Рішення № 13546911, 17.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/717.01.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Владіоль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КЕЗЗБШ"

про стягнення 43 158,75 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача:           Блажієвська Л.В. –представник

від відповідача: не з’явився

Рішення прийнято у судовому засіданні 17.01.2011р. оскільки 10.01.2011р. розгляд справи відкладався у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Владіоль" (далі - позивач) звернулось до суду із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КЕЗЗБШ" (далі - відповідач) заборгованості в сумі 43158,75 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.11.2010р. порушено провадження у справі № 44/7, призначено розгляд справи на 10.01.2011р.

Ухвалою суду від 10.01.2011р. розгляд справи відкладено на 17.01.2011р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 17.01.2011р. позовні вимоги підтримав в обсязі та з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що нез’явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2009 р. між сторонами було укладено договір поставки №14/07 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язується в строк в порядку та на умовах, передбачених договором передати відповідачеві товар, а відповідач зобов’язується прийняти та оплатити вказаний товар.

Відповідно до п. 4.1. догоавору розрахунок за поставлений товар здійснюється в безготівковій формі по факту доставки позивачем товару відповідачеві протягом 3-х днів з дати отримання відповідачем партії товару.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 109 294, 08 грн., що посвідчується підписаними сторонами видатковими накладними:

№ РН-0000065 від 12.08.2009р. на суму 15726,67 грн.

№ РН-0000068 від 13.08.2009р. на суму 22353,80 грн.

№ РН-0000079 від 21.08.2009р. на суму 31365,12 грн.

№ РН-0000078 від 21.08.2009р. на суму 7178, 50 грн.

№ РН-0000094 від 31.08.2009р. на суму 22314, 60 грн.

№ РН-0000114 від 09.09.2009р. на суму 10355, 39 грн. (копії в матеріалах справи, оригінали досліджено в судовому засіданні).

В порушення умов договору відповідач поставлений товар оплатив в частково внаслідок чого станом на день подачі до суду позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 32887, 69 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.12.2009р.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання не виконав, суму заборгованості за поставлений товар згідно умов Договору не сплатив.

Крім основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3522,56 грн., 5640, 23 грн. інфляційних збитків та 1108, 27 грн. - 3% річних.

Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, пеня підлягає стягненню, якщо її розмір встановлений за згодою сторін, зокрема договором.

Як вбачається, договором між Позивачем та Відповідачем не досягнуто згоди щодо розміру пені, яка підлягає сплаті за порушення умов договору про надання телекомунікаційних послуг в частині прострочення платежів.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поданий позивачем розрахунок суми інфляційних втрат судом визнано таким, що підлягає задоволенню частково –в сумі 3 946,52 грн.

Таким чином, має сплатити позивачеві 3 946,52 грн. інфляційних збитків та 1108, 27 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача, представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач позовних вимог не оспорив, позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610 - 612, 625, 626, 629, 712, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КЕЗЗБШ" (03680, м.Київ, пр-т. Відрадний, б. 52; код ЄДРПОУ 36308764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Владіоль" (юр. адреса: 03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка; б. 7-А; пошт. адреса: 03680, м.Київ, вул. Академіка Заболотного; код ЄДРПОУ 36509824) 32 887 (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 69 коп. заборгованості, 3946 (три тисячі дев’ятсот сорок шість) грн. 52 коп. інфляційних збитків, 1 108 (одна тисяча сто вісім) грн. 27 коп., всього 37 942 (тридцять сім тисяч дев’ятсот сорок дві) грн. 48 коп., 379 (триста сімдесят дев’ять) грн. 80 коп. державного мита та 207 (двісті сім) грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П. Чеберяк