Рішення № 135461354, 30.03.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1701/25

Провадження №2-о/568/11/26

30 березня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Делалової О.М., за участю секретаря судового засідання Мельничук Л.І., заявника ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Богельського І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радивилів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дубровицька міська рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулась до Радивилівського районного суду Рівненської області з заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина. Зазначає, що до дня смерті ОСОБА_2 , вона проживала разом з нею у АДРЕСА_1 . Звернувшись до нотаріуса за оформленням спадщини, їй було відмовлено через пропуск строку для прийняття спадщини, оскільки у неї з матір`ю були різні місця реєстрації, хоча вона постійно проживала з матір`ю на день її смерті. В зв`язку з зазначеним, вона вимушена звернутись до суду із вказаною заявою.

Заявниця у судовому засіданні підтримала подану заяву, просила задовольнити її у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ній. Її представник, адвокат Богельський І.В. у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги.

Представник заінтересованої особи Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином. Будь яких заяв чи клопотань про причину неявки суду не надав.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердили той факт, що померла ОСОБА_2 є матір`ю заявниці ОСОБА_1 , та те, що заявниця на день смерті ОСОБА_2 постійно проживала з нею за адресою АДРЕСА_1 , доглядала за нею, здійснила поховання.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нивецьк, Дубровицького району Рівненської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Нивецькою сільською радою Дубровицького району Радивилівського району Рівненської області 03.05.2015 року (а.с.9).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого Нивецькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області, актовий запис 29, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_5 , її батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с. 6).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 04.02.1978 уклали шлюб, актовий запис №1, 29.05.1997 року шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу у дружини залишилось прізвище ОСОБА_8 . (а.с. 7-8).

Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 13.01.2005 року Нивецькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області, актовий запис №02, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8 зворот).

Згідно Акту обстеження матеріально побутових умов від 03.09.2025 року, встановлено, що ОСОБА_1 , 1958 р.н., яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , проживала разом з матір`ю ОСОБА_2 1915 р.н. з жовтня 2014 року до дня її смерті та здійснювала за нею догляд. (а.с. 11).

Згідно листа Сарненської державної нотаріальної контори Рівненської області №1118/01-16 від 03.12.2025р. спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалася.

Згідно листа приватного нотаріуса Соколовської М.В. Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області №251/01-16 від 13.05.2024р. встановлено, що ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 по причині пропуска строку. (а.с. 11).

Перевіряючи обґрунтованість вимог заяви, суд приймає до уваги те, що на підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу(шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Метою звернення заявника до суду є встановлення факту його постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Слід зазначити, що в своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку зазначив, про те, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З наведеного слід дійти висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.

Судом достовірно встановлено, що від встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна його майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом.

Згідно роз`яснень викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Таким чином, оскільки заявник, як спадкоємець за законом постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в одному помешканні та протягом шести місяців із часу відкриття спадщини не заявив про свою відмову від спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину.

З наявних у справі доказів вбачається, що заявник постійно проживала зі своєю матір`ю на момент її смерті за місцем проживання спадкодавця, однак, факт такого проживання може в даному випадку бути встановлений виключно в судовому порядку.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки, та чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування заяви знайшли своє об`єктивне підтвердження, а відтак суд вважає, що заява є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,12,81,263-265,268,293,319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дубровицька міська рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.04.2026р.

Суддя О.М. Делалова