Ухвала суду № 135461921, 06.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3591/26

н/п 1-кс/953/1827/26

УХВАЛА

"06" квітня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 62026170020000316 від 06.01.2026 про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

с. Яргіль Хівського району Дагестан, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, -

встановив:

02.04.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , в межах строку досудового розслідування.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області здійснюються досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026170020000316 від 06.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 309 КК України за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою між собою, з прямим умислом отримання протиправного доходу від незаконного переправлення осіб через державний кордон України, в обхід правил перетину кордону України в період дії режиму воєнного стану, що встановлені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» та «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, організували незаконне переправлення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 через державний кордон України.

Так, ОСОБА_7 згідно відведеної йому ролі у вчиненні злочину, діючи з відома та згоди ОСОБА_8 07.02.2026, у невстановлений досудовим розслідуванням час, прибув у м. Харків, де за вказівкою ОСОБА_8 близько 12 години 00 хвилин зустрівся у м. Харкові (провулок Резніківський, буд. 1) з ОСОБА_9 та отримав від останнього грошові кошти в сумі 130 000 гривень у якості часткової оплати за організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, в межах ділянки Українсько-Румунського кордону у Верховинському районі Івано-Франківської області.

У подальшому, ОСОБА_7 08.02.2026 близько 10 години 00 хвилин разом із ОСОБА_5 на автомобілі марки Hyundai Sonata р.н. НОМЕР_1 , прибули за адресою: провулок Різниківський, буд. 1, м. Харків, де діючи з раніше визначеним єдиним прямим умислом спрямованим на організацію незаконного перетину державного кордону України громадянами України чоловічої статі, забрали ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яких повинні були заздалегідь визначеним маршрутом, непомітно минаючи встановлені контрольні пункти пропуску, дорожні станції патрульної поліції, карантинні пости, тощо, вивезти останніх за територію Харківської області в напрямку Українсько-Румунського кордону у Верховинському районі Івано-Франківської області. Під час руху ОСОБА_7 додатково запевнив ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що він супроводжуватиме останніх територією України в напрямку державного кордону та подальшого переправленя останніх через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, в межах ділянки Українсько-Румунського кордону у Верховинському районі Івано-Франківської області.

Після чого, ОСОБА_5 будучи місцевим мешканцем та орієнтуючись у місті Харкові та Харківській області, оминувши контрольні пункти пропуску встановлені у передмісті Харкова, привіз ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у с. Пісочин, Харківського району, Харківської області де ОСОБА_5 , за вказівкою ОСОБА_7 , зупинив автомобіль біля магазину «АТБ» по вул. Полтавський Шлях, буд. 149/2, м. Пісочин, Харківського району, Харківської області де ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , близько 12-00 год. 08.02.2026, пересіли до маршрутного таксі сполученням Харків-Чернівці.

Проте ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 свій злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення 3 осіб через державний кордон України до кінця довезти не змогли у зв`язку з тим, що були викриті та затримані 08.02.2026 працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України.

Слідчий зазначає, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчити неможливо, внаслідок того, що на даний час проводиться досудове розслідування, а строки дії запобіжного заходу спливають, та необхідно провести ряд слідчих дій: отримати висновки шести експертиз матеріалів, речовин та виробів, призначених до Харківського НДЕКЦ МВС України; закінчити процедуру зміни грифу з документів, створених за наслідками проведення негласних слідчих (розшукових) дії; провести процедуру перегляду грифів таємності з документів, що стали підставами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; після перегляду грифу документів за наслідками проведення НСРД, призначити та провести експертизи відео,-звукозапису за результатами проведення НСРД, після завершення усіх експертних досліджень, вирішити питання остаточної кваліфікації дій підозрюваних, в тому числі за статтею 309 КК України; виконати вимоги ст. 290 КПК України, надавши підозрюваним та їх захисникам доступ до матеріалів кримінального провадження, що на теперішній час складають 4 томи; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі та розшукові дії, необхідність яких може виникнути в ході досудового розслідування.

