Ухвала суду № 135456190, 06.04.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа 185/4587/26

Провадження № 1-кп/185/1248/26

У Х В А Л А

іменем України

06 квітня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12024041370001703 від 06 листопада 2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка

м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянка України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303, ч. 1 ст. 309КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_6 (в режимі відео конференції),

установив:

Суть питання, що вирішується ухвалою і за чиєю ініціативою розглядається

В провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходяться матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303, ч. 1 ст. 309КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою на 60 днів із визначенням застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів, що становить 665 600 гривень. Обґрунтовуючи, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ) обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303, ч. 1 ст. 309КК України, на підставі вагомих доказів; наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, та спростовують можливість застосування до обвинуваченої менш суворого запобіжного заходу.

Крім того, захисник заявив клопотання про об`єднання вищевказаного кримінального провадження з кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України (справа № 185/4585/26, провадження № 1-кп/185/1247/26), з метою всебічного, повного та оперативного судового розгляду кримінальних справ.

Позиції учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання

Прокурор підтримав клопотання про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою в повному обсязі, просив задовольнити. Щодо клопотання про об`єднання матеріалів кримінального провадження не заперечував.

Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні проти продовження строку тримання під вартою заперечувала. Щодо об`єднання кримінального провадження підтримала думку захисника.

Захисник ОСОБА_6 , просив відмовити в задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою, у зв`язку з відсутністю будь-яких доказів наданих стороною обвинувачення. Клопотання про об`єднання просив задовольнити.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими керувався

Суд, заслухавши учасників процесу, дійшов висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших обвинувачених, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303, ч. 1 ст. 309КК України, серед яких є тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК

Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченої переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на таке.

Ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду

Суд оцінює ризик втечі з урахуванням особистих характеристик обвинуваченої, зокрема її моральних якостей, місця проживання, виду занять, матеріального становища, сімейних та соціальних зв`язків із країною, де здійснюється кримінальне переслідування.

Враховуючи, що ОСОБА_3 раніше судима за вчинення злочинів, має не погашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість обвинувачується у ряді кримінальних правопорушень, серед яких є тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, при цьому, не має міцних соціальних зв`язків, перебувала у розшуку, оскільки місцезнаходження останньої встановлено не було, вказана обставина дає підстави вважати, що перебуваючи під загрозою кримінальної відповідальності та розуміючи реальність та невідворотність її настання, ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового слідства та суду.

Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризику незаконного впливу на свідків. Наявність зазначеного ризику (передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 ознайомилася з матеріалами кримінального провадження, отримала відомості щодо свідків вищевказаного кримінального правопорушення, серед яких допитані особи, які володіють відомостями щодо кримінального правопорушення, тому наразі наявний ризик незаконного впливу ОСОБА_3 на свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни ними показів на свою користь, або відмови від надання показів взагалі.

Також слід взяти до уваги, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й надалі на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення

Вказаний ризик є обґрунтованим враховуючи повторність протиправної поведінки та систематичний характер інкримінованих діянь, а тому є підстави вважати, що вона може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу

Суд враховує дані про особу обвинуваченої