Ухвала суду № 135465031, 27.03.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1016/26

Провадження № 1-кс/202/2246/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

27 березня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджене з заступником начальника управління начальником першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, який має вищу освіту, є одруженим, має дитину 2022 року народження, працює на посаді керівника вантажного відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Слідчий відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернулася у кримінальному провадженні № 42025052110000091 від 19.11.2025 з вищевказаним клопотанням, в якому зазначає, що 27 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, а саме у привласненні військового майна, яке завдало істотну шкоду, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Зокрема згідно з повідомленою підозрою у результаті спільних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб з числа військовослужбовців завдано шкоду інтересам служби та спричинено майнову шкоду Міністерству оборони України на загальну суму 15 233 439 грн.

Слідчий відзначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколами огляду акаунтів «Ukropkaratel2818» та «elass» на web-платформі з продажу військової амуніції, зброї та боєприпасів «Reibert», протоколом допиту свідка ОСОБА_9 та протоколом огляду виданого ним БпЛА «Колібрі» у коробці ТОВ «Нова пошта»; протоколом огляду грошових коштів у сумі 27 000 грн; відповідями суб`єктів господарювання щодо вартості привласнених БпЛА; протоколами проведення НС(Р)Д, а саме контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки 10 БпЛА «Колібрі 10Т» із перерахуванням коштів на рахунок ОСОБА_10 , зняття інформації з електронних комунікаційних мереж та виїмки поштової кореспонденції стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ; протоколами тимчасових доступів до інформації в АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл»; матеріалами виконаних доручень оперативними підрозділами УСБУ у Дніпропетровській області, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчий вважає, що наявні ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим може покинути територію України або виїхати на тимчасово окуповану територію, на цей час не встановлені всі свідки та інші підозрювані, тому він може здійснювати на них вплив, зокрема шляхом погроз, залякування, умовляння, підкупу з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, оскільки протиправна діяльність підозрюваного була систематичною, умисною та пов`язаною з бажанням швидкого незаконного збагачення, перебуваючи на свободі, він може вчинити нові умислі кримінальні правопорушення або продовжити вчинення кримінальних правопорушень.

На думку слідчого, застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, оскільки особисте зобов`язання, особиста порука та домашній арешт не забезпечать його належної процесуальної поведінки та його дії потребують постійного контролю з метою запобігання вищевказаним ризикам.

Отже, слідчий просить застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб із визначенням розміру застави в сумі 15 233 439 грн.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.

Вважали, що підозра є необґрунтованою, а ризики, на які посилається слідчий та прокурор, не доведені.

На думку сторони захисту, будь-які докази його причетності до кримінального правопорушення відсутні.

При цьому підозрюваний зазначив, що він працює на посаді керівника відділення «Нової пошти». ОСОБА_8 пояснювала йому, що БпЛА отримує для ремонту з метою допомоги ЗСУ. Вона увійшла йому в довіру та залишала БпЛА у відділенні Нової пошти.

Він не має нікого відношення до вчинення кримінального правопорушення.

Просили врахувати, що він має міцні соціальні зв`язки та в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вратою відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання слідчого, доходить до висновку, що таке клопотання підлягає частковому задоволенню.

Слідчий суддя керується тим, що згідно з частиною першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною першою статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчим суддею установлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025052110000091 від 19.11.2025.

У цьому кримінальному провадженні 27 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, а саме у привласненні військового майна, яке завдало істотну шкоду, та вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Зокрема згідно з повідомленою підозрою функції ОСОБА_4 полягали в тому, що він виконував безпосередні вказівки ОСОБА_8 , спрямовані на викрадення та реалізацію майна, сприяв ОСОБА_8 у безперешкодному отриманні поштових послуг за допомогою поштового зв`язку ТОВ «Нова пошта», сприяв ОСОБА_8 в неофіційному тривалому зберіганні майна у приміщеннях відділення, в якому він є керівником; за вказівкою ОСОБА_8 самостійно формував поштові відправлення, особисто знімав готівку з рахунків ОСОБА_10 , відкритих в ТОВ «Нова Пей», без їх власниці та в подальшому передавав їх ОСОБА_8 .

Визначаючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить із того, що обґрунтована підозра це такий стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах "Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства", "Лабіта проти Італії", "Мюррей проти Сполученого Королівства", "Ільгар Маммадов проти Азербайджану", "Нечипорук і Йонкало проти України", термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостеи?, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. Підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що на цьому етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується, насамперед, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Слідчий суддя звертає увагу, що у протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) зафіксовано спілкування між ОСОБА_4 і ОСОБА_8 як представником ТОВ «Нова пошта» та клієнтом відповідно, яке виходить за межі офіційного.

Тож, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, характер його спілкування з ОСОБА_8 , надання ним останній в очолюваному ним відділенні місця для зберігання незаконно отриманих БпЛА, вчинення ним на користь ОСОБА_8 інших дій, які виходять за межі його службових повноважень, що підтверджено матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, свідчить про те, що він дійсно може бути причетним до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 410 КК України.

В свою чергу, наявність у ОСОБА_4 умислу на вчинення вказаного кримінального правопорушення та змови в іншими учасниками підлягає з`ясуванню шляхом проведення досудового розслідування.

