Рішення № 135461611, 13.03.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/20213/25

н/п 2/638/3372/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Заварзи Т. В.,

за участі секретаря судового засідання Плахотничої В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора про розірвання договору довічного утримання та застосування правових наслідків розірвання договору,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора про розірвання договору довічного утримання та застосування правових наслідків розірвання договору.

Позовні вимоги обгрунтовані наступним чином. 25 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 з однієї сторони, та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , з іншої сторони, було укладено нотаріально посвідчений Договір довічного утримання (догляду). Однак відповідачка ОСОБА_2 не виконує свої обов?язки, що є істотним порушенням умов договору:

1) повне невиконання обов?язку з матеріального утримання. Відповідно до умов Договору, сторони оцінили вартість щомісячного утримання в розмірі однієї мінімальної пенсії. Проте відповідачка ОСОБА_2 не терераховує жодних коштів на потреби ОСОБА_1

2) пунктом 4 Договору чітко встановлено обов?язок Набувачів щотижнево за власний кошт забезпечувати позивачку продуктами харчування, а в разі хвороби ліками. ОСОБА_2 не купує ані продуктів, ані медикаментів, не цікавиться станом здоров?я позивача.

3) договором передбачено, що набувачі зобов?язані по черзі проводити прибирання квартири не менше одного разу на тиждень. ОСОБА_2 жодного разу не виконала це зобов?язання.

Позивачка стверджує, що починаючи з лютого 2022 року, ОСОБА_2 виїхала за межі України. З того моменту вона жодного разу відвідала її та не надала ані матеріальної, ані фізичної допомоги. Цим відповідачка ОСОБА_2 повністю самоусунулася від виконання взятих на себе зобов?язань.

На підставі вище викладеного ОСОБА_1 просила розірвати Договір довічного утримання (догляду), укладений 25 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 (Відчужувач), з однієї сторони, та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (Набувачі), з іншої сторони, посвідчений державним нотаріусом Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори Сімаковою О. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 3-303, - виключно в частині прав та обов?язків Набувача ОСОБА_2 у зв?язку з істотним порушенням нею умов договору; в порядку застосування правових наслідків розірвання договору передбачених статтею 756 Цивільного кодексу України:

припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 .

визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 14 жовтня 2025 року було відкрито провадження у справі, прийнято рішення справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

У підготовче судове засідання, призначене на 19 січня 2026 року, з`явилася позивачка та третя особа, відповідачка у підготовче судове засідання не з`явилася.

У підготовчому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, вказала, що повідомила суд про всі обставини справи, які їй відомі, зазначила, що надала усі наявні у неї докази, на які вона посилається як на підставу позовних вимог та заперечень. Повідомила суд, що відповідачка після початку повномасштабного вторгнення виїхала за межі України у США, обіцяла повернутися, але потім вирішила залишитися там.

В подальшому від позивача та третьої особи надійшла заява, у якій вони просять розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідачка до суду не з`явилася, відзиву на позов не направила, була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду в порядку встановленому законом. Керуючись вимогами ч. 4 ст. 223, статей 280, 281 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд справи.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 з однієї сторони, та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , з іншої сторони, було укладено нотаріально посвідчений Договір довічного утримання (догляду), який було зареєстровано в реєстрі за № 3-303 та посвідчено Сімаковою О. Г., державним нотаріусом Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано 1/2 частка за ОСОБА_3 та 1/2 частка за ОСОБА_2 .

Суду не надані інші докази, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, суд всебічно та повно дослідивши докази на підтвердження вимог та заперечень позивача і відповідача, дійшов до наступних висновків

Частиною 1 ст. 755 Цивільного кодексу України передбачено, що договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:

1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини;

2) на вимогу набувача.

Частиною 1 ст. 756 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом досліджено договір довічного утримання (догляду), укладений 25 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 з однієї сторони, та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , з іншої сторони.

Суд встановив, що відповідно до п. 4 вказаного договору ОСОБА_2 і ОСОБА_3 зобов?язалися довічно повністю утримувати ОСОБА_1 , тобто щотижнево забезпечувати їй купівлю продуктів харчування за свій рахунок у рівних частках; забезечувати проведення прибирання квартири не менше одного разу на тиждень по черзі; забезпечувати купівлю ліків та забезпечувати надання їй медичної допомоги у випадку захворювання за рахунок своїх коштів в рівних частках. Вартість харчування, одягу, ліків та необхідної допомоги було оцінено у розмірі однієї мінімальної пенсії щомісячно.

Позивачка стверджує, що ОСОБА_2 не виконує жодне із зобов`язань, яке вона взяла на себе.

Відповідачка не надала суду жодного доказу на противагу цього.

Отже, у цьому випадку мають наставати наслідки передбачені ч. 1 ст. 755 Цивільного кодексу України - розірвання договору, а відповідно до ч. 1 ст. 756 Цивільного кодексу України відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Водночас позивачка просить суд припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 , та визнати за нею право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 .

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 756 Цивільного кодексу України суд констатує, що позивачка в цій частині обрала неефективний спосіб захисту, оскільки її основною метою є не визнання права, а повернення своєї квартири, а тому заявлений спосіб захисту не відповідає кінцевій меті позивачки, і задоволенню не підлягає.

Ефективним способом захисту у цьому випадку є застосування наслідків розірвання договору довічного утримання (догляду) шляхом повернення 1/2 частки квартири у власність позивачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за дві вимоги немайнового характеру - щодо розірвання договору та припинення права власності.

Зважаючи на вище викладене, керуючись нормами права зазначеними вище, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора про розірвання договору довічного утримання та застосування правових наслідків розірвання договору задовольнити частково.

Розірвати Договір довічного утримання (догляду), укладений 25 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 (Відчужувач), з однієї сторони, та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (Набувачі), з іншої сторони, посвідчений державним нотаріусом Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори Сімаковою О.Г. та зареєстрований в реєстрі за N? 3-303, - в частині прав та обов?язків Набувача ОСОБА_2 .

Застосувати наслідки розірвання договору довічного утримання (догляду), укладеного 25 жовтня 2022 року, посвідченого державним нотаріусом Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори Сімаковою О.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 3-303, повернувши 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , із власності ОСОБА_2 у власність ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду у розмірі 6962 грн 20 коп. (шість тисяч дев`ятсот шістдесят дві грн 20 коп.) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 .

З 16 березня 2026 року по 20 березня 2026 року суддя Заварза Т. В. брала участь у підготовці для підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів, а у період з у період з 25 березня 2026 року по 28 березня 2026 року - у відрядженні, у зв`язку із чим повний текст судового рішення складено 03 квітня 2026 року.

Суддя Т. В. Заварза