Постанова № 13545820, 08.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2010 року Справа № 2а-9390/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

секретаря судового засідання Чукіній А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат» про застосування арешту коштів на рахунках,

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2010 року Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат» про застосування арешту активів на рахунках строком на 96 годин.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що за результатами розгляду декларації ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» за лютий, травень та червень 2009 року встановлено, що ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий, травень та червень 2009 року заявлено р.12.1 «податок на додану вартість, сплачений митним органам» р. 12 «Імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою».

Згідно з даними, задекларованими ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» (код за ЄДРПОУ 30642763), в рядку 25 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок З розрахунку суми бюджетного відшкодування) (рядок 25.1 або рядок 25.2)», в т.ч..: 25.1 «на рахунок платника у банку», 25.2 «у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів» податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» (код за ЄРПОУ 30642763) за лютий 2009 року (звітна від 20.03.09 №2598), травень 2009 року (звітна від 19.06.09 №6805) та червень 2009 року (звітна нова від 20.07.09 № 7944) - не відображено жодних показників.

Таким чином, позивач приходить до висновку, що відсутність відповідних показників рядку 25 свідчить про недостовірність даних, що містяться у вказаних податкових деклараціях ТОВ «Луганський гофротарний комбінат», оскільки, відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок відємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок відємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту.

На адресу підприємства було направлено лист, з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо виявлених недостовірностей, у тому числі копії платіжних доручень, оформлених відповідним чином, які підтверджують сплату податку на додану вартість митним органам: в лютому 2009 року у сумі 6887 грн.. в травні 2009 року у сумі 5518 грн., в червні 2009 року у сумі 7887 грн.

ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» було надано відповідь, відповідно до якої після відновлення документів первинного, бухгалтерського та податкового обліку, знищених в наслідок форс-мажору (пожежі) такі пояснення та документи буде надано.

В звязку з тим, що визначений законодавством термін для відновлення документів сплинув, на адресу ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» був направлений запит від 15.10.2010 №18949/10/08-117 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження про виявлені недостовірності, у тому числі копій платіжних доручень, оформлених відповідним чином, які підтверджують сплату податку на додану вартість митним органам: в лютому 2009 року у сумі 6887 грн., в травні 2009 року у сумі 5518 грн., в червні 2009 року у сумі 7887 грн.

ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» листом від 29.10.2010 №904 (вх. СДПІ від 02.11.2010 №6371/10) відмовлено в наданні пояснень та їх документального підтвердження посилаючись, у т.ч. на знищення пожежею значної кількість документів.

Виходячи з викладеного та керуючись п.З ч.б статті 11-1 Закону України від 04.12.1990 №509-ХП «Про державну податкову службу в Україні», із змінами та доповненнями, на підставі наказу СДПІ ВПП у м. Луганську від 12.11.10 № 439 та направлення на перевірку від 12.11.2010 № 224, 17 листопада 2010 року посадовими особами СДПІ здійснено заходи по проведенню виїзної позапланової перевірки ТОВ «Луганський гофротарний комбінат».

Ознайомившись з направленням на перевірку від 12.11.2010 № 224 та засвідченою копією наказу СДПІ ВПП у м. Луганську від 12.11.10 № 439, генеральним директором ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» - Сєдовим Вадимом Вадимовичем та представником ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» - Андрахіним Василем Івановичем було відмовлено у допуску до проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Луганський гофротарний комбінат».

У звязку з відмовою у допуску до перевірки, посадовими особами СДПІ ВПП у м. Луганську було складено відповідний акт від 17.11.2010 № 79/08-1/30642763 та протокол про адміністративне правопорушення у відношенні генерального директора ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» Сєдова В.В. за невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби. Зазначений протокол про адміністративне правопорушення було направлено листом від 19.11.2010 № 21401/10/08-117 на адресу Ленінського районного суду до розгляду.

В.о. начальника ГВПМ СДПІ ВПП у м. Луганську Цикра Ю.С. керуючись п.п.9.3.1 п.9.3 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III, із змінами та доповненнями, 23.11.2010 було видане Подання № 13016/7/26-0131 про застосування повного адміністративного арешту активів ТОВ «Луганський гофротарний комбінат», у т.ч. зупинення операцій на розрахункових рахунках.

На підставі викладеного, та враховуючи, що арешт коштів на рахунках платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку передбаченому законодавством, позивач просив суд застосувати арешт коштів товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат» строком на 96 годин.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог та пояснили, що підставою адміністративного арешту активів, позивач вказує - недопущення до позапланової виїзної перевірки службових осіб СДПІ по роботі з ВПП у місті Луганську представником ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» Андрахіним В.І. та генеральним директором - Сєдовим В.В. після ознайомлення з Направленням на перевірку від 12.11.2010 № 224 та засвідченою копією Наказу СДПІ по роботі з ВПП у місті Луганську від 12.11.2010 № 439.

В своїх запереченнях представники відповідача посилались на відсутність рішення суду про проведення позапланової виїзної перевірки, недійсності службових посвідчень працівників податкової служби, а саме невідповідність їх пунктам 9-13 Наказу Головної державної податкової інспекції України від 21.06.1996 №55 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі, зберігання і знищення посвідчення посадової особи органів державної податкової служби України», порушення вимог ч.11 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу» у визначенні тривалості проведення позапланової виїзної перевірки, зазначивши дату початку та дату закінчення строку перевірки, ненадання під розписку Направлення на перевірку, копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки.

Крім того зазначили, що на день розгляду справи у ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» нема будь-яких податкових зобовязань, які узгоджені та не сплачені. Позивачем таких документів не надано.

Вважали доводи позивача стосовно не заявлення бюджетного відшкодування ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» та відповідно не визначення такої позиції у податковій декларації - рядку 25 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) (рядок 25.1. або 25.2.) в т.ч.: 25.1. «на рахунок платника у банку», зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за лютий, травень та червень 2009 року не обґрунтованими, оскільки, відповідно до вимог п.п.7.7.3.та п.п.7.7.4 платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Вважали позовні вимоги не обґрунтованими та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог з таких підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

В судовому засіданні встановлено, що юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат», код ЄДРПОУ 30642763 зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.12.2003 року за № 1382120 0000 002355 за адресою: вул. Ровєньковская, 82-а, м. Луганськ.

З 24 грудня 1999 року на обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську перебуває платник податків - товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат», код ЄДРПОУ 30642763.

Рішенням № 10/08-1 про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 24.11.2010 застосовано повний арешт активів платника.

Листом від 30 січня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат» повідомило відповідача про те, що 26 січня 2010 року на території підприємства виникла пожежа, у звязку із чим відбувається оцінка спричиненої шкоди та поновлення документації. Первинні бухгалтерські документи будуть поновлені протягом трьох місяців.

Згідно акту про пожежу, 26.01.2010 о 10:00 год. виникла пожежа у виробничому цеху, ліквідовано пожежу о 01:00год. 27.01.2010 року, пожежею знищено виробниче обладнання, сировина та готова продукція, пошкоджено металевий дах та конструктивні елементи виробничих цехів на площі 7000м2.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно вимог частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На підставі підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Підпунктом 9.1.2 пункту 9.2 статті 9 вказаного закону визначено, що арешт активів може бути застосовано, якщо зясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків порушує правила відчуження активів, визначені пунктом 8.6 статті 8 цього Закону; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобовязаннями, іншими ніж податкові, крім випадків, коли стосовно такого платника податків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів у звязку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або повязані з отриманням інших обєктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, компютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності електронних контрольно-касових апаратів, компютерних систем; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обовязковою відповідно до закону, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам.

Згідно вимог підпункту 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладеним на будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту згідно із законодавством.

Пунктом 9.3.3. ст. 9 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачено право керівника відповідного податкового органу (його заступник) звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Відповідно до підпункту 9.3.9 пункту 9.3 статті 9 Закону України №2181«Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Позивачем в судовому засіданні не доведено належними засобами доказування виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» за лютий, травень та червень 2009 року.

Посилання позивача в судовому засіданні на необхідність перевірки достовірності відображених в податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий, травень та червень 2009 року показників, суд вважає безпідставними та не обґрунтованими, оскільки, відповідно до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться серед іншого за наявності виявлення недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

З аналізу зазначеної норми суд приходить до висновку, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є саме недостовірність відображених в податкових деклараціях показників, а не намагання виявити достовірність чи не достовірність таких даних.

Доводи позивача, щодо зясування саме при проведенні виїзної позапланової перевірки ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» правомірності формування податкового кредиту відповідачем на підставі здійснення імпортних операцій є необґрунтованими, та такими, що не можуть бути підставою для застосування адміністративного арешту активів платника податку в розумінні ст.9 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, посилання позивача на те, що відповідачем при подачі податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, травень та червень 2009 року в порушення п.7.7.2 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в рядку 25.2 не відображено жодних показників суд не бере до уваги, оскільки норма п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в визначеній позивачем редакції на момент подачі ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, травень та червень 2009 року не діяла, а була внесена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2275-VI від 20.05.2010.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Представниками відповідача в судовому засіданні надані обґрунтовані пояснення та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування вимог позивача, натомість останнім доведено належними засобами доказування правомірність заявлених вимог, у звязку з чим заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 08 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат" про застосування арешту коштів на рахунках - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 13 грудня 2010 року.

Суддя Р.С. Твердохліб