Відтак твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_4 не має відношення до кримінального правопорушення є безпідставними.

Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено існування наведених слідчим у клопотанні ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Зазначені ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, що може спонукати його до спроби уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування.

Так, слідчий суддя звертає увагу, що згідно з практикою СПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування (рішення у справі «Бекчиєв проти Молдови»).

При цьому серйозність покарання є істотною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

В даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому обґрунтовано підозрюють ОСОБА_4 , в сукупності з даними про особу підозрюваного, який, обіймаючи посаду керівника відділення ТОВ «Нова пошта», виконував вказівки ОСОБА_8 , спрямовані на викрадення та реалізацію майна, сприяв ОСОБА_8 у безперешкодному отриманні послуг, які надаються ТОВ «Нова пошта», а також в неофіційному тривалому зберіганні майна у приміщеннях очолюваного ним відділення, особисто формував для ОСОБА_8 поштові відправлення та знімав кошти з рахунків інших осіб, відкритих в ТОВ «Нова Пей», які передавав ОСОБА_8 , є достатньо суттєвим елементом при оцінці вищенаведеного ризику.

Слідчий суддя відзначає те, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_4 , вчинений під час воєнного стану та пов`язаний із викраденням військового майна, а, отже, має значний суспільний резонанс. Внаслідок цього кримінального правопорушення Міністерству оборони України завдано шкоду на суму понад 15 млн грн.

Отже, існує достатньо висока ймовірність того, що ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності та можливого у майбутньому покарання, передбаченого за вчинення вказаного злочину, може вдатися до відповідних дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування.

Також слідчий суддя вважає, що ОСОБА_11 як керівник відділення ТОВ «Нова пошта» має можливість незаконно впливати на свідків, зокрема, які йому підпорядковуються, або знищити, сховати чи спотворити будь-які речі і документи, які мають значення доказів у кримінальному провадженні та на цьому етапі досудового розслідування ще не виявлені та не вилучені, так як в силу своїх службових обов`язків він має безперешкодний доступ до майна та документів ТОВ «Нова пошта».

Крім того, з огляду на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні корисливого кримінального правопорушення і така протиправна діяльність була достатньо тривалою, слідчий суддя вважає, що з метою отримання незаконних прибутків підозрюваний може продовжити кримінальне правопорушення або вчинити інший аналогічний злочин.

Окрім наведених ризиків, при вирішенні питання про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу слідчий суддя також ураховує вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема те, що у кримінальному провадженні проведений ряд результативних слідчих (розшукових) дій, у тому числі негласних, отримані докази отримання співучасниками грошових коштів від незаконного продажу БпЛА.

Також слідчим суддею береться до уваги тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_4 винуватим, дані про особу підозрюваного, який має певні соціальні зв`язки, зокрема є одруженим та має малолітню дитину, а також те, що вчиненню злочину сприяло його перебування на посаді керівника відділення ТОВ «Нова пошта», де він продовжує працювати.

Отже, на переконання слідчого судді, застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Слідчий суддя вважає, що у випадку застосування до підозрюваного запобіжного заходу, непов`язаного з триманням під вартою, зокрема особистого зобов`язання, поруки чи домашнього арешту, він не буде обмежений у свободі пересування та комунікації з іншими особами, в тому числі за місцем своєї роботи, до такого ступеня, що зможе запобігти встановленим ризикам з огляду його обґрунтовану підозру у вчинені особливо тяжкого злочину та його роль в ньому, завдання внаслідок таких дій шкоди на суму понад 15 млн грн, яка залишається невідшкодованою.

Відтак, оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які характеризують підозрюваного та всі інші обставини цього кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 на початковому етапі досудового розслідування найсуворішого запобіжного заходу тримання під вартою є виправданим.

Отже, клопотання слідчого потрібно задовольнити, застосувавши стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За змістом частини 4 статті 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з частиною 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави.

Такими обставинами є всі обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого, інші дані про його особу, ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та водночас не буде завідомо непомірним для нього.

Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.

В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з урахуванням майнового і сімейного стану підозрюваного, тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та всіх інших обставин провадження, вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 399 360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) грн (120 х 3328 грн), за умови внесення якої його можливо звільнити з-під варти.

Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави буде здатний запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, так як є достатнім стримуючим засобом, щоб відбити бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.

Воднораз такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного з огляду на рід його занять та майновий стан.

Натомість цього підстави для визначення підозрюваному застави в розмірі 15 233 439 грн, тобто в сумі завданої злочином шкоди, слідчим і прокурором не доведені.

На переконання слідчого судді, клопотання в частині застосування застави у вказаному розмірі є необґрунтованим, оскільки такий розмір застави є завідомо непомірним, так як очевидно не відповідає майновому і сімейному стану підозрюваного, який має утриманців.

Застосовуючи стосовно підозрюваного ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя також вважає за необхідне відповідно до частини 5 статті 194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.

Керуючись ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-199 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Одночасно визначити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 (сто двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 399 360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали до 25 травня 2026 року включно.

Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави на строк до 25 травня 2026 року включно наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали до 25 травня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_12