Результати проведення вказаних слідчих дій мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та можуть бути використані під час судового розгляду, однак їх отримання потребує додаткового часу.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив про його задоволення, посилаючись на ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні, посилався на відсутність ризиків. Просив відмовити в задоволені клопотання, посилаючись на те, що він не має наміру переховатися від органу досудового розслідування та суду або зменшити розмір застави.

Захисник підозрюваного заперечував в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, просив відмовити в задоволенні клопотання або зменшити розмір застави, посилаючись на похилий вік підозрюваного та його другорядну роль у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.

Відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області здійснюються досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026170020000316 від 06.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 309 КК України.

08.02.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

09.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

10.02.2026 ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду

м. Харкова підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів, що складає 998400 грн. до 08.04.2026.

Постановою керівника Харківської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62026170020000316 від 06.01.2026 продовжено до трьох місяців, тобто до 08.05.2026.

Сторона обвинувачення при обґрунтуванні повідомленої підозри посилається на наступні докази: протокол затримання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та

ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК від 08.02.2026, які затримані під час вчинення злочину та у яких вилучені грошові кошти, які останні отримали за організацію незаконного перетину кордону; протокол допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 які пояснили обставини їх переміщення в напрямку західної України для незаконного перетину кордону; протокол за наслідками проведення НС(Р)Д контроль за вчиненням злочину від 09.02.2026 в якому містяться дані про отримання ОСОБА_8 коштів у сумі 45000 доларів США за організацію незаконного перетину кордону третіх осіб; протокол за наслідками проведення НС(Р)Д контроль за вчиненням злочину від 07.02.2026 в якому містяться дані про отримання ОСОБА_7 коштів у сумі 130000 гривень за організацію незаконного перетину кордону третіх осіб; протокол за наслідками проведення НС(Р)Д аудіо-відеоконтроль особи від 09.02.2026 в якому містяться дані про отримання ОСОБА_7 коштів у сумі 130000 гривень за організацію незаконного перетину кордону третіх осіб; протокол особистого обшуку ОСОБА_8 ; протоколи оглядів мобільних телефонів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , в яких містяться відомості домовленостей про організацію незаконного перетину кордону України третіми особами; інші матеріали в їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при вирішенні клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя повинен перевірити наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, відповідно до вимог ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, а відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Виходячи з відомостей щодо особи підозрюваного, який раніше не судимий, однак підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, не виключена можливість переховування останнього від органу досудового розслідування та суду.

Враховуючи, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань та дослідження їх судом, а підозрюваний має реальну можливість впливати на вказаних осіб у даному кримінальному провадженні, в тому числі на тих, яким відомо про вчинення кримінального правопорушення, не можна виключати можливість такого впливу підозрюваного на останніх з метою зміни їх свідчень на свою користь.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно зі сформованою практикою Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням конкретних обставин цього кримінального провадження та характеру дій, які інкримінуються підозрюваному, а саме того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто кримінального правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, слідчий суддя вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Однак, слідчий суддя вважає, що на цей час існують правові підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо доводів захисника про відсутність ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення -злочину, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Враховуючи наявність ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, слідчий суддя продовжує для підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

При цьому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків, які на думку слідчого судді зменшились, суд вважає, що застава в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 266240 грн. (80 х 3328 = 266240), достатня для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст. ст. 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,

Постановив :

Клопотання слідчого задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 30 днів, тобто до 07.05.2026 (включно).

Визначити суму застави у розмірі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UA 208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися з місця свого постійного проживання, тобто за межі м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , підозрюваними ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання у виді позбавлення волі на строк до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного до слідчого, прокурора, суду; повідомлення слідчого, прокурора, та суд про причини неявки підозрюваного.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися з місця свого постійного проживання, тобто за межі м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Встановити строк дії ухвали до 07.05.2026 (включно).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя - ОСОБА_1

Копію ухвали отримав ___2026 р. ___год.____хв. ______

ОСОБА_5