Рішення № 135463369, 12.03.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4079/26

Справа №754/506/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Кирилова А.

у відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (місто Київ, вул. Генерала Алмазова, 13, офіс 601) звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості. Ціна позову - 31860 гривень.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що Між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2 від «26» грудня 2024 року.

Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 3.1.3 зазначеного Договору факторингу, Сторони домовилися, що Право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору. Разом з правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на моменту переходу цих прав.

На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 1039-4721 від 01.02.2022 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 . На підтвердження зазначеного надали витяг з реєстру прав вимог №1 (перша та остання сторінка, а також сторінка з реквізитами, що стосуються Відповідача, конфіденційну інформацію, в тому числі персональні дані інших осіб, заретушовано).

В свою чергу Позивачем 06.01.2025 року на фінансовий номер телефону відповідача ОСОБА_1 , а саме + 380961129886, було направлено СМС- повідомлення наступного змісту: «Укладено Договір факторингу №УКФ-261224-2 від 26.12.2024 р. Проведено відступлення права вимоги за кредитним договором 1039- 4721 від 01.02.2022. Ваш новий кредитор ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР": 43170298;01133; м. Київ; вул. Алмазова Генерала; буд.13; оф.601; 0-800-20-33-20; Info@newcollector.com.ua; http://newcollector.com.ua/"; сплачувати необхідно в ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР». Статус зазначеного повідомлення - «DELIVERED».

Отже, станом на дату подання даної позовної заяви Позивач є єдиним та належним кредитором за кредитним договором № 1039-4721 від 01.02.2022 року, укладеним між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 .

Між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_1 01.02.2022 року укладено Кредитний договір № 1039-4721.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 4500,00 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення кредиту - 28.11.2022 року.

Згідно п. 1.2. за цим Договором Кредитодавець зобов`язується відкрити Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання грошових коштів Позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом.

Пунктом 2.4. встановлено, що Заявлений строк користування Кредитом складає 20 (двадцять цілих, нуль сотих) календарних днів з дня надання Кредиту. Заявлений строк - це обраний Позичальником в момент укладання цього Договору строк користування Кредитом, протягом якого може бути використано право користування Кредитом за Пільговою та/або Зниженою процентною ставкою (далі - Заявлений строк).

Позичальник має право достроково до закінчення Строку кредитування, передбаченого у п.2.8. цього Договору сплатити Кредит повністю у останній календарний день Заявленого строку, як зазначено у п.п. 2.4.1. - 2.4.5. цього Договору.

Згідно п. 2.6. Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі Кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, в наступних розмірах: Стандартна процентна ставка 3.00% (три цiлих, нуль сотих відсотка) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключення строку використання права користування Кредитом за Зниженою та/або Пільговою ставкою).

Знижена процентна ставка 2.00% (дві цiлих, нуль сотих відсотка) (право користування Кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п.3.4-3.9. цього Договору). Пільгова процентна ставка 0,01% (нуль цілих, одна сота відсотка) (право користування Кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4.-3.6. цього Договору).

Пунктом 2.10. визначено, що орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за весь строк кредитування) складає 45 000,00 грн. та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом 40 500,00 грн.

Відповідно до кредитного договору № 1039-4721 від 01.02.2022 року Кредитодавцем відкрито кредитну лінію у розмірі 4500,00 грн., що підтверджується довідкою про перерахування коштів від 01.02.2022 року

Отже, Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.

Для встановлення факту отримання відповідачем коштів за кредитним договором, вважаю за необхідне витребувати від АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" наступну інформацію, яка становить банківську таємницю: 1) чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); 2) інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_2 за 01.02.2022р.

В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 1039-4721 від 01.02.2022р у зв`язку з чим станом на 13.11.2025 утворилась заборгованість у розмірі 31860,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 4500,00 грн. та за відсотками - 27360,00 грн., чим порушуються права та інтереси Позивача.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23 січня 2026 року відкрито провадження в справі. Призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

12 лютого 2026 року представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Пакуло В.С. на адресу суду через підсистему «Електронний суд» подано заяву про надання представнику доступу до матеріалів справи у підсистемі Електронний суд для ознайомлення та у зв`язку з цим відкласти розгляд справи.

04 березня 2026 року представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Пакуло В.С. на адресу суду через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву відповідно до якого просять відмовити у задоволені позову з огляду на наступне.

16.02.2026 року сторона відповідача в особі адвоката Пакуло В.С. через Електронний Суд ознайомилась з матеріалами справи, зокрема ухвалою та позовною заявою з додатками.

ТОВ "Новий колектор" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 за змістом якого просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 1039-4721 від 01.02.2022 року у загальній сумі 31 860, 00 гривень.

Представник позивача зазначає, що Відповідачем не виконані належним чином зобов`язання, внаслідок чого станом на 13.11.2025 утворилась заборгованість у розмірі 31860,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 4500,00 грн. та за відсотками - 27360,00 грн., чим порушуються права та інтереси Позивача., чим порушуються права та інтереси Позивача.

Сторона відповідача - ОСОБА_2 уважно ознайомившись із позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» про стягнення заборгованості, а також поданими представником позивача доказами, не може погодитися із такими позовними вимогами та вважає за необхідне надати свій відзив на позовну заяву.

По-перше, щодо договору позики № 1039-4721 від 01.02.2022 р., необхідно зазначити наступне:

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що 01.02.2022 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1039-4721. Звертаю увагу суду, що у Договорі фактично наявні два строки кредитування, що очевидно є спірним і звичайного побутового споживача можуть ввести в оману щодо дійсних умов договору, зокрема строків та процентів. А саме фігурує строк кредитування 20 календарних днів та 300 к.д. ( п. 2.4 та 2.8.)

Також, представник позивача, зазначає, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2 від «26» грудня 2024 року.

Станом на 13.11.2025 року представник позивача зазначає у розрахунку суми заборгованості за договором № 1039-4721 від 01.02.2022, що заборгованість відповідача за кредитним договором склала 31 860 гривень, з яких: сума кредиту - 4500 гривень, сума процентів- 27360 гривень. При цьому, жодних сум, які було фактично сплачені відповідачкою немає.

Варто зазначити, що розрахунок не може бути належним доказом на підтвердження заборгованості, у зв`язку з тим, що вона складена безпосередньо самим позивачем не містить деталей розрахунку, формул, походження цифр, тощо.

При цьому, позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості саме у сумі 31860 грн.

Варто зазначити, що Відповідачкою було погашено суму кредиту. Для отримання виписки на підтвердження цього ОСОБА_2 звернулась до АТ «ОЩАДБАНК», однак через те, що період, за який запитується інформація перевищує три роки і стосується інформації за лютий-березень 2022 року, банку необхідно певний час для надання відповіді щодо відповідних переказів. Враховуючи, що на теперішній виписка ще не сформована, зазначаємо, що при отриманні виписки з АТ «ОЩАДБАНК» наданому її до суду у найкоротший строк, або звернемося до суду з клопотанням про витребування відповідної інформації щоб не затягувати розгляд справи.

Також вважають, що заявлені позивачем до стягнення нарахована заборгованість не є співрозмірною до сум кредиту за Договором, так як сума пред`явлена до стягнення в шість разів перевищує тіло.

Нараховані та пред`явлені до стягнення відсотки навіть не за весь період кредитування 27360,00 грн., що більше ніж в шість разів перевищують розмір заборгованості за основною сумою кредиту.

Окрім того, варто зазначити, що Відповідачка більше 30 років є особою з інвалідністю з дитинства, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК до довідки серії АГ №163832. Встановлений діагноз: Т90.4 та Н54.4., що відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я», затвердженого наказом Мінекономіки від 04.08.2021 № 360 розшифровується як Т90.4 - Наслідки травми ока та очної ямки, а Н54.4 - сліпота одного ока.

Також, Відповідачка є багатодітною матір`ю, що підтверджується посвідченням багатодітної сім`ї.

З урахуванням вищенаведеного законодавства (обмежень в нарахуваннях) та того, що споживач є слабкою стороною , зауважу, що проценти не можуть бути засобом збагачення Кредитодавця, та можуть підлягати стягненню лише із врахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності.

Враховуючи невелику складність справи, сторона відповідача зауважує, що представник позивача не довів, що визначений ним розмір правової допомоги повною мірою відповідає принципам розумності та співмірності. При цьому сторона відповідача вважає, що стягнення з відповідачки витрат на правову допомогу необхідно зменшити до 500 грн., що забезпечуватиме баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності, визначеного одним з основних критеріїв стягнення таких витрат, а також критерію пропорційності, оскільки договір укладений між позивачем та адвокатом ще 02.07.2024 року, заяви позивача є подібними і не складними, й не вимагають багато часу, то такий розмір буде доцільним.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

01.02.2022 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено крединий Договір № 1039-4721.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 4500,00 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення кредиту - 28.11.2022 року.

Згідно п. 1.2. за цим Договором Кредитодавець зобов`язується відкрити Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання грошових коштів Позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом.

Пунктом 2.4. встановлено, що Заявлений строк користування Кредитом складає 20 (двадцять цілих, нуль сотих) календарних днів з дня надання Кредиту. Заявлений строк - це обраний Позичальником в момент укладання цього Договору строк користування Кредитом, протягом якого може бути використано право користування Кредитом за Пільговою та/або Зниженою процентною ставкою (далі - Заявлений строк).

Позичальник має право достроково до закінчення Строку кредитування, передбаченого у п.2.8. цього Договору сплатити Кредит повністю у останній календарний день Заявленого строку, як зазначено у п.п. 2.4.1. - 2.4.5. цього Договору.

Згідно п. 2.6. Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі Кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, в наступних розмірах: Стандартна процентна ставка 3.00% (три цiлих, нуль сотих відсотка) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключення строку використання права користування Кредитом за Зниженою та/або Пільговою ставкою).

Знижена процентна ставка 2.00% (дві цiлих, нуль сотих відсотка) (право користування Кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п.3.4-3.9. цього Договору). Пільгова процентна ставка 0,01% (нуль цілих, одна сота відсотка) (право користування Кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4.-3.6. цього Договору).

