Ухвала суду № 13547021, 18.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 2/518.01.11 За позовом Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» До                     Малого приватного підприємства Фірми «Голик»

Про виселення та повернення приміщення

За скаргою Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»

на дії Відділу державної виконавчої служби (головного державного виконавця) Деснянського районного управління юстиції у місті Києві

                                                                                          Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Дорошенко О.О.

Від відповідача Левченко А.Л.

Від ВДВС не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»до Малого приватного підприємства Фірми «Голик»про дострокове розірвання Договору №0549 від 01.04.09р. та виселення відповідача із займаного нежитлового приміщення в будинку №29 по вул. Закревського та передачу цього приміщення по акту позивачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.10р. позов було задоволено повністю –виселено Мале приватне підприємство фірма «Голик»із займаного нежитлового приміщення в будинку №29 по вул. Закревського та вирішено передати приміщення по акту Комунальному підприємству «Ватутінськінвестбуд»; судові витрати стягнуто з відповідача.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.10р. судом було видано відповідні накази від 22.03.2010р.

Постановою від 20.07.10р. Київський апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.10р.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби (державного виконавця) Деснянського районного управління юстиції у місті Києві, в якій просить суд:

- відновити пропущений строк для подачі скарги;

- визнати дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Демиденко О.В. неправомірними по винесенню постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 19271515 від 07.10.2010 р.;

- зобов’язати головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Демиденко О.В. виконати рішення Господарського суду м. Києва по справі № 2/5 про виселення та повернення приміщення по вул. Закревського, 29 у м. Києві комунальному підприємству «Ватутінськінвестбуд».

Позивачем до скарги також додано клопотання, в якому він просить суд поновити пропущений строк для подачі скарги.

Ухвалою від 09.11.10р. суд поновив строк звернення зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби (державного виконавця) Деснянського районного управління юстиції у місті Києві, розгляд скарги призначив на 25.11.2010р. та зобов’язав позивача і державну виконавчу службу надати суду нові письмові докази та пояснення, перелік яких викладено в ухвалі.

Представники відповідача в призначене судове засідання не з`явились. Про поважні причини неявки цих представників в судове засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду скарги не надходило.

Представником скаржника в судовому засіданні 25.11.10р. подано уточнення вимог скарги, а саме скаржник просить суд:

- визнати дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Демиденко О.В. неправомірними по винесенню постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 19271515 від 07.10.2010 р. та скасувати цю постанову;

- зобов'язати головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Демиденко О.В. виконати рішення Господарського суду м. Києва по справі № 2/5 та провести виселення в примусовому порядку Малого приватного підприємства Фірми «Голик»з приміщення по вул. Закревського, 29 у м. Києві та передати приміщення по акту комунальному підприємству «Ватутінськінвестбуд».

Представником відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві в судовому засіданні подано відзив на скаргу, в якому зокрема зазначено, що оскільки статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено право сторін оскаржити дії державного виконавця як до суду, так і начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, - надання до відділу доказів про порушення судом провадження у справі по розгляду скарги на дії державного виконавця ані статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження», ані Інструкцією про проведення виконавчих дій не передбачено, тому державний виконавець вважає, що оскаржувані постанови винесені правомірно.

Вимоги ухвали суду від 09.11.10р. в частині надання належним чином засвідченої копії виконавчого провадження, відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві не виконано.

Ухвалою від 25.11.10р. суд розгляд скарги відклав на 09.12.2010р., зобов’язав позивача надати пояснення щодо обставин, викладених у відзиві на скаргу Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві та зобов’язав Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві надати належним чином засвідчену копію виконавчого провадження по виконанню наказу № 2/5 від 22.03.2010р. Господарського суду м. Києва.

Від позивача 09.12.10р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло Пояснення від 08.12.10р. щодо обставин, викладених у відзиві на скаргу Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві.

Судове засідання, призначене на 09.12.10р. не відбулось, оскільки суддя, що розглядає дану справу (скаргу), перебувала на лікарняному. Враховуючи вищевикладене, після виходу судді з лікарняного, ухвалою від 20.12.10р. справа (скарга) була повторно призначена до розгляду по суті на 13.01.11р.

В судовому засіданні 13.01.11р. представником відповідача подано відзив на скаргу та заявлено усне клопотання про здійснення правонаступництва на підставі ст. 25 ГПК України.

В судовому засіданні 13.01.11р. судом було оголошено перерву на 18.01.11р.

Представником Відповідача в судовому засіданні 18.01.11р. заявлено усне клопотання про зупинення провадження по даній скарзі, до розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи за позовом Малого приватного підприємства Фірми «Голик»про визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві Демиденко О.В. по винесенню постанов про відкриття виконавчого провадження №19271515 від 18.05.2010 р. та про відкладення виконавчого провадження №19271515 від 28.09.2010р., а також про скасування двох вищенаведених постанов.

В п. 51 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 р. N 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що стаття 79 ГПК, яка передбачає зупинення провадження у справі та його поновлення, застосовується, зокрема, і у розгляді скарг на дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як вбачається з наданої до суду копії позову, Відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 06.10.2010р., проте після заявлення клопотання та вимогу суду не надав доказів порушення провадження адміністративним судом за цим позовом (судове засіданні було 18.01.11р., тобто через 3 місяці після подачі позову), та не заявив про наявність в нього таких доказів та можливість подати їх пізніше.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні усного клопотання Відповідача про зупинення провадження по розгляду даної скарги до розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва позову Відповідача про визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві Демиденко О.В. по винесенню постанов №19271515 від 18.05.2010 р. та №19271515 від 28.09.2010р., а також про скасування цих двох постанов.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Представник Позивача повністю підтримав подану скаргу та просив її задовольнити, з врахуванням Уточнення вимог скарги від 25.11.10р.

Представник відділу державної виконавчої служби в судовому засіданні 25.11.10р. подав заперечення на скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення.

Представник Відповідача подав відзив на скаргу, в якому по суті скарги заперечував, а також звертав увагу суду на порушення його прав оскільки позивач не направив йому копії скарги з додатками, і також просив припинити провадження по розгляду скарги, оскільки на його думку такі скарги належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Щодо наведених у Відзиві Відповідача посилань на, що позивачем порушено вимоги ГПК України та не надіслано Відповідачу копії скарги з додатками, то судом дані посилання відхилені, оскільки ст. 121-2 ГПК України не передбачає обов’язку скаржника направляти копію скарги іншій стороні по справі.

Щодо наведеного у Відзиві Відповідача, що дану скаргу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, то судом ці посилання визнаються необґрунтованими, оскільки ст. 121-2 ГПК України, прямо передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядаються саме господарським судом, а не як зазначає Відповідач - адміністративним (аналогічну правову позицію викладено зокрема в Інформаційному листі ВГСУ від 19.03.2004 р. N 01-8/492 «Про деякі питання практики застосування статті 1212 Господарського процесуального кодексу України», Оглядовому листі ВАСУ від 09.01.2008 р. N 7/9/1/13-08 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)»та в Роз’ясненні Президії ВГСУ від 28.03.2002 р. N 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

В судовому засіданні 18.01.11р. судом було закінчено розгляд скарги по суті та оголошено про винесення ухвали (вступну та резолютивну частини ухвали) за результатами розгляду скарги.

Розглянувши подану скаргу, заслухавши пояснення представника скаржника, боржника та державної виконавчої служби, дослідивши надані сторонами та державною виконавчою службою докази, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.10р. позовні вимоги було задоволено повністю –виселено Мале приватне підприємство фірма «Голик» із займаного нежитлового приміщення в будинку №29 по вул. Закревського та вирішено передати приміщення по акту Комунальному підприємству «Ватутінськінвестбуд»; судові витрати стягнуто з відповідача на користь позивача.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.10р. судом було видано відповідні накази від 22.03.2010р.

Постановою від 20.07.10р. Київський апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.10р.

18.05.2010 р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Демиденко О.В. за заявою позивача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №19271515) по примусовому виконанню наказу № 2/5 від 22.03.10 про виселення Відповідача із займаного приміщення по вул. Закревського, 29 у м. Києві і боржнику було надано строк для добровільного виконання наказу суду до 01.06.2010 р.

Оскільки станом на 09.08.2010 р. рішення суду виконане не було та Відповідач приміщення не звільнив та не передав його по акту Позивачу, Відділом державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві було надіслано сторонам Вимогу державного виконавця, згідно якої Відповідача було зобов'язано виконати рішення суду в строк о 27 вересня 2010 р. до 18:00 год. та повідомлено, що в разі невиконання рішення суду добровільно, рішення буде виконано примусово 28 вересня 2010 р. державним виконавцем, відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Приміщення у встановлені державним виконавцем строки звільнене не було і тому 29.09.10р. було винесено Постанову про відкладення провадження виконавчих дій та повторну Вимогу державного виконавця, згідно якої Відповідача було зобов'язано виконати рішення суду в строк о 08 жовтня 2010 р. до 12:00 год. та повідомлено, що в разі невиконання рішення суду добровільно, рішення буде виконано примусово 08 жовтня 2010 р. о 12:10 державним виконавцем, відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження».

07.10.2010р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві Демиденко О.В. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду м. Києва № 2/5 від 22.03.2010 р., так як боржник звернувся до суду зі скаргою щодо оскарження дій державного виконавця.

Позивач не погоджується з такими діями державного виконавця та вважає їх неправомірними, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження може бути зупинене в разі прийняття скарги на дії державного виконавця, а не лише «подання»цієї скарги як це було передбачено в Законі до 2006 року, а боржником не було надано доказів, що по даній скарзі судом порушено провадження у справі.

Перелік підстав, з яких виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню наведений у ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»(тут і надалі - зі змінами та доповненнями на час проведення оскаржуваних виконавчих дій).

Оскаржувана постанова про зупинення виконавчого провадження ВП № 19271515 від 07.10.2010 р. винесена головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві Демиденко О.В. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження може бути зупинено, зокрема, у разі: п. 5) прийняття скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Відповідно до ч. 2 цієї статті, виконавче провадження зупиняється, зокрема, у випадках, передбачених пунктами 5, 6, 7, 8, 10 і 11 статті 34, пунктами 1, 5 статті 35, - до розгляду питання по суті.

Відповідно до Інструкції про проведення виконавчих дій Затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158 (тут і надалі - зі змінами та доповненнями на час проведення оскаржуваних виконавчих дій) (п. 4.6 Інструкції) виконавче провадження може бути зупинено в разі, зокрема, прийняття скарги на дії державного виконавця або на відмову в його відводі;

Відповідно до п. 4.7.2 цієї ж Інструкції, виконавче провадження зупиняється у випадку подання скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі, - до розгляду питання по суті.

В наданих суду поясненнях державний виконавець посилається на вищенаведений пункт 4.7.2 Інструкції, який передбачає надане державному виконавцю право зупинити виконавче провадження саме у випадку «подання скарги», та оскільки надання до відділу доказів саме порушення судом провадження у справі по розгляду скарги (чи позову) на дії державного виконавця ані статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження», ані Інструкцією про проведення виконавчих дій не передбачене, тому державний виконавець вважає, що оскаржувана постанова про зупинення виконавчого провадження ВП № 19271515 від 07.10.2010 р. винесена правомірно та не суперечить чинному законодавству.

Відповідач у наданому суду відзиві підтримує заперечення державного виконавця, та зазначає, що на його думку оскаржувана постанова про зупинення виконавчого провадження ВП № 19271515 від 07.10.2010 р. є законною та обґрунтованою.

Проте норми закону, та в даному випадку Закону України «Про виконавче провадження»мають вищу юридичну силу по відношенню до положень вищенаведеної Інструкції про проведення виконавчих дій, і передбачають (п. 5 ч. 1 ст. 35 Закону) необхідність надання доказів саме прийняття скарги, а не лише «подання скарги».

Відповідно до ч. 2 ст. 107 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі. Відповідно до ч. 5 цієї ж статті про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 158 КАС України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

Систематичний аналіз п. 5 ч. 1 ст. 35 та ч. 1 та 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», в зв’язку з положеннями ст. 107 та 158 КАС України дає підстави суду дійти висновку, що виконавче провадження може бути зупинено в разі, зокрема, саме прийняття скарги на дії державного виконавця або на відмову в його відводі.

Тобто в даному випадку самим законом вимагається наявність такої підстави для надання державному виконавцю права (саме права, а не обов’язку) зупинити виконавче провадження як - «прийняття скарги на дії державного виконавця», та також оскільки підставою для поновлення виконавчого провадження у такому випадку є «розгляду питання по суті»(ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»)

І оскільки Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що спір може бути вирішено по суті тільки коли справа знаходиться в провадженні суду –тобто лише у випадку прийняття позову судом до провадження шляхом винесення ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, а не у вигляді штампу суду, який посвідчує лише сам факт подання позову до суду (Розділ 2 Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах, Наказ Державної судової адміністрації України від 5 грудня 2006 року N 155), то в даному випадку для обґрунтованого винесення постанови зі встановленням строків зупинення, як того вимагає ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», є надання державному виконавцю саме у разі звернення з позовом до адміністративного суду –ухвали даного адміністративного суду про прийняття позову до провадження шляхом винесення передбаченої ст. 107 КАС України ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі.

Крім того, подана до адміністративного суду скарга (позовна заява) може бути позивачем відізвана, повернута суддею без розгляду, залишена без руху чи постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, що передбачено положеннями КАС України, і за таких обставин розгляд питання по суті може взагалі не відбутися, а отже є невизначеними і строки зупинення виконавчого провадження, чим порушуються положення ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена і у Листі Міністерства Юстиції України від 25.03.2005 р. N 25-32/621 «Щодо застосування окремих норм Закону України "Про виконавче провадження"»зазначено, що відповідно до пункту 5 статті 35 зазначеного Закону, виконавче провадження може бути зупинено у разі, зокрема, подання скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі. Відповідно до абзацу четвертого частини другої, частини п'ятої статті 36 зазначеного Закону, у випадках, передбачених пунктами 4 - 8, 10 і 11 статті 34, пунктами 1, 5 статті 35 Закону, виконавче провадження зупиняється до розгляду питання по суті. Та у випадку зупинення виконавчого провадження з підстав, визначених пунктами 4 - 8, 10 і 11 статті 34, пунктами 1, 5 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", обставиною, що зумовлює поновлення виконавчого провадження є фактичне набрання прийнятим по відповідній справі судовим рішенням законної сили.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона, в тому числі і державна виконавча служба, повинні довести ті обставини, на які вони посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Демиденко О.В. по винесенню постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 19271515 від 07.10.2010 р. суперечать п. 5 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», а тому є неправомірними. Винесена з порушенням норм закону Постанова про зупинення виконавчого провадження ВП № 19271515 від 07.10.2010р. порушує права Позивача на належне виконання винесеного на його користь рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.10р. та на отримання присудженого Позивачу за даним рішенням, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.

Оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.10р. (в частині виселення Відповідача із займаного нежитлового приміщення в будинку №29 по вул. Закревського та передачу приміщення по акту Позивачу) не виконано головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Демиденко О.В., то суд вважає обґрунтованими вимоги скарги Позивача також і в частині зобов'язання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Демиденко О.В. виконати рішення Господарського суду м. Києва по справі № 2/5 та провести виселення в примусовому порядку Малого приватного підприємства Фірми «Голик»з приміщення по вул. Закревського, 29 у м. Києві та передати приміщення по акту комунальному підприємству «Ватутінськінвестбуд».

Також, під час розгляду скарги по суті, представником відповідача в судовому засіданні 13.01.11р. заявлялось усне клопотання про здійснення правонаступництва у відповідності до ст. 25 ГПК України, а саме –відповідно до протоколу № 1 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою,відповідальністю «Ріпка»від 30 червня 2010 року було прийнято рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріпка»шляхом реорганізації (перетворення) його з Малого приватного підприємства Фірми «Голик». Зміни до установчих документів зареєстровано Печерською районною у місті києві державною адміністрацією 18 серпня 2010 року. Відповідно до установчих документів, та зокрема відповідно до Статуту, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріпка»є повним правонаступником Малого приватного підприємства Фірми «Голик».

Відповідно до ст. 56, 57 ГК України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ст. 59 ГК України, у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному їх розгляді, суд дійшов висновку про обґрунтованість усного клопотання представника відповідача та вважає за можливе здійснити процесуальне правонаступництво по справі, замінивши відповідача його правонаступником.

Керуючись ст. 25, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Замінити відповідача по справі № 2/5 - Мале приватне підприємство Фірму «Голик»(ідентифікаційний код 22906824) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріпка»(ідентифікаційний код 22906824).

Боржником у виконавчому провадження по виконанню наказів Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 р. по справі № 2/5 вважати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріпка»(м. Київ, вул. Підвисоцького, 10/10; ідентифікаційний код 22906824).

Скаргу Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»на дії Відділу державної виконавчої служби (головного державного виконавця) Деснянського районного управління юстиції у місті Києві задовольнити.

Визнати дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Демиденко О.В. неправомірними по винесенню постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 19271515 від 07.10.2010р.

Скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 19271515 від 07.10.2010р., винесену головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Демиденко О.В.

Зобов'язати головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Демиденко О.В. виконати рішення Господарського суду м. Києва від 09.03.10р. по справі № 2/5 та провести виселення в примусовому порядку Малого приватного підприємства Фірми «Голик»(правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріпка», ідентифікаційний код 22906824) з приміщення по вул. Закревського, 29 у м. Києві та передати приміщення по акту комунальному підприємству «Ватутінськінвестбуд».

Дана ухвала набирає чинності з моменту прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.О.Домнічева