Постанова № 13546278, 20.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13102/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сауляка Ю.В.,

суддів Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретаріКочума О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастіон-Київ»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання нечинними податковий повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бастіон-Київ»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, в якому просили визнати нечинними податкові повідомлення рішення №001342305/0/15696 від 06.05.2010 року та №001342305/1 від 14.07.2010 року.

Під час розгляду справи, позивач неодноразово змінював свої позовні вимоги та остаточно просив суд визнати нечинними податкові повідомлення рішення №001342305/0/15696 від 06.05.2010 року, №001342305/1 від 14.07.2010 року та №002662305/2/36181 від 30.09.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та поставити по справі нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що висновки суду першої інстанції суперечать нормам матеріального права та обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які зявилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що працівниками відповідача була проведена виїзну планова перевірка TOB «Бастіон-Київ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.12.2009р., за наслідками якої складено відповідний Акт від 16.04.2010р. №24147/2350/30151522.

Під час перевірки встановлено, що порушення з боку позивача вимог п.п. 2.2. р. 2, п.п. 4.1. р. 4 Рішення Київської міської ради «Про внесення змін до Рішення Київської міської ради народних депутатів від 15.02.1994 року №7 «Про введення збору за право використання символіки м. Києва», ст. 1 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», ст. 263 ГК України, що призвело до заниження збору за право використання місцевої символіки в сумі 4411,52 грн.

У звязку з виявленням зазначеного порушення та за наслідками адміністративного оскарження відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №001342305/0/15696 від 06.05.2010 року, №001342305/1 від 14.07.2010 року та №002662305/2/36181 від 30.09.2010 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: збір за право використання місцевої символіки у розмірі 6733,02 грн., з них 4960,52 грн. за основним платежем та 1772,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи адміністративний позов ТОВ «Бастіон-Київ», суд першої інстанції дійшов висновку, що використання в назві підприємства позивача слова «Київ», обумовлено виключно місцем знаходження позивача, а використання зазначеної місцевої символіки з іншою, ніж визначення місця знаходження позивача, метою, позивачем не здійснюється.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про систему оподаткування»(з наступними змінами та доповненнями) одним з принципів побудови системи оподаткування є єдиний підхід, який полягає у забезпеченні єдиного підходу до розробки податкових законів з обовязковим визначенням платника податку і збору (обовязкового платежу), обєкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обовязкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обовязкового платежу), строків та порядок сплати податку, підстав для надання пільг .

Як вбачається з підпункту 9 пункту 2 ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування»збір за право використання місцевої символіки відноситься до місцевих зборів (обовязкових платежів).

Частиною 3 ст.15 Закону України «Про систему оподаткування»передбачено, що місцеві податки і збори (обовязкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Згідно зі ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»збір за право використання місцевої символіки справляється з юридичних та фізичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. При цьому Декрет відносить до поняття «місцева символіка»- герб міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних памяток.

Відповідно до ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України від «Про місцеві податки і збори»органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21.03.1995 р. №72 «Про схвалення Переліку історичних назв, віднесених до символіки м. Києва» (із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №39 від 15.01.1996 р.) з метою впорядкування використання символіки м. Києва у назвах підприємств та організацій, рекламі та відповідно до рішення Київської міської Ради народних депутатів від 15.02.1994 р. №7 «Про введення збору за право на використання символіки міста Києва»схвалено Перелік назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, за використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збір у встановленому порядку.

У відповідності з п.1.3. Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 09.04.1996 р. №514 «Про внесення змін та доповнень до рішення XVI сесії ХХІ скликання Київської міської Ради народних депутатів від 15.02.1994 р. №7 «Про введення збору за право використання символіки міста Києва»використання символіки м. Києва (в назвах підприємств, товарних знаках, при виготовленні продукції, наданні послуг, здійсненні робіт) з комерційною метою дозволяється тільки при наявності дозволу.

Враховуючи те, що позивач має дозвіл на використання символіки міста Києва і сплачує збір за право на використання символіки м. Києва, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем в назві підприємства слово «Київ»обумовлено виключно місцем знаходження позивача, а використання зазначеної місцевої символіки з іншою, ніж визначення місця знаходження позивача, метою не встановлено.

Пунктом 76 «Переліку назв обєктів та історичних памяток, що відноситься до місцевої символіки», в редакції Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.01.1996 р. №39, назву «Київ»включено до переліку назв обєктів та історичних памяток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку.

Відповідно до розділу ІІ «Положення про збір за право на використання символіки м. Києва»обєктом оподаткування збором для юридичних осіб є: загальна вартість виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) підприємств, організацій, установ, які у власних назвах або товарних знаках використовують символіку міста у комерційних цілях; вартість окремих видів продукції (робіт, послуг), при виготовленні (виконанні, наданні) яких використовується символіка м. Києва.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про систему оподаткування»обєктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що позивач в період охоплений перевіркою, здійснював діяльність по наданню послуг з продажу та встановленню комплексних систем безпеки.

Таким чином, обєктом оподаткування збором за право використання символіки м. Києва для позивача у даному випадку є дохід від здійснення позивачем господарської діяльності.

Розмір доходу від продажу товарів (робіт, послуг) визначається платником податку на прибуток в рядку 01.1. Декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року N 143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592.

Відповідно копій Акту перевірки, який міститься в матеріалах справи, суми доходу від продажу товарів (робіт, послуг), зазначені в рядку 01.1. декларацій з податку на прибуток підприємства позивача за 1-4 квартал 2009 року і стали базою для розрахунку розміру збору за право на використання символіки м. Києва відповідачем.

Посилання позивача на те, що базою оподаткування зазначеним збором є суми, вказані платником податку по рах. 70 «Доходи від реалізації»в бухгалтерській звітності колегія суддів до уваги не приймає, оскільки саме відомості про результати господарської діяльності, наведене в податковій звітності, є підставою для перевірки правильності розрахунку сум податків та зборів, в той час, як бухгалтерська звітність є внутрішньою звітністю підприємства.

Підсумовуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, а Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010 року постанова з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010 року скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастіон-Київ»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання нечинними податковий повідомлень - рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяЮ.В. Сауляк

СуддіО.О. Беспалов

О.А. Губська

(Повний текст Постанови складено 25.01.2011 року.)