Пунктом 2.10. визначено, що орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за весь строк кредитування) складає 45 000,00 грн. та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом 40 500,00 грн.

Відповідно до кредитного договору № 1039-4721 від 01.02.2022 року Кредитодавцем відкрито кредитну лінію у розмірі 4500,00 грн., що підтверджується довідкою про перерахування коштів від 01.02.2022 року.

Між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року.

Згідно з реєстром боржників № 1 до вказаного договору факторингу, позивач набув право вимоги за кредитним договором № 1039-4721 від 01.02.2022 до ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1039-4721 від 01.02.2022 у відповідача наявна заборгованість у загальному розмірі 31860 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом - 3 400,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 30 362,00 грн.

Доказів погашення відповідачем вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Судом встановлено, що відповідач погодився на умови кредитного договору шляхом підписання його одноразовим ідентифікатором А105.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 517 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Факт зарахування коштів у сумі 4500 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується довідкою про перерахування коштів від 01.02.2022 року.

Таким чином, суд доходить висновку, що докази про отримання відповідачем грошових коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», які містяться в матеріалах справи, є належними та допустимими та підтверджують виникнення кредитних відносин між сторонами.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість.

Окрім цього, факт не отримання грошових коштів відповідачем матеріалами справи не доведено а судом під час судового засідання не здобуто.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 4500 грн.

Щодо вимог Позивача про стягнення на свою користь відсотків, суд приходить до наступного.

Згідно приписів ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України: «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.».

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до вимог статей 525-526,530,1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1-3 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Разом з тим кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно був укладений договір про надання кредитних коштів. Факт отримання грошових коштів за кредитним договором відповідачем не заперечуються, не оспорюється розмір тіла кредиту.Окрім цього, представником позивача у відзиві зазначено, що заявлена позивачем до стягнення нарахована заборгованість за відсотками не є співрозмірною до сум кредиту за Договором, так як сума пред`явлена до стягнення в шість разів перевищує тіло.

Також зазначили, що Відповідачка більше 30 років є особою з інвалідністю з дитинства, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК до довідки серії АГ №163832. Встановлений діагноз: Т90.4 та Н54.4., що відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я», затвердженого наказом Мінекономіки від 04.08.2021 № 360 розшифровується як Т90.4 - Наслідки травми ока та очної ямки, а Н54.4 - сліпота одного ока.

Також, Відповідачка є багатодітною матір`ю, що підтверджується посвідченням багатодітної сім`ї серія НОМЕР_3 .

Однак з урахуванням того, що тіло кредиту складає 4500 грн., а позовні вимоги позивача, щодо сплати нарахованих відсотків у розмірі 27360 грн. є не співмірними сумі тіла кредиту, порушують принципи добросовісності та співмірності.

Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність нарахованих відсотків за кредитом у заявленому розмірі.

При цьому у суду відсутній обов`язок суду вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку стверджує позивач, оскільки відповідно до приписів ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Окрім цього Суд вважає, що нарахована позивачем сума по відсоткам за користування кредитом 27360 грн. значно перевищує суму кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов`язання, та не відповідає принципам, встановленим у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. та ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (Рішення Конституційного суду України від 11.07.13 №7-рп/2013).

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

При цьому, суд вважає релевантним посилання на вказане рішення Конституційного суду при вирішенні питання про розмір відсотків за порушення відповідачем грошового зобов`язання.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання щодо стягнення відсотків, суд, встановивши співрозмірність нарахованих відсотків невиконаному зобов`язанню відповідача та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, вважає, що належить зменшити розмір відсотків до розміру 4500 грн., що складає 100% від суми заборгованості по кредиту.

На переконання суду, саме такий розмір відсотків буде справедливим, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та є адекватним у розрізі конкретних правовідносин.

Отже, позов ТОВ «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором №1039-4721 від 01.02.2022 в розмірі 9000 грн. (4500 грн. основного боргу та 4500 грн. відсотків).

Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, у матеріалах справи міститься: копія договору №07/24 НК про надання правової допомоги від 02.07.2024 року; копія додаткової угоди №4 від 14.07.2024 до договору №07/24 НК про надання правової допомоги від 02.07.2024 року; копія додаткової угоди №17 від 03.04.2025 до договору №07/24 НК про надання правової допомоги від 02.07.2024 року; копія додаткової угоди №19 від 16.04.2025 до договору №07/24 НК про надання правової допомоги від 02.07.2024 року; звіт про виконануроботу відповідно до Договору №07/24-НК про надання правничої допомоги від 02.07.2024, платіжна інструкція кредитового переказу коштіва №37204767222222528 від 02.12.2025 року на суму 6000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява №72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі №756/2114/17 від 13 лютого 2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, враховуючи часткове задоволення позову, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. правової допомоги.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 9000грн.*2422,40грн./31860 грн. = 684,33 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (вул. Генерала Алмазова, 13, офіс 601, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43170298) заборгованість за кредитним договором №1039-4721 від 01.02.2022 у розмірі 9000 грн., судовий збір у розмірі 684,33 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя