Рішення № 135468044, 01.04.2026, Болградський районний суд Одеської області

01.04.2026

Справа № 497/3008/25

Провадження № 2/497/495/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2025 року представник позивача Сарана А.О., який підтвердив свої повноваження довіреністю №0506/25-01 від 05.06.2025 року строком дії до 31.12.2025 року, звернувся шляхом формування документу в системі «Електронний суд» до Болградського районного суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 30.04.2025-100002176 від 01.05.2025 року у розмірі 62 858,38 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 01.05.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) № 30.04.2025-100002176. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 28 000 грн., строком на 122 днів, зі сплатою фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 1,00% за день користування кредитом. Спосіб перерахування позичальником коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11хх-хххх-0026. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі. У свою чергу відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором, належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову за договором утворилась заборгованість у розмірі 62 858,38 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 26 993,58 грн., по процентам в розмірі 24 944,80 грн., по неустойці у розмірі 10 920,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр», у зв`язку з чим представник звертається до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 25.11.2025 року було відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

Представник позивача Сарана А.О. в позовній заяві просить призначений розгляд здійснювати за відсутністю представника позивача, і у випадку неявки відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів .

Відповідач ОСОБА_1 надав заяву 24.02.2026 року шляхом формування документу в системі «Електронний суд» про розгляд справи без його участі. Також зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Посилаючись на те, що ним було частково здійснено погашення заборгованості, що також підтверджується наданою представником позивача довідкою субконто (випискою). Таким чином у нього відсутній умисел щодо ухилення від зобов`язань та заперечує щодо нарахованих штрафних санкцій та відсотків.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (кредитної лінії) (оферти) №30.04.2025-100002176, шляхом підписання відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) та заявки від 01.05.2025 року, на таких умовах: сума кредиту 28 000,00 грн.; строк кредиту 122 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 30.08.2025 року; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,00% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,94% (денна процентна ставка) = (32 025,70/28000)/122 х 100%; комісія, пов`язана з наданням Кредиту - 20% від суми Кредиту та дорівнює 5 600 грн. 00 коп.; також сторони обумовили відповідальність за порушення умов договору позичальником, а саме неустойку в розмірі 280,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконання зобов`язання; а також розмір процентної ставки відповідно до ст.625 ЦК України становить 365 % річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 60 025,70 грн.

Підписавши вказану Заявку одноразовим ідентифікатором Е544, позичальник підтвердив, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в частинах 1, 5 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (він ознайомився з нею за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciуа-o-kompanii (а.с.29).

У вищевказаній заявці кредитного договору №30.04.2025-100002176 від 01.05.2025 року зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним договором 4441-11хх-хххх-0026.

На підтвердження факту перерахування відповідачу кредитних коштів позивачем надано до суду лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 31.10.2025 року № 25-3110, згідно з яким ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 28 000,00 грн., видача коштів за кредитним договором здійснювалася за допомогою системи iPay.ua-728052871, та кошти в сумі 28 000,00 грн. було перераховано 01.05.2025 року о 15:42:18 годині на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором кредиту №30.04.2025-100002176 (а.с. 11).

Відповідно до довідки розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №30.04.2025-100002176 від 01.05.2025 за період з 01 травня 2025 року по 30 серпня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 62 858,38 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту в розмірі 28 000,00 грн., по процентам в розмірі 24 944,80 грн., по неустойці у розмірі 10 920,00 грн (а.с. 12).

Згідно з довідки картки субконто, вбачається дебет (нарахування) становить 70 024,80 грн., кредит (сплата) становить 18 086,42 грн. та поточне сальдо (загальний залишок заборгованості ) зазначено 51 938,38 грн. (а.с. 15-22).

З картки субконто вбачається, що відповідачем було проведено часткову оплату, а саме:

- 10.06.2025 у розмірі 8 400,00 грн.;

- 10.06.2025 у розмірі 1 006,42 грн.;

- 10.06.2025 у розмірі 5 600,00 грн.;

- 10.06.2025 у розмірі 3 080,00 грн.;

Зробивши часткову оплату на загальну суму у розмірі 18 086,42 грн. з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Пунктом 5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 3-6,8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч.12 ст. 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як зазначено вище, 01 травня 2025 року між сторонами укладено вищевказаний кредитний договір у електронному вигляді шляхом підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки.

Укладаючи кредитний договір, сторони погодили всі істотні умови договору, зокрема, суму кредиту, відсоткову ставку та строк кредитування. Також, сторони погодили графік погашення заборгованості.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів, підтверджується листом ТОВ «Універсальні рішення», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. 04.01.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2.

Однак, судом встановлено, що сума заборгованості у розмірі 62 858,38 грн. не підтверджена достатніми доказами у повному обсязі та спростовано наданою представником позивача карткою субконто (випискою), тобто позивачем не було доведено заявлений розмір заборгованості за кредитним договором (кредитної лінії) (оферти) №30.04.2025-100002176 від 01.05.2025 року.

Таким чином, представником позивача не доведено належними доказами розмір існуючої заборгованості відповідача, а саме в сумі 10 920,00 грн. за цим кредитним договором.

Щодо нарахованої позивачем пені за неналежне виконання відповідачем своїх боргових зобов`язань суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Так, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойки (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

Перевіривши доводи позивача про необхідність застосування у даному випадку положень пункту 6 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування», суд зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про споживче кредитування», цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Згідно з п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону №3498-IX від 22.11.2023, чинній з 24 грудня 2023 року на час виникнення спірних правовідносин та нарахування пені), у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені ч.2 ст. 3 цього Закону.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем (абзац 2 п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»).

Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX від 22.11.2023 встановлено, що дія пункту 5 (яким внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування") розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Датою набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» є 24 грудня 2023 року. Відповідно, 30-й день включно з дня набрання чинності цим Законом припадає на 23 січня 2024 року.

У даній справі кредитний договір (оферти) №30.04.2025-100002176 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 укладено 01.05.2025 року, тобто після набрання чинності Законом №3498-IX від 22.11.2023.

Отже, оскільки кредитний договір №30.04.2025-100002176 укладено після 23 січня 2024 року, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023, на кредитний договір №30.04.2025-100002176 від 01.05.2025 року не поширюється дія пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону №3498-IX від 22.11.2023 щодо звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, тому пеня стягується в повному обсязі.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, - суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» слід стягнути вищевказану заборгованість в сумі 51 938,38 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволених вимог, а саме 51 938,38 х 2422,40 / 62 858,38 грн. = 2 001,57 грн.

Керуючись статтями 509, 526, 527, 530, 610 - 612, 1048, 1049, 1050,1054,1077 ЦК України, ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 280, 354, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором №30.04.2025-100002176 від 01.05.2025 року в розмірі 51 938 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім) гривень 38 копійок та судові витрати в розмірі 2 0001 (дві тисячі одна) гривня 57 копійок, а всього 53 939 (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 95 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца