Ухвала суду № 135467566, 06.04.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 332/1416/26 2/335/2394/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Крамаренко І.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Держави Україна в особі Головного управління державної казначейської служби України в Запорізькій області, третя особа: Комунарський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Хорошилова І.С., до Держави Україна в особі Головного управління державної казначейської служби України в Запорізькій області, третя особа: Комунарський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про відшкодування моральної шкоди, поданого через систему «Електронний суд» (сформовано 10.03.2026), зареєстровано 11.03.2026, на підставі ухвали судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2023 про передачу справи за територіальною підсудністю.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Позовна заява повинна відповідати вимогами цивільно-процесуального законодавства України.

Однак, ознайомившись із вказаною позовною заявою та доданими матеріалами, приходжу до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

При цьому, суд констатує, що позивач звертаючись із вказаним позовом до суду, у своїй позовній заяві посилається на положення Кодексу України про адміністративне судочинство, що є помилковим, оскільки спори про відшкодування моральної шкоди підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, що регулюється нормами цивільно-процесуального законодавства України.

Відповідно до вимог п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Позивачем залучено у якості відповідача 1: ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому позовна заява не містить належних обґрунтувань звернення до цього відповідача, та не враховано наступне.

Так, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (частини перша, друга статті 80 ЦК України).

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (третя статті 95 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду в справі № 760/32455/19 вже звертала увагу філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Також Верховний Суд зазначив, що юридична особа, хоча вона й є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, має універсальну правоздатність.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя (пункт 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154).

Раніше Касаційний суд вже вказував, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а відтак не мають статусу юридичних осіб (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2024 року в справі № 344/6751/22 (провадження № 61-671св23)).

12 листопада 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 524/7691/23, провадження № 61-8386св25 в черговий раз підтвердив, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не мають статусу юридичних осіб, а отже не можуть бути відповідачами в суді в цивільному процесі.

Отже, позивачу необхідно визначитися з колом осіб (сторін) при поданні зазначеної позовної заяви, з урахуванням предмету спору, способу захисту порушених прав, та вищевикладеною правовою позицією Верховного Суду, а також необхідно визначитися із застосуванням норм права для захисту порушених прав позивача.

Разом з тим, позивачем залучено в якості третьої особи Комунарський ВДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), однак не обґрунтовано залучення вказаної сторони до участі у цій справі, з урахуванням предмету спору.

Водночас, суд звертає увагу на те, що Комунарським ВДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) змінено назву, а отже залучений орган ВДВС зазначено не вірно.

Також, в порушення вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачем не зазначено ціни позову, оскільки, виходячи із позовних вимог, даний позов підлягає грошовій оцінці.

Крім того, відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, як убачається з позовної заяви, та доданих до неї документів, позивачем не сплачено та не повідомлено про підстави звільнення від такої сплати.

Порядок сплати судового збору передбачено ст.6 Закону України «Про судовий збір», якою визначена сплата судового збору за відповідну подану позовну заяву у розмірі та порядку, передбаченого цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (0,4 розміру складає 1331,20 грн. )

Відповідно до Закону України „Про державний бюджет на 2026 рік станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, ураховуючи заявлений розмір відшкодування, подачу позову в електронній формі, позивачу за звернення до суду із вказаними позовними вимогами необхідно подати суду документи про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн., за наступними реквізитами:

Отримувач: ГУК у Запорізькій області/

м. Запоріжжя/Вознесенівс./22030101

Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997

Номер розрахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, оскільки встановлено, що позовна заява подана до суду з порушенням вимог Цивільного процесуального кодексу України, вважаю, що її слід залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині даної ухвали, шляхом подання до суду оновленої позовної заяви, з усуненими недоліками. В іншому випадку заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Держави Україна в особі Головного управління державної казначейської служби України в Запорізькій області, третя особа: Комунарський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про відшкодування моральної шкоди залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позову терміном 10 (десять) календарних днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатись неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Крамаренко