Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 349/197/26
Провадження № 2/349/415/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06 квітня 2026 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
у складі судді Могили Р.Г.
за участю секретаря судового засідання Мартиновської І.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники судового провадження:
відповідачка ОСОБА_1
представник відповідачки адвокат Романків І.М.,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача
В лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» ( далі - ТОВ «Деал Фінанс Груп» ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 18 043,50 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 24 серпня 2025 року ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» ( далі - ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів») в електронній формі договір кредитної лінії № 6523334, згідно якого вона отримала в кредит 5 000,00 грн, на строк 345 днів, зі сплатою відсотків в розмірі 0,95 % в день, а також комісії за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми наданого кредиту, що дорівнює 862,50 грн.
16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ « Деал Фінанс Груп » укладено договір факторингу №16/09/25, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передало ТОВ «Деал Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, за договором №6523334, боржником в якому виступає відповідачка по справі ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників додоговору факторингу № 16/09/25 від 16 вересня 2025 року заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за договором №6523334 від 24 серпня 2025 року становить 18 043,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 890,00 грн - заборгованість за відсотками, 8 291,00 грн неустойка, 862,50 грн заборгованість за комісією за надання кредиту.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідачки на його користь вище зазначену заборгованість за кредитним договором, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.
Відповідачка ОСОБА_1 не подала відзив на позов.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін. Також задоволено клопотання представника позивача про витребування в АТ «Державний ощадний банк України» документів, що становлять банківську таємницю.
06 березня 2026 року на виконання ухвали суду з АТ «Державний ощадний банк України» надійшли витребувані документи.
В судове засідання представник позивача адвокат Ткаченко Ю.О. не з`явилася, просила справу розглядати за її відсутності, про що зазначила в позовній заяві, а також у заявах, зареєстрованих судом 23 лютого 2026 року, 10 березня 2026 року та 23 березня 2026 року.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Романків І.М. в судовому засіданні позов визнали частково, не погодившись лише щодо нарахування пені . Окрім того адвокат Романків І.М. просив суд зменшити заявлений позивачем розмір судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката до суми 2 000,00 грн.
Фактичні обставини справи
24 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 6523334 ( далі - Договір ) ( а.с.14-21 ).
ОСОБА_1 підписала електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) 024878 (а.с. 21).
При укладенні вказаного кредитного договору ОСОБА_1 було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного Банку України ( а.с. 22).
Відповідно до п. 2.1. Договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (Проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.
Для отримання кредиту позичальник має бути зареєстрований в інформаційно-комунікаційній системі, для чого він проходить процедуру реєстрації на Сайті. Реєстрація на Сайті відбувається на сторінці реєстрації. Для проходження процедури реєстрації, позичальник заповнює всі поля форми реєстрації, керуючись, при необхідності, підказками Сайту. При реєстрації на Сайті позичальник вказує дані своє банківської картки, на яку він хоче отримати кредит. Зазначена картка проходить прив`язку до особистості позичальника і верифікацію. При проходженні процедури верифікації картки позичальник вводить у відповідне поле код операції, отриманий від свого банку. При проходженні процедури верифікації позичальник надає згоду на обробку своїх персональних даних та підтвердження ознайомлення з Політикою конфіденційності (п.3.1.- п.3.2. Договору)
Згідно з умовами Договору, розмір кредиту - 5 000,00 грн, кредит надано на строк 345 днів, з 24 серпня 2025 року по 03 серпня 2026 року, розмір процентної ставки - 0,95 % в день, комісія за надання кредиту - 17,25% від суми наданого кредиту ( що у грошовому виразі складає 862,50 грн), неустойка - 250,00 грн в день ( п.2.2.1. п. 2.2.8. Договору).
Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту ( його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом ( його залишком), за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором ( п.6.1. Договору).
Відповідно до п.10.1. Договору укладаючи договір, позичальник засвідчує, що ознайомився на Сайті Кредитодавця https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного Банку України.
Позичальник до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі - Правила), а його зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що Договір укладався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення.
Згідно довідки ТОВ «Європейська платіжна система» від 05 січня 2026 року, кошти в розмірі 5 000,00 грн були перераховані 24 серпня 2025 року на платіжну карту НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_2 (а.с.25).
Факт перерахування кредитором 24 серпня 2025 року кредитних коштів відповідачці ОСОБА_1 в розмірі 5 000,00 грн на платіжну карту № НОМЕР_1 підтверджується також копією платіжної інструкції (а.с. 26).
16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу №16/09/25, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передало ТОВ «Деал Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 28-31).
Відповідно до Реєстру прав вимоги №23/12/25-01 від 23 грудня 2025 року додоговору факторингу №16/09/25 від 16 вересня 2025 року, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №6523334 від 24 серпня 2025 року становить 18 043,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 890,00 грн - заборгованість за відсотками, 8 291,00 грн - заборгованість за пенею, 862,50 грн комісія за надання кредиту ( а.с.37-38 ).
Розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором, в розрізі її складових частин відображений також у розрахунку суми заборгованості проведеного позивачем та відповідає Реєстру прав вимоги №23/12/25-01 від 23 грудня 2025 року ( а.с. 5).
Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 правовідносин у зв`язку з укладенням 24 серпня 2025 року кредитного договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, перерахування кредитних коштів відповідачці в розмірі 5 000,00 грн та наявності з її сторони невиконаних зобов`язань за цим договором.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
В судовому засіданні відповідачка визнала наявність у неї заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 000,00 грн, а також матеріали справи не містять доказів погашення нею цієї суми боргу.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором, то суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Аналіз норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Однак пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.
Відповідно до умов крединого договору тіло кредиту 5 000,00 грн, кредит надано на строк - 345 календарних днів, а денна процентна ставка 0,95 % ( розділ 2 Договору).
З метою повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, суд перевіряє правильність нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами, шляхом самостійного їх перерахування.
Відсотки за користування кредитними коштами нараховані відповідачці за період з 24 серпня 2025 року по 23 грудня 2025 року, що підтверджується розрахунком заборгованості первісного кредитора (а.с.12-13).
Отже розмір заборгованості за відсотками за цей період, тобто за 122 календарних дні становить 5 795,00 грн ( 5 000,00 грн х 0,95% в день = 47,50 грн в день х 122 дні).
Також із зазначеного розрахунку заборгованості (а.с.12) судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 сплачувала кошти в рахунок заборгованості за кредитним договором, а саме: 19 вересня 2025 року 500,00 грн та 600,00 грн, 20 вересня 2025 року 52,00 грн, 21 вересня 2025 року - 57,00 грн, 22 вересня 2025 року 600,00 грн, всього на загальну суму 1 809,00 грн.
Отже розмір заборгованості за відсотками становить 3 986,00 грн (5 795,00 грн 1 809,00 грн).
Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачки 3 890,00 грн заборгованості за відсотками та враховуючи вимоги ч.2 ст. 264 ЦПК України, відповідно до якої при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, тому позов в частині стягнення заборгованості за відсотками також підлягає до задоволення у розмірі, заявленому позивачем.
Щодо заборгованості по комісії за надання кредиту в розмірі 862,50 грн.
Згідно п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
На підставі наведених вимог закону та роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже нарахування позивачем комісії за надання кредиту в розмірі 17,25 % від суми кредиту, що становить 862,50 грн ( 6 000,00 грн х 17,25% ) на підставі п. 2.2.8. кредитного договору та її стягнення позивачем не суперечить вимогам закону.
Щодо стягнення з відповідачки 8 291,00 грн неустойки, то суд зазначає таке.
Положення п.18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отжев суду відсутні підстави для стягнення неустойки, оскільки вона нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.
Таким чином загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором №6523334 від 24 серпня 2025 року складає 9 752,50 грн, з яких: основний борг 5 000,00 грн, відсотки за користування кредитом 3 890,00 грн, комісія за надання кредиту 862,50 грн.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи встановлено, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №579940674.1 від 05 лютого 2026 року (а.с. 54).
Позовні вимоги позивача задоволено на 54,05 % ( 9 752,50 грн х 100% :18 043,50 грн).
Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1 439,03 грн судового збору ( 2 662,40 грн х 54,05 % ).
Водночас відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суду надано договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, витяг з акту № 7-ДІЛ від 14 січня 2026 року приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, згідно яких загальна вартість наданої позивачу правової допомоги адвокатом Ткаченко Ю.О. складає 4 500,00 грн.
Враховуючи складність цієї справи, яка з врахуванням п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України є малозначною справою, обсяг виконаних адвокатом робіт, заперечення представника відповідачки, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, які суд оцінює у суму 3 000,00 грн, долучених доказів щодо цих витрат, а також те, що позовні вимоги позивача задоволено частково, тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача 1 621,50 грн судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, які розраховано в такий спосіб: 3 000,00 грн х 54,05 %.
Керуючись ст. ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором кредитної лінії № 6523334 від 24 серпня 2025 року в розмірі 9 752,50 гривень, з яких: 5 000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 3 890,00 гривень - заборгованість за відсотками, 862,50 гривень заборгованість за комісією за надання кредиту.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за неустойкою відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судові витрати в розмірі 3 060,53 гривень, які складаються із 1 439,03 гривень судового збору та 1 621,50 гривень витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3 м. Ірпінь Київська область, код ЄДРПОУ 44280974.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 06 квітня 2026 року.
Суддя Р.Г. Могила
Судове рішення № 135458245, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 06.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 349/197/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: