Рішення № 135469518, 06.04.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/245/26

Провадження № 2/156/284/26

Рядок статзвіту № 38

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Федечко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Салатюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в сел. Іваничі цивільну справу № 156/245/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», представник позивача Ткаченко Юлія Олегівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №75983812 від 30.07.2021 року,

учасники справи не з`явилися,

в с т а н о в и в:

Короткий виклад обставин справи

09.03.2026 року представник ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №75983812 від 30.07.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог ствердила, що30.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75983812 за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн., строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора D1e68X1xqE.

Позикодавець на виконання Договору позики №75983812 від 30.07.2021 року, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн.

09.12.2021 року між позикодавцем та відповідачем, за ініціативою останнього, укладено Додаткову угоду №6339302 до Договору позики №75983812, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості позичальника в розмірі 37108,80 грн. на 135 днів та визначили графік погашення заборгованості. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 5kxUSIHlzA.

Відповідач частково погасила кредит в сумі - 18 855,36 грн., однак її заборгованість складає 44 740,29 грн., зокрема: 15 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 29 740,29 грн. - сума заборгованості за відсотками.

04.01.2022 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінале» уклали Договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 року за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75983812 від 30.07.2021 року.

05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №75983812 від 30.07.2021 року.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами - не виконала ні перед позикодавцем, а ні перед Позивачем.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 44 740,29 грн., судовий збір 2662,40 та витрати понесені на правничу допомогу 4500,00 грн.

Відповідач скористалася своїм правом та 16.03.2026 року подала відзив (додаткові пояснення) в якому зазначила, що вона неодноразово сплачувала грошові кошти за кредит, однак відсотки росли, змоги оплачувати кредит вона не мала, оскільки їй було 18 років, вона навчалася, а також почалася війна. Просила суд врахувати її вік, війну, складне матеріальне становище та прийняти до уваги строк позовної давності з дати отримання кредиту - 2021 по дату розгляду цивільної справи 2026 рік, оскільки три роки уже сплинули. У зв`язку з вищенаведеним, просила суд відмовити в позові.

Представник ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», 17.03.2026 року подала відповідь на відзив в якому зазначила, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні »№ 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, який набрав чинності 17 квітня 2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Закон України №4434-ІХ від 14.05.2025 року «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04.09.2025 року.

Таким чином, у період з 02 квітня 2020 року по 04 вересня 2025 року строки позовної давності були зупинені, позивач звернувся із позовної заявою до суду 06.03.2026 року, відтак в день звернення до суду строки позовної давності позивачем не порушені.

Позиція учасників процесу

Представник позивача в судове засідання призначене для розгляду справи не з`явилася, однак 17.03.2026 року у відповіді на відзив просила суд розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. У відзиві на позов повідомила суд, що буде відсутня під час розгляду цивільної справи 06.04.2026 року.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 10.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, проведення розгляду справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб.

В судове засідання 06.04.2026 року сторони не прибули.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Представник позивача скористалася наданим їй правом та, відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, подала клопотання про розгляд справи без її участі. В силу вимог ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи, відтак підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст.280 ЦПК України, 06.04.2026 року судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до наступного висновку.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 30.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75983812. Відповідно до умов договору, відповідач отримала грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. на зазначений рахунок НОМЕР_1 на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).Договір підписано одноразовим ідентифікатором D1e68X1xqE.

Довідка ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» підтверджує проведення платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 30.07.2021 року в сумі 15000,00 грн. на рахунок отримувача ОСОБА_1 (номер НОМЕР_1 ).

Відповідно до копії платіжної інструкції № 5e7015f5-da54-4949-b5d5-67fd68b3a900, ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" 30.07.2021 року перерахувало грошові кошти - 15000,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 .

09.12.2021 року між позикодавцем та відповідачем, за ініціативою останньої, було укладено Додаткову угоду №6339302 до Договору позики №75983812, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості позичальника в розмірі 37108,8 грн. на 135 днів та визначили графік погашення заборгованості. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 5kxUSIHlzA.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», відповідач здійснювала заходи щодо погашення кредиту, тобто сплатила частково грошові кошти в розмірі 18855,36 грн, однак її заборгованість станом на 09.02.2022 року складає 44 740,29 грн.

04.01.2022 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінале» уклали Договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75983812 від 30.07.2021 р. Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимог № 09.02.22 до ТОВ «Сіроко Фінале» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , щодо заборгованості за кредитним договором в сумі 44 740,29 грн.

05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75983812 від 30.07.2021 р. Відповідно до реєстру прав вимоги №05/12/25-01 до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , щодо заборгованості за кредитним договором в сумі 44 740,29 грн.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики № 75983812 від 30.07.2021 р., її загальна заборгованість складає 44 740,29 грн., - заборгованість за тілом кредиту 15 000 грн. та заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами 29 740,29 грн.

Згідно з відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 19.03.2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано картку № НОМЕР_2 , остання 30.07.2021 року отримала грошові кошти в розмірі 15000,00 грн.

Застосоване судом законодавство та висновки суду

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст.ст.12,13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку , а також, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно норм статей 628, 638 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Що ж до форми договору, то положеннями статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до положень ч.1,2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053 ЦКУ), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.3 ст.1054 ЦК України, особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору, що передбачено ч.2 ст.1056-1 ЦК України.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч.1 ст.1050 ЦК України).

Окрім того, спірні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну комерцію».

Так, відповідно дост.5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно ст.8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Положеннями ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12цього Закону; 2)заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12цього Закону; 3)вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно положень ст.ст.3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: -електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст.ст. 1077-1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ТОВ «Деал Фінанс Груп» на підставі укладеного договору факторингу є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 , відповідно до умов Кредитного договору №75983812 від 30.07.2021 року.

Всупереч умов кредитного договору №75983812 від 30.07.2021 року та додаткової угоди до Договору від 09.12.2021 року відповідач ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання, і фактично отримані та використані нею грошові кошти у добровільному порядку кредитору в повному обсязі повернуті не були.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості по кредитному договору, ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Однак, згідно наданого ТОВ «Деал Фінанс Груп» розрахунку суми заборгованості, загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №75983812 від 30.07.2021 року становить 44 740,29 грн., зокрема: 15 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 29 740,29 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, відтак доходить переконання про обґрунтованість цієї суми.

Що стосується строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.5 ст.267 ЦК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (пункт 51 рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 43 рішення ЄСПЛ від 29 січня 2013 року у справі «Золотас проти Греції (№ 2)»).

В цій справі позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» зареєстровано в суді 09.03.2026 року.

У постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року (справа №373/651/20) зазначено, що постановою КМУ від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторі хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненням внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено: з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України діє карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені ст.ст.257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину».

У той же час постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID- 19), з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2022 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 7 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (розділ доповнено пунктом 19 згідно із Законом №2120-IX від 15.03.2022 року; в редакції Закону №3450-IX від 08.11.2023 року).

Закон України №4434-ІХ від 14.05.2025 року «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04.09.2025 року.

З огляду на те, що договір №75983812 укладений 30.07.2021 року, у час, коли відповідними законами були встановлені з 12.03.2020 року карантинні обмеження, так і введення в Україні режиму воєнного стану, а відповідно строки позовної давності були призупинені, а Закон України №4434-ІХ від 14.05.2025 року «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного України щодо поновлення перебігу позовної давності» набрав чинності лише з 04.09.2025, належить зробити висновок, що на момент звернення з вище вказаним позовом до суду, позовну давність позивачем не було пропущено, а відтак заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до положень ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст.137 ЦПК України, відповідно до котрої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.3, ч.4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 в справі №826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду подані Витяг від 02.01.2026 року з Акту №5-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025р., Договір №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025 року, Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, та беручи до уваги задекларовані в п.6 ч.3 ст.2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає їх обґрунтованими, співмірними складності справи та фактично виконаним адвокатом роботам (наданим послугам), часові, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг). А тому такі підлягають стягненню в повному обсязі у розмірі 4500 грн.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем при подачі до суду позову сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн. з врахуванням коефіцієнта 0,8. На підставі викладеного, суд вважає, що судові витрати у виді судового збору в сумі 2662,40 грн. слід стягнути з відповідача в користь позивача.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, ЦПК України, ст. 509, 526, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 634, 638, 641, 642, 1048, 1049, 1050, 1054, 1082 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», представник позивача Ткаченко Юлія Олегівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №75983812 від 30.07.2021 року - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором №75983812 від 30.07.2021 року в сумі 44 740 (сорок чотири тисячі сімсот сорок) гривень 29 копійок, яка складається із 15000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 29 740, 29 грн. заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» сплачений судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33 оф.40/3, Київська область.

Представник позивача Ткаченко Юлія Олегівна, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 06 квітня 2026 року.

Суддя М. О. Федечко