Ухвала суду № 135458280, 06.04.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2887/25

Провадження № 2/352/369/26

У Х В А Л А

06 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Олійника М. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Кукули О. С.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Угринівської сільської ради Івано-Франківської області, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Тисменицького районного суду перебуває вказана цивільна справа.

29 грудня 2025 року було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання.

30 січня 2026 року від представник позивача надійшла заява про зміну предмету позову (доповнення позовних вимог).

02 лютого 2026 року від позивача надійшло клопотання про виклик свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,, ОСОБА_10 .

Позивач та його представник в підготовчому судовому засіданні просили прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову (доповнення позовних вимог) і задовольнити клопотання про виклик і допит свідків.

Представник відповідача ОСОБА_3 не заперечував проти прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову, зазначивши, що це є процесуальним правом позивача. Водночас заперечував проти виклику свідків, посилаючись на те, що у даній справі обставини не можуть підтверджуватися показаннями свідків.

Інші учасника судового процесу в підготовче судове засідання не з`явилися.

Дослідивши клопотання і заслухавши думки учасників процесу, суд дійшов таких висновків.

Щодо заяви по зміну предмету позову.

В заяві про зміну предмету позову від 30 січня 2026 року представник позивача просила змінити предмет позову, шляхом доповнення позовних вимог новою вимогою такого змісту: зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі площею 0,143 га, кадастровий номер 2625886801:13:136:0090, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п.2 частини другої та третьої ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Вказані правові висновки відображено в постанові ВС від 08.04.2020 у справі №761/41071/19.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19 (провадження № 61-6741св21), від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20 (провадження № 61-12194св21), від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21 (провадження № 61-13906св21), від 19 січня 2022 року у справі № 766/4505/20 (провадження № 61-14440св21).

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Представник позивача подала до суду заяву про збільшення предмету позову, що відповідає принципу диспозитивності у цивільному процесі, який означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі 922/1249/17 та від 23 квітня 2019 року у справі 911/1602/18.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Оскільки представник позивача подано заяву про зміну предмета позову, якою доповнено первинний позов вимогою про зобов`язання одного з відповідачів вчинити певні дії, при збереженні в позові первісних обставин та сторін, що не може вважатися зміною предметом та підставою позову, тому слід прийняти вказану заву та подальшому розглядати справу з урахуванням вказаної позовної вимоги.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадку, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Щодо виклику свідків.

Згідно з ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. В ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Заява про виклик свідків за змістом відповідає вимогам ст. 91 ЦПК України.

Згідно правил статті 69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Суду не надано доказів, що особи, про допит яких заявлено клопотання, є такими, що не можуть бути допитані як свідки згідно частини 1статті 70 ЦПК України.

Відповідно, клопотання про виклик свідків є обґрунтованим, оскільки зазначеним у заяві про виклик свідків особам відомі обставини, що входять до предмета доказування у справі, а їх показання можуть мати значення для вирішення спору, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 49, 51, 258, 279 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Прийняти заяву представника позивача про зміну предмету позову (доповнення позовних вимог) від 30 січня 2026 року з такими позовними вимогами:

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі площею 0,143 га, кадастровий номер 2625886801:13:136:0090, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому розглядати справу з урахуванням вказаних позовних вимог.

Відкласти підготовчий розгляд справи на 10 год 30 хв. 04 травня 2026 року.

Роз`яснити відповідачам їх право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідачі мають право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

В судове засідання викликати свідків:

- ОСОБА_6 ;

- ОСОБА_7 ;

- ОСОБА_8 ;

- ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_10 .

Роз`яснити свідкам, що вони зобов`язані з`явитися до суду за викликом і дати правдиві показання про відомі їм обставини.

Попередити свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Учасники справи мають можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http//ts.if.court.gov.ua.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Максим ОЛІЙНИК