Ухвала суду № 135470109, 30.03.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/197/25

Провадження № 1-кс/589/216/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м.Шостка

Слідчий суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка клопотання слідчого СВ Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шосткинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 ,

- про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим в межах кримінального провадження № 12024200490001516 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, внесено до суду клопотання, в якому суб`єкт звернення просить накласти арешт на автомобіль RENAUT MAGNYM 460 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «COODER» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , а також на брухт чорного металу, який в ньому знаходиться.

У судове засідання слідчий не з`явився, надав заяву, в якій клопотання підтримав, мотивував викладеними в ньому обставинами.

Представник володільця майна в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій проти задоволення клопотання заперечував.

Перевіривши доводи та вивчивши матеріали, якими обґрунтовано клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2,3 ст.171КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно матеріалів клопотання, у провадженні слідчого відділення Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області знаходиться кримінальне провадження № 12024200490001516 від 21.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.

Відповідно до матеріалів клопотання, вищевказане кримінальне провадження зареєстровано на підставі заяв громадян за фактом розтрати майна, а саме: металобрухту з території ПрАТ «Свеський насосний завод» за адресою: Сумська область, Шосткинський район, смт. Свеса, вул. Заводська, 1.

У період часу з 18.45 год. по 20.37 год. 14.03.2026 працівниками Конотопського РВП ГУНП в Сумській області зупинено і проведено огляд місця події розташованого на автомобільній дорозі на блок посту біля н.п. Вирівка Конотопського району Сумської області автомобіля RENAUT MAGNYM 460 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «COODER» д.н.з. НОМЕР_2 , з брухтом чорного металу під керуванням ОСОБА_6 .

На думку слідчого, є підстави вважати, що службовими особами ПрАТ «Свеський насосний завод» здійснюється ймовірна фактична розтрата (реалізація) майна підприємства.

Разом з тим, слідчим не доведено правових підстав накладення арешту на вказане майна, оскільки належних доказів, які б підтверджували, що службові особи ПрАт ««Свеський насосний завод» дійсно вчиняють розтрату майна підприємства, органом досудового розслідування суду не надано.

Клопотання слідчого ґрунтується лише на заявах потерпілих та припущеннях, що така розтрата «ймовірно» існує.

З протоколів допиту потерпілих, долучених до клопотання, вбачається, що потерпілими визнані особи - колишні працівники ПАТ "Свеський насосний завод", яким не було виплачено заробітну плату. Однак, такі особи не можуть бути потерпілими за ч. 4 ст. 191 КК України, оскільки невиплата заробітної плати утворює інші склади кримінальних правопорушень, передбачених ст. 175 КК України.

Долучені до клопотання копії договорів вказують на наявність господарських відносин між суб`єктами господарської діяльності (спір між якими мав би вирішуватись в порядку господарського судочинства) та взагалі не наводить доводів щодо необхідності накладення арешту на майно задля збереження речових доказів.

Крім того, в клопотанні зазначено, що розпорядження майном заводу належить арбітражному керуючому ОСОБА_7 , однак, протоколу допиту останнього щодо обставин укладення вказаних договорів, продажу майна заводу, які б давали можливість слідчому судді встановити законність таких дій, до клопотання не долучено.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що слідчий не зміг довести у клопотанні необхідність накладення арешту на майно, яка б відповідала законній меті, що відповідно до ст.173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого.

На підставі викладеного, керуючись ст.170,171,172,173,309,376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1