Ухвала суду № 135470359, 06.04.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/532/26

Провадження по справі 2-з/276/4/26

У Х В А Л А

06 квітня 2026 року селище Хорошів

Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Збаражський А.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 01.04.2026 у справі №276/532/26, провадження №2-з/276/3/26, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Новоборівської селищної ради Житомирського району про визнання права користування житловим приміщенням, визнання протиправним та скасування рішення про зняття з реєстрації місця проживання та усунення перешкод у користуванні, поданої представником позивача 30.03.2026 року відмовлено.

До заяви про забезпечення позову від 30.03.2026 представником позивача долучалось квитанція про сплату судового збору в сумі 532,50 грн за №31 від 27.03.2026, надавач платіжних послуг АТ «Ощадбанк».

06.04.2026 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Трофімов А.В. повторно звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Новоборівської селищної ради Житомирського району про визнання права користування житловим приміщенням, визнання протиправним та скасування рішення про зняття з реєстрації місця проживання та усунення перешкод у користуванні, долучивши до заяви копію квитанцію про сплату судового збору №31 від 27.03.2026, яка долучалась до заяви від 30.03.2026.

Відповідно до ч. 5 ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до підпункту 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму, що станом на 01.01.2026 становить 665,60 грн.

Оскільки позивачем подано позовну заяву через ЕСІТС, то згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що становить 532,48 грн (665,60 грн х 0,8).

Разом з тим, представником позивача до заяви про забезпечення позову додано копію квитанції №31 від 27.03.2026 на суму 532,50 грн. Однак, долучена до заяви про забезпечення квитанція не може бути врахована судом як сплата судового збору, оскільки ця квитанція уже врахована судом в іншому провадженні з розгляду заяви про забезпечення позову від 30.03.2026.

Згідно до частини другої статті 9 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI«Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому, виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

Використання платіжного документу, який вже подавався до суду при зверненні з іншою заявою навіть аналогічного змісту є неприпустимим, оскільки кожна заява про забезпечення позову реєструються в суді окремо та платіжний документ, поданий до такої заяви, закріпляється до облікової картки саме цієї заяви.

У цьому випадку заявник має право повернути сплачений ним судовий збір за заяву, яку було повернуто судом, однак, така квитанція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі за подання нової заяви.

Таким чином, зазначена квитанція не може бути врахована судом як доказ сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову від 06.04.2026 року.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, з урахуванням положень ч. 10 ст.153 ЦПК України, суд вважає за необхідне повернути її заявнику.

Керуючись ст. 149, 150, 153, 258-261, 353 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Новоборівської селищної ради Житомирського району про визнання права користування житловим приміщенням, визнання протиправним та скасування рішення про зняття з реєстрації місця проживання та усунення перешкод у користуванні, повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.

Ухвала можебути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.М.Збаражський