Рішення № 135461172, 06.04.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/164/26

Провадження № 2/548/315/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2026 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у приміщенні суду м. Хорола у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''Укр Кредит Фінанс", представник позивача Дідиченко Дарина Григорівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Представник позивача Дідиченко Д.Г. за допомогою підсистеми "Електронний суд", діючи в інтересах свого довірителя, звернулася до Хорольського районного суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 22.08.2024 між ТОВ "Укр Кредит Фінанс'' та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1438-0476, за умовами якої відповідачу надано кредит для задоволення особистих потреб в розмірі 4500,00 грн на строк 365 днів.

Додатковою угодою № 1 від 23.08.2024 сторони домовилися про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1600,00 грн.

Позивач через партнера АТ КБ "Приватбанк" зарахував відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок останнього, вказаний ним у особистому кабінеті, чим виконав свої зобов`язання по договору повністю.

У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, не вносив своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості, внаслідок чого станом на 29.12.2025 виникла заборгованість у загальному розмірі 22506,90 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 6100,00 грн, за відсотками - 15426,90 грн, за штрафами - 980,00 грн, яку позивач прохає стягнути на свою користь із відповідача разом із судовими витратами.

Протоколом авторозподілу розподілу судової справи від 28.01.2026 вказану справу передано на розгляд судді Старокожку В.П.

Ухвалою судді від 02.02.2026 у справі відкрито провадження та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзив від відповідача не надходив.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивач до суду не подавали.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Пунктом 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, слід вважати відповідача ОСОБА_1 належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, оскільки відповідні судові документи, що повернулися до суду із відміткою про відсутність адресата, надіслані безпосередньо за місцем його реєстрації - АДРЕСА_1 .

Представник позивача у позовній заяві прохав про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні за її відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 22.08.2024 між ТОВ "Укр Кредит Фінанс'' та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1438-0476, за умовами якої відповідачу надано кредит для задоволення особистих потреб в розмірі 4500,00 грн на строк 365 днів, тобто до 21.08.2025, базовий період - 21 день (проміжки часу впродовж строку дії договору, у останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування ним), комісія за видачу кредиту - 15,00% від його суми, стандартна ставка - 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних дні з дати укладення договору, 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку його дії /а.с. 12-32/.

Додатковою угодою № 1 від 23.08.2024 сторони домовилися про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1600,00 грн та продовження кредитування до 366 днів, тобто до 22.08.2025. Після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів, останній зобов`язується повернути кредит в сумі 6100,00 грн, яка складається із суми заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових кредитних коштів. Несплачена сума процентів та комісії на дату укладення додаткової угоди складає 20403,75 грн. Загальний розмір коштів, що підлягають поверненню - 26503,75 грн /а.с. 35 зворот - 38/.

Відповідно до квитанції № 2506834589 від 22.09.2022 та № 2507717425 від 23.08.2024 на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти в сумі 4500,00 грн та 1600,00 грн відповідно в рахунок вищевказаного кредитного договору та додаткової угоди № 1 до нього /а.с. 33-34/. Зазначене підтверджується також довіфдкою про перерхування суми кредиту /а.с. 39/.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1438-0476 від 22.08.2024 станом на 29.12.2025 заборгованість відповідача у загальному розмірі становить 22506,90 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 6100,00 грн, за відсотками - 15426,90 грн, за штрафами - 980,00 грн /а.с. 40-46/, які позивач прохає стягнути із останнього на свою користь разом із судовими витратами.

Відповідачем ОСОБА_1 було внесено оплати по кредиту на загальну суму 4864,00 грн.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: - його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; - воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; - він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Судом встановлено факт існування кредитних відносин між сторонами, що підтверджується копіями досліджених: договору про відкриття кредитної лінії № 1438-0476 від 22.08.2024 з додатками, довідки про перерахування суми кредиту, Правил відкриття кредитної лінії, затверджених наказом ТОВ "Укр Кредит Фінанс" № 83-П від 12.08.2024.

Відповідно до умов вищевказаного договору, між сторонами було чітко визначено строк його дії та терміни, у які відповідач мав повернути отримані кошти та сплатити відсотки за користування ними.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором.

Під час укладення електронного договору про відкриття кредитної лінії між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Отже, укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Відповідач не надав суду допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що він не укладав вказаного вище кредитного договору, не підписував якого, доказів цього у матеріалах справи немає.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк повністю не була погашена (доказів погашення заборгованості суду не надано).

Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

У порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснив погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку із чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем щодо сплати тіла кредиту в сумі 6100,00 грн та за нарахованими процентами в сумі 15426,90 грн, а всього 21526,90 грн.

Відповідач не надав суду альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, не спростував проведеного розрахунку, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем та вважає, що заборгованість в сумі 21526,90 грн є доведеною та підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення заборгованості за штрафом за порушення грошового зобов`язання, суд доходить висновку про таке.

Відповідно до ЗУ ''Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану'' від 15.03.2022, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Ці наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, виходячи із вищевикладеного, ураховуючи, що кредитні відносини між сторонами тривали протягом 2024-2025 роців, тобто у період дії воєнного стану в Україні, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем штрафу в сумі 980,00 грн є неправомірним, а відтак стягненню із відповідача не підлягає.

Суд констатує, що у випадку невиконання відповідачкою умов договору та виникненню заборгованості по поверненню кредитних коштів та відсотків за користування ним, позивач був не позбавлений права звернутися до суду із вимогою про стягнення інфляційних втрат чи 3% річних від простроченої суми у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Отже, оцінивши докази в сукупності та взаємозв`язку, суд, з урахуванням положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає справи в межах заявлених нею вимог, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково і з відповідача слід стягнути заборгованість в сумі 21526,90 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту та відсотках.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн згідно з квитанцією про сплату від 15.01.2026 /а.с.1/.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 95,65 % сплаченого позивачем судового збору, що становить 2546,59 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610-612, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов товариства з обмеженою відповідальністю ''Укр Кредит Фінанс", представник позивача Дідиченко Дарина Григорівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Укр Кредит Фінанс" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1438-0476 від 22.08.2024 у розмірі 21526 (двадцять одна тисяча п`ятсот двадцять шість) грн 90 коп, з яких: 6100,00 грн - заборгованість за кредитом, 15426,90 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Укр Кредит Фінанс" понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2546 (дві тисячі п`ятсот сорок шість) грн 59 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Укр Кредит Фінанс", ЄДРПОУ 38548598, адреса: м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, оф. 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий