Рішення № 135467166, 06.04.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/12288/25

№ провадження 2/646/575/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року

м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Благої І.С.,

з участю секретаря судового засідання Левченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Харків цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 95817 від 26.01.2022 в сумі 50359,39 грн., з яких: 22180,08 грн. заборгованість за тілом кредиту; 25979,31 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, а також суму судового збору в розмірі та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.01.2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 95817 про споживчий кредит. Відповідно до умов кредитного договору, типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, окремими траншами. Перший транш в сумі 22728.00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору шляхом перерахування на рахунок/карту Позичальника та шляхом погашення заборгованості Позичальника, згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 210.00 % річних. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 546 днів.

28.01.2025 було укладено договір № 28012025 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 95817. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 95817. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №95817 від 26.01.2022 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 50359,39 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 22180,08 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 25979,31 грн.; заборгованість за комісіями - 2200,00 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Рух справи

Ухвалою судді від 04.12.2025 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання з невідомих причин.

Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи відповідач не подавав.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

За таких обставин суд розглянув справу у заочному порядку згідно з приписами глави 11 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Відповідно до копії заяви на видачу кредиту №100354821 від 22.01.2022 відповідач звернувся до ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» з проханням на підставі договору (надалі Кредитний договір) встановити ліміт кредитної лінії в сумі 78284.00 грн. та видати йому перший транш кредиту в розмірі 22728.00 грн. в момент його підписання на умовах, вказаних в п.5 цієї Заяви та Кредитного договору.

Згідно з договором про споживчий кредит № 95817, укладений 26.01.2022 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем, останній отримав кредит, типом кредиту є кредитна лінія. Ліміт кредитної лінії не може перевищувати 78284,00 грн. (п. 2.1).

Відповідно до п. 2.2.2 перший транш в сумі 22728,00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: 20000,64 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 2727,36 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованої згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 210,00 % річних. Проценти за користування другим траншем кредиту нараховуються за ставкою, що не може перевищувати 550,00 % річних.

До матеріалів справи доданий також графік платежів за першим траншем кредитного договору, паспорт споживчого кредиту та заявка на видачу кредиту № 100354821, які підписні відповідачем.

28.01.2025 було укладено договір факторингу №28012025 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 95817.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 95817.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025 року та розрахунку заборгованості за кредитним договором №95817 від 10.11.2025, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви становить 50359,39 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 22180,08 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 25979,31 грн., заборгованість по комісії 2200 грн.

Релевантне законодавство

Суд зобов`язаний керуватися завданням справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 530 ЦК України передбачає, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Релевантна практика Верховного Суду

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).

Верховний Суд наголошує на тому, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку (постанова Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій). Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками ( по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (постанова Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості позичальника (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

Обов`язок доведення вказаної обставини, виходячи із засад змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, покладається на позивача (ст. 12, 13, 81 ЦПК України, постанови Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15, від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).

Належними доказами наявності заборгованості є первинні документи, оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором, оскільки вказані документи підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 20.05.2022 у справі № 336/4796/18, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

Мотиви, з яких виходив суд, та висновки суду

Під час розгляду справи судом встановлено, що 26.01.2022 ТОВ «ФК «Кредіплюс», правонаступником якого ТОВ «Факторинг Партнерс», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 95817, відповідно до умов якого позичальник отримав кредитні кошти з яких першим траншем є сума у розмірі 22728,00 грн., яка надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 20000.64 грн. на номер рахунку позичальника; у розмірі 2727.36 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини, строком на 546 днів. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 210,00% річних.

28.01.2025 було укладено договір факторингу №28012025 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 95817.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №95817 від 26.01.2022 року за вказаним договором заборгованість у розмірі 50359,39 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 22180,08 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 25979,31 грн., заборгованість по комісії 2200 грн.

Позивачем до матеріалів справи надані докази щодо укладення договору про надання споживчого кредиту, а саме: копія заяви на видачу кредиту №100354821 від 22.01.2022, копія договору про споживчий кредит №95817 від 26.01.2022 року, копія паспорту споживчого кредиту та графік платежів за першим траншем кредитного договору №95817 від 26.01.2022, які підписані кредитодавцем та відповідачем.

Згідно з умовами п. 2.2.2 договору про споживчий кредит № 95817 від 26.01.2022, грошові кошти надаються шляхом їх переказу на картковий рахунок.

На підтвердження надання кредитних коштів, позивач надав копію платіжного доручення №CRD_379829 від 26.01.2022 року, відповідно до якого, на виконання кредитного договору № 95817 від 26.01.2022 року, кредитором здійснено переказ коштів у розмірі 20000,64 грн. на рахунок № НОМЕР_2 , у призначенні платежу зазначено: «4149499145704514, ІПН 3256405657, надання фінансового кредиту зг. кред. дог. №95817 від 26.01.2022 р».

Даних про те, що вказаний рахунок, на яку здійснено переказ, належить відповідачу, матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, суд не може визнати надане позивачем платіжне доручення № CRD_379829 від 26.01.2022 належним та допустимим доказом на підтвердження зарахування грошових коштів на конкретну банківську картку, яка належить відповідачу.

Крім того, після відкриття провадження представником позивача було подано клопотання про витребування доказів, яким він просив поновити пропущений процесуальний строк для подання вказаного клопотання та про витребування доказів.

Ухвалою суду від 11.02.2026 року у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання клопотання про витребування доказів відмовлено та залишено без розгляду клопотання про витребування доказів.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання позивачем умов кредитного договору про надання кредитних коштів.

За таких обставин у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитом.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13,76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем/його представником в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І.С. Блага