин між співавторами, проте, позивачем наведеної угоди не надано, відповідно неможливо встановити обсяг майнових прав у позивача. Позивач не звертався до відповідача із скаргою щодо змісту передачі та запис програм відповідача за 21.03.2010р. не зберігся. За відсутності даного запису в матеріалах справи, у позивача відсутні підстави для звернення з даним позовом до суду.

Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі, оскільки договір від 09.11.2009р., який укладений між автором слів до пісні «Любовь сильней»та ПП «Українське Музичне Видавництво»є змішаним, а саме, включає в себе умови щодо передачі виключних прав та умови щодо представлення інтересів автора. Таким чином, при зверненні до суду з метою представлення інтересів автора позивач може діяти виключно від імені автора та не має права на звернення до суду від власного імені. За наведених обставин, даний спір не підлягає розгляду у господарському суді.

У судовому засіданні 19.10.2010р. судом оголошено перерву до 02.11.2010р., з метою вивчення наданих сторонами документів та пояснень.

20.10.2010р. судом одержано запис ефірної трансляції передачі «Муз.ua», яка транслювалась 21.03.2010р., від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

У судовому засіданні 02.11.2010р. судом оголошено перерву до 03.11.2010р. для надання можливості сторонам ознайомитись із одержаним судом записом ефірної трансляції передачі «Муз.ua», яка транслювалась 21.03.2010р. та з метою підготовки технічних засобів для здійснення перегляду запису у судовому засіданні.

У судовому засіданні 03.11.2010р. представник позивача надав суду письмові заперечення на відзив відповідача та письмові пояснення по справі, в обґрунтування заявленої у позові до стягнення суми компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

У судовому засіданні 03.11.2010р. судом здійснено перегляд запису ефірної трансляції передачі «Муз.ua», яка транслювалась 21.03.2010р. та одержана судом на вимогу суду від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Представник відповідача в усних поясненнях зазначив про те, що автором тексту музичного твору «Любовь сильней»є продюсер ОСОБА_5 - ОСОБА_3, із яким відповідачем укладено Авторський договір.

Представник позивача в усних поясненнях зазначив про те, що автором тексту вказаного музичного твору є ОСОБА_7, із яким ПП «Українське Музичне Видавництво»укладено авторський договір від 09.11.2009р. про передачу виключних майнових авторських прав. Відповідно, такі права набуті позивачем на підставі договору про передачу виключних авторських прав від 15.12.2007., який укладено із ПП «Українське Музичне Видавництво».

Для надання сторонам можливості надати суду докази на підтвердження викладених усних пояснень, у судовому засіданні 03.11.2010р. судом оголошено перерву до 17.11.2010р.

У судовому засіданні 17.11.2010р. представник відповідача надав суду Авторський договір №123-24 від 18.03.2010р., укладений між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_3, як автором. Відповідно до умов вказаного договору фізична особа ОСОБА_3, як автор музики і слів музичного твору з текстом під назвою «Любовь сильней»передав, а відповідач прийняв невиключні майнові права на використання твору, який належить автору.

З метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 17.11.2010р. відкладено.

У судовому засіданні 01.12.2010р. представник позивача звернувся до суду із клопотанням про залучення до матеріалів справи копії листа позивача, який скерований ОСОБА_3 та копію відповіді ОСОБА_3 про те, що зазначена особа не є автором музики і тексту пісні «Любовь сильней»та не підписувала договір №123-24 від 18.03.2010р. з відповідачем.

Клопотання судом задоволено.

Представник відповідача надав на вимогу суду додаток №1 до Авторського договору №123-24 від 18.03.2010р. та докази сплати автору ОСОБА_3 винагороди у розмірі 1,00грн. без ПДВ в порядку та на умовах, які визначені додатком №1 до договору.

У доповненні до відзиву відповідач вказує на те, що ОСОБА_5 отримала невиключні майнові авторські права на використання музичного твору з текстом під назвою «Любовь сильней»згідно договору від 20.02.2010р. від ПП «Українське Музичне Видавництво», у тому числі, право на включення такого твору до аудіовізуального твору. Отже, ПП «Українське Музичне Видавництво»передало право на включення оспорюваного твору до аудіовізуального твору та не має права заперечувати проти публічного сповіщення такого твору. Відповідно до умов договору №123-24 від 18.03.2010р., відповідачу були передані права на використання аудіовізуальної версії пісні «Любовь сильней». Таким чином, відповідач цілком правомірно використав відповідний аудіовізуальний твір.

У судовому засіданні 01.12.2010р. судом оголошено перерву до 07.12.2010р., з метою вивчення поданих сторонами доказів.

У судовому засіданні 07.12.2010р. представник позивача в усних поясненнях звернувся до суду із клопотанням про призначення у справі почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_3 на Авторському договорі №123-24 від 18.03.2010р., з урахуванням того, що зазначена особа у письмовій відповіді на лист позивача заперечила факт підписання такого договору.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на те, що такий договір укладено та підписано саме ОСОБА_3

Розгляд зазначеного клопотання перенесено судом на наступне судове засідання.

Представник позивача в усних поясненнях не заперечив проти того, що між ПП «Українське Музичне Видавництво»та ОСОБА_5, як артистом, укладено договір про використання невиключних майнових авторських прав від 20.02.2010р., копія якого надана відповідачем.

У судовому засіданні 07.12.2010р. судом оголошено перерву до 08.12.2010р., з метою вирішення клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

У судовому засіданні 08.12.2010р. суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про призначення у справі почеркознавчої експертизи, у звязку з недоцільністю.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

У судовому засіданні 08.12.2010р. суд прийшов до висновку про необхідність залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізичну особу - ОСОБА_3, оскільки рішення із даного спору може вплинути на обовязки вказаної особи по відношенню до відповідача.

За наведених обставин, розгляд справи 08.12.2010р. відкладено.

Представник позивача у судовому засіданні 22.12.2010р. надав суду докази надіслання ОСОБА_3 копії позовної заяви з доданими до неї документами, які просить суд долучити до матеріалів справи.

Клопотання судом задоволено.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.12.2010р. надав суду інший примірник Авторського договору №123-24 від 18.03.2010р., із посиланням на те, що саме на вказаному примірнику договору міститься підпис фізичної особи ОСОБА_3

Третя особа в усних поясненнях зазначила про те, що він не впевнений у належності йому підпису на Авторському договорі №123-24 від 18.03.2010р., копія якого надана представником відповідача у судовому засіданні 17.11.2010р. Проте зазначив, що Авторський договір №123-24 від 18.03.2010р., між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_3 укладався та на примірнику договору, який наданий відповідачем у судовому засіданні 22.12.2010р., міститься його підпис. Крім того, в усних поясненнях третя особа зазначила, що не є автором музики та слів музичного твору з тестом під назвою «Любовь сильней». При цьому, третя особа в усних поясненнях зазначила, що їй належать права на кліп до музичного твору «Любовь сильней», як особі, яка здійснила виробництво такого аудіовізуального твору, проте, докази наведеного у третьої особи відсутні.

У судовому засіданні 22.12.2010р. судом оголошувалась перерва до 22.12.2010р. до 11:00.

Представник позивача заявив клопотання про витребування у третьої особи доказів на підтвердження того, що третьою особою набуто майнові права на музику та слова музичного твору під назвою «Любовь сильней», відповідно третя особа мала право передати відповідачу невиключні майнові права на використання твору.

Клопотання судом не задоволено, з огляду на те, що третьою особою в усних поясненнях не заперечується факту відсутності таких прав.

З метою вивчення наданих сторонами доказів, розгляд справи 22.12.2010р. відкладено.

21.01.2011р. судом одержано клопотання від позивача про відкладення розгляду справи, у звязку з відпусткою представника позивача.

У судовому засіданні 25.01.2011р. клопотання судом не задоволено, оскільки згідно наказу №11/02 від 18.01.2011р. відпустку представнику ОСОБА_8 надано у ТОВ «Юридичний захист авторів і виконавців», а не позивачем.

У судовому засіданні 25.01.2011р. представник відповідача в усних поясненнях проти позовних вимог заперечив.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали документів та заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2007р. між ПП «Українське Музичне Видавництво»(видавець) та Позивачем (субвидавець) укладено Договір № 4015/08 про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір), відповідно до умов якого останній набув виключні майнові авторські права на музичні твори із каталогу видавця, зокрема, на текст музичного твору «Любовь сильней»(автор слів ОСОБА_7.), що означає право субвидавця на свій розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати у відношенні даних творів наступні дії:

- опублікування твору (право на опублікування);

- відтворення твору (право на відтворення);

- розповсюдження екземплярів творів будь-яким способом;

- імпортувати екземпляри творів з метою розповсюдження;

- публічне виконання твору;

- публічне сповіщення твору (включаючи показ, виконання або передачу в ефір) для загального відома шляхом передачі в ефір та (або) наступної передачі в ефір (право на передачу в ефір);

- публічне сповіщення твору (включаючи показ, виконання або передачу по кабелю) для загального відома по кабелю, дротам або за допомогою інших аналогічних засобів (право на передачу по кабелю);

- будь-яке повторне виконання, показ, сповіщення твору для загального відома, якщо воно здійснюється іншою особою, ніж тією, яка здійснила вперше виконання, показ, сповіщення;

- переклад твору;

- переробку, аранжування та іншим чином перероблювати твір (право на переробку);

- включати твір до аудіовізуального твору і передачі організацій мовлення (право на синхронізацію);

- сповіщувати твір таким чином, при якому будь-яка особа може мати доступ до нього в інтерактивному режимі із будь-якого місця та у будь-який час за своїм вибором (право на доведення до загального відома).

У зазначеному договорі під поняттям «Каталог»розуміється набір творів, як оприлюднених, так і не оприлюднених раніше, права на використання яких передані видавцю.

Відповідно до п. 2.3 договору сторони погоджуються, що вказана передача прав діє з моменту підписання договору по 31.12.2008р.

Згідно із додатковими угодами до вказаного договору від 31.12.2008р. та від 31.12.2009р. передача прав згідно договору продовжена до 31.12.2009р. та до 31.12.2010р., відповідно.

Згідно додатку від 09.11.2009р. до договору № 4015/08 про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір) видавець підтвердив, що Каталог видавця включає, зокрема, твір «Любовь сильней», права на який передані субвидавцю у відповідності до п. 2.1 договору № 4015/08 від 15.12.2007р.

При цьому, згідно з п. 2.7 договору, позивач отримав право представляти і захищати свої майнові та немайнові інтереси, а також здійснювати будь-які, за вибором позивача, юридичні дії, повязані з неправомірним використанням творів, права на які передані субвидавцю у відповідності до умов вказаного договору.

Доказів того, що зазначений договір визнано недійсним у судовому порядку (зокрема, з підстави підписання договору зі сторони позивача особою, яка не мала повноважень на його підписання, як вказує відповідач), матеріали справи не містять. Відповідно, даний договір є дійсним та таким, що не припинив свою дію, станом на час звернення позивача з позовом до суду.

У свою чергу, ПП «Українське Музичне Видавництво», як видавець, одержало виключні майнові права на використання тексту музичного твору «Любовь сильней»від автора ОСОБА_7 на підставі Авторського договору про передачу виключних майнових прав (видавничий договір) №А 110/09 від 09.11.2009р.

Згідно з п. 2.3. вказаного договору сторони підтвердили, що вказана передача прав діє протягом трьох років з моменту підписання вказаного договору.

Відповідно до п. 2.7 договору, автор передає видавцю право представляти та захищати свої майнові та немайнові інтереси, а також здійснювати будь-які, за вибором видавця, юридичні дії, повязані з неправомірним використанням творів, права на які передані видавцю у відповідності до умов вказаного договору.

Згідно з п. 4.8 договору, видавець зобовязався забороняти третім особам будь-яке неправомірне використання творів, права на які передані у відповідності до даного договору, а також присікати подібні факти використання творів, здійснюючи будь-які юридичні дії, за своїм вибором.

Таким чином, звертаючись з позовом до суду, позивач виступає від власного імені, а не від імені автора, як вказує відповідач, оскільки позивач є особою, яка набула виключні майнові авторські права на твори з каталогу видавця, зокрема, на текст спірного музичного твору та звернулась до суду за захистом виключних майнових авторських прав, які вважає порушеними. За наведених обставин, підстави для припинення провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, відсутні.

20.02.2010р. між ПП «Українське Музичне Видавництво», як видавцем та ОСОБА_5, як артистом, укладено договір про використання невиключних майнових авторських прав, відповідно до умов якого видавець передав артисту невиключні майнові авторські права на використання твору «Любовь сильней» (автор слів ОСОБА_7, автор музики ОСОБА_9) наступним способом:

- виконання твору з метою створення фонограми;

- оприлюднення твору;

- включення твору до аудіовізуального твору (виключно у формі відеокліпу).

Згідно з п. 2.3 вказаного договору артист не має права передавати отримані за договором невиключні майнові авторські права на твір іншим особам.

18.03.2010р. між фізичною особою ОСОБА_3, як автором та продюсером співачки ОСОБА_5 з однієї сторони і відповідачем з іншої сторони, укладено Авторський договір №123-24, відповідно до умов якого ОСОБА_3, як автор музики та слів твору з текстом під назвою «Любовь сильней»та власник прав на аудіовізуальну версію зазначеного музичного твору передав, а відповідач прийняв невиключні майнові права на використання твору, зокрема, право на публічне виконання і публічне сповіщення твору як в цілому, так і окремих його складових частин; право на включення твору в цілому так і будь-якої складової частини та аудіовізуальної версії твору, як складової частини до будь-яких програм та передач Телекомпанії (відповідача). У п. 2.1.1 договору автор гарантував належність йому всіх виключних авторських та майнових прав на твір та його аудіовізуальну версію.

Згідно ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

У процесі вирішення спору, суд встановив, що автором тексту музичного твору «Любовь сильней»є саме ОСОБА_7

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що автором тексту вказаного музичного твору є інша особа. Посилання відповідача на укладений Авторський договір №123-24 від 18.03.2010р. з ОСОБА_3, який зазначений як автор музики та слів даного музичного твору, не є доказом того, що автором тексту музичного твору «Любовь сильней»є саме зазначена у договорі особа, оскільки авторське право на твір виникає внаслідок факту створення такого твору, а не внаслідок укладення авторського договору про передачу виключних майнових прав на твір без підтвердження факту його створення. При цьому суд враховує, що у матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_3, який зазначив, що не є автором музики та слів музичного твору «Любовь сильней». Дані письмові пояснення були додатково підтверджені в усних поясненнях третьої особи.

21.03.2010р. під час демонстрації в ефірі на телеканалу «Перший Національний»передачі «Муз.ua»відбулося сповіщення тексту з музичного твору «Любовь сильней»у виконанні ОСОБА_5, що підтверджується наданим Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення записом ефірної трансляції передачі «Муз.ua», яка транслювалась 21.03.2010р. Суд вважає наданий запис ефірної трансляції належним та допустимим доказом по справі, який підтверджує факт трансляції передачі в ефірі відповідача.

З посиланням на ст.ст. 15, 31, 32, 33, 50 Закону України „Про авторське право і суміжні права” позивач просить зобовязати відповідача сплатити компенсацію за порушення авторських прав позивача у розмірі 104280,00грн., а саме, за публічне сповіщення тексту з музичного твору «Любовь сильней»без виплати авторської винагороди (43450,00грн. компенсації) та за включення тексту музичного твору до складу аудіовізуального твору без виплати авторської винагороди (60830,00грн. компенсації).

Відповідач у відзиві заперечив проти позовних вимог, зазначаючи, що відповідач набув виключні майнові права на використання спірного твору від автора музики, слів та аудіовізуальної версії музичного договору «Любовь сильней»ОСОБА_3 на підставі Авторського договору №123-24 від 18.03.2010р. Крім того, артистом ОСОБА_5(виконавець твору) на підставі укладеного договору від 20.02.2010р. з ПП «Українське Музичне Видавництво»набуто невиключні авторські права на використання твору «Любовь сильней», зокрема, шляхом включення твору «Любовь сильней»до аудіовізуального твору (виключно у формі відеокліпу). Таким чином, ПП «Українське Музичне Видавництво»передано право на включення оспорюваного твору до аудіовізуального твору та відповідно до ст. 17 Закону України „Про авторське право і суміжні права” не має права заперечувати проти публічного сповіщення такого твору, а отже, права позивача не порушені.

Третя особа ОСОБА_3 у письмових поясненнях та в усних поясненнях заперечив проти того, що він є автором слів та музики музичного твору «Любовь сильней», проте, не заперечив проти того, що ним підписано Авторський договір №123-24 від 18.03.2010р., примірник якого надано суду представником відповідача у судовому засіданні 22.12.2010р. При цьому, третьою особою в усних поясненнях зазначено, що їй належать права на кліп до музичного твору «Любовь сильней», як особі, яка здійснила виробництво такого аудіовізуального твору, проте, докази наведеного у третьої особи відсутні.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог у частині та задовольняє позовні вимоги частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права” (далі по тексту Закон), право дозволяти відтворення творів, їх публічне виконання та сповіщення, публічну демонстрацію та публічний показ належить автору або особі, що володіє авторським правом.

Відповідно до п. 5 ст. 15 Закону, автор (чи інша особа, що володіє авторським правом) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Відповідно до ст. ст. 31, 32, 33 Закону використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про авторське право і суміжні права” повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.

Відповідно до ст. 50 Закону „Про авторське право і суміжні права”, використання творів без письмового дозволу з автором чи організацією колективного управління та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, що є підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.

Використання твору можливо виключно з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання обєкта авторського права (ст. 440 ЦК України, ст. ст. 31-33 Закону України „Про авторське право і суміжні права”). Згідно із ч.1 ст. 32 Закону України „Про авторське право і суміжні права” використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 440 ЦК України та ч.1 ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, автору (чи іншій особі, яка має авторське прав) належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Згідно із ч.3 ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, виключне право особи, яка має авторське право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, дає їй право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів (п.2.ч.3 ст.15).

Відповідно до ст. 441 ЦК України, використанням твору є зокрема його публічне сповіщення, відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Таким чином, кліп музичного твору «Любовь сильней»відноситься до аудіовізуального твору.

Відповідно до ч. 2 ст.17 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, за кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про авторське право і суміжні права” авторами аудіовізуального твору є:

режисер-постановник;

автор сценарію а (або) текстів, діалогів;

автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього;

художник-постановник;

оператор-постановник.

Одна і та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій.

Якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації , публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.

Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем набуто виключні майнові авторські права на використання тексту музичного твору «Любовь сильней»автора ОСОБА_7

Відповідно до умов Договору про використання виключних майнових авторських прав від 20.02.2010р., який укладений між ПП «Українське Музичне Видавництво»(яким отримано виключні майнові права на використання тексту музичного твору «Любовь сильней»від автора ОСОБА_7 на підставі Авторського договору про передачу виключних майнових прав (видавничий договір) №А 110/09 від 09.11.2009р.) та артистом ОСОБА_5, видавцем було передано артисту невиключні майнові авторські права на використання твору «Любовь сильней», зокрема, шляхом включення твору в аудіовізуальний твір (лише у формі відеокліпу). Представник позивача в усних поясненнях не заперечив проти факту укладення даного договору між артистом ОСОБА_5 та ПП «Українське Музичне Видавництво». При цьому, докази того, що даний договір розірваний або визнаний недійсним у судовому порядку у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, оскільки особа, яка володіє виключними майновими авторськими правами на текст музичного твору «Любовь сильней»зробила внесок у створення аудіовізуального твору (відеокліпу) і передала невиключні майнові авторські права на використання твору артисту ОСОБА_5, відповідно, згідно ст. 17 Закону, позивач, як особа, яка отримала виключні майнові авторські права на твір саме від ПП «Українське Музичне Видавництво», не має права заперечувати проти публічного сповіщення твору у складі аудіовізуального твору (відеокліпу).

За наведених обставин, відповідач на законних підставах здійснив публічне сповіщення літературного письмового твору з музичного твору «Любовь сильней»(виконавець ОСОБА_5), як складової частини аудіовізуального твору (відеокліпу).

У випадку, якщо позивач вважає, що при укладенні договору з артистом ОСОБА_5 Приватним підприємством «Українське Музичне Видавництво»були порушені виключні майнові авторські права позивача на твір «Любовь сильней», які отримані за раніше укладеним договором з ПП «Українське Музичне Видавництво»від 15.12.2007р., позивач не позбавлений права у встановленому порядку звернутись із відповідним позовом до ПП «Українське Музичне Видавництво».

У той же час, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не доведено правомірності включення відеокліпу, як аудіовізуального твору, складовою частиною якого є спірний музичний твір «Любовь сильней»до іншого аудіовізуального твору передачі «Муз.ua». Так, відповідно до п. 2.3 договору від 20.02.2010р. ОСОБА_5 не має права передавати (та, згідно матеріалів справи, не передавала) отримані за договором з ПП «Українське Музичне Видавництво»невиключні майнові авторські права (зокрема, право на включення твору до аудіовізуального твору) на користь третіх осіб.

Щодо Авторського договору №123-24 від 18.03.2010р., який укладений між ОСОБА_3 та відповідачем, то матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 є власником прав на аудіовізуальну версію музичного твору «Любовь сильней», відповідно мав право надавати відповідачу невиключне право на включення твору вцілому або будь-якої його складової та аудіовізуальної версії твору, як складової частини до будь-яких програм чи передач Телекомпанії (відповідача). При цьому, суд враховує, що у матеріалах справи відсутні докази того, що автори твору «Любовь сильней»передали майнові права ОСОБА_3 як особі, яка здійснила виробництво аудіовізуального твору, чи як продюсеру аудіовізуального твору (відеокліпу).

Суд приймає до уваги, що відповідач не заперечує факту виробництва аудіовізуального твору передачі «Муз.ua»саме відповідачем та в кінці передачі міститься знак охорони авторського права: латинська літера "c", обведена колом, - ©; ім'я особи, яка має авторське право - відповідача; рік першої публікації твору -2009р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо позадоговірного використання тексту спірного музичного твору, як літературного письмового твору (включення літературного письмового твору з пісні «Любовь сильней», як складової відеокліпу, до іншого аудіовізуального твору (передачі «Муз.ua»)), та про наявність в діях відповідача ознак порушення виключних майнових авторських прав, що дає підстави для стягнення компенсації.

При цьому, посилання відповідача на те, що музичний твір створено у співавторстві, проте позивачем не надано суду доказів укладення угоди між співавторами щодо визначення їх відносин, відповідно, неможливо встановити обсяг прав позивача, суд відхиляє, оскільки згідно ст. 13 Закону, у разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право у судовому порядку, при цьому, авторський договір між ОСОБА_7 та ПП «Українське Музичне Видавництво»недійсним у судовому порядку не визнавався.

Позовна вимога про стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав на підставі ст. 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 52 вказаного Закону, при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Згідно наданого позивачем розрахунку, загальний розмір компенсації становить 104280,00грн.

Суд приходить до висновку про те, що визначений позивачем розмір компенсації є завищеним, враховуючи наступне.

У випадку стягнення компенсації замість збитків або отриманого доходу, суд має визначити їх масштаб (орієнтовні збитки), а не точну цифру, а саме, встановити належними засобами доказування наявність упущеної вигоди: можливої винагороди за аналогічне використання на умовах ліцензійного договору, яке або встановлювалось цим правовласником за попередніми угодами, або є усталеною практикою у даній сфері; прибуток від реалізації примірників твору, який прогнозувався, але не був отриманий через поширення контрафактної продукції.

У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених ст. 3 Цивільного кодексу, зокрема, справедливості, добросовісності і розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується тривалість порушення та його обсяг (одно або багаторазове використання обєкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви розмір компенсації мають бути наведені у судовому рішенні.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться 2 примірники Авторського договору №123-24 від 18.03.2010р. (підписи ОСОБА_3 не ідентичні), які надані відповідачем , проти підписання одного із яких ОСОБА_3 заперечує, з урахуванням того, що при підписанні Авторського договору відповідач не пересвідчився у тому, чи належать ОСОБА_3 права на аудіовізуальну версію музичного твору та сума авторської винагороди за даним договором у розмірі 1,00грн . була перерахована ОСОБА_3 лише в процесі розгляду справи №20/299 у суді, з урахуванням неможливості відновити попередній стан, що існував до факту порушення, враховуючи велику глядацьку аудиторію відповідача, його технічне покриття, за внутрішнім переконанням суду, суд вважає співрозмірною компенсацію у розмірі 50 мінімальних заробітних плат за допущене порушення - неправомірне включення тексту музичного твору «Любовь сильней»(як складової частини відеокліпу) до аудіовізуального твору передачі «Муз.ua».

За наведених обставин, сума компенсації складає 43450,00грн. (1 твір х 50 мінімальних заробітних плат х 869,00 грн. розмір мінімальної заробітної плати станом на час фіксації факту порушення = 43450,00грн.).

Відповідно до ст. 52 Закону суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

За наведених обставин, з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України 4345,00грн. штрафу (10% суми, присудженої судом на користь позивача).

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Національної телекомпанії України (м. Київ, вул. Мельникова, 42, код ЄДРПОУ 23152907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група»(м. Київ, вул. М. Василенка, 7-А; м. Київ, пр-т. Перемоги, 30, к. 50, ЄДРПОУ 30673676) 43 450,00грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

3. Стягнути з Національної телекомпанії України (м. Київ, вул. Мельникова, 42, код ЄДРПОУ 23152907) в доход Державного бюджету України 434,50грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 4345,00грн.-штрафу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5.В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.

Суддя В.В. Палій