Ухвала суду № 135465708, 06.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1630/26-Е

Провадження № 2-а/522/178/26

УХВАЛА

06 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Частиною 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Отже законодавець пов`язує початок перебігу строку на оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з днем ухвалення відповідного рішення (постанови).

Як слідує з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, вона прийнята відповідачем 28.06.2025, проте до суду позивач звернувся з даним позовом лише 05.02.2026, тобто із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Разом з тим, причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними та допустимими доказами.

У позовній заяві міститься клопотання ОСОБА_1 про поновлення йому строку звернення до суду із позовною заявою.

В обґрунтування клопотання позивач указує, що оскаржувана постанова від 28.06.2025 не була вручена або надіслана йому у встановлені законом строки. Про наявність постанови він дізнався лише після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2026 № 80002682 про стягнення з нього на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 штрафу у розмірі 34 000 грн.

Вивчивши клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку, що вказані у ньому підстави для поновлення строку не можна визнати поважними, з огляду на таке.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

При цьому, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак посилаючись на те, що про існування оскаржуваної постанови він дізнався лише після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2026 № 80002682 про стягнення з нього на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 штрафу у розмірі 34 000 грн, позивач жодних доказів на підтвердження вказаних обставин не надав.

Позивач не зазначив та не надав доказів отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2026.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Невмотивоване задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку звернення з позовною заявою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеєр проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

З огляду на наведене, суд вважає, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначені позивачем, є неповажними.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, суд пропонує позивачу зазначити інші підстави для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Щодо сплати судового збору ОСОБА_1 у позовній заяві, з посиланням на пункт 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» зазначає, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки спір пов`язаний із виконанням військового обов`язку та дотриманням правил військового обліку.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 2, 3 ст. 1).

Таким чином, для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, а спір у справі повинен бути пов`язаний з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Водночас предметом спору у цій справі є вимога про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже даний позов не стосується спору з приводу порушення прав позивача, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання ним службових обов`язків, в розумінні п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

До матеріалів справи також не долучено доказів, що позивач призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2018 року в справі № 522/8827/17 зазначив, що визначальною обставиною для застосування п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є наявність у особи статусу військовослужбовця (або військовозобов`язаного чи резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори) на момент подання відповідної позовної заяви (апеляційної скарги тощо).

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року в справі № 826/12929/17.

При цьому, можливість застосування п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» для звільнення від сплати судового збору військовозобов`язаного, нерозривно пов`язано з призовом на навчальні, перевірочні, або спеціальні збори, і такі обставини повинні існувати на момент подання, зокрема, позовної заяви, тому судовий збір за подання цієї позовної заяви підлягає сплаті на загальних підставах.

Відповідно до висновку про застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18), у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Згідно із ст. 7 Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328,00 грн

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір у сумі 532,48 грн та надати суду докази сплати судового збору.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, адміністративний позов ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків поданої позовної заяви.

Реквізити суду на оплату судового збору:

Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758 Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 241, 248 КАС України, -

УХВАЛИЛА:

Підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначені позивачем - визнати неповажними.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.

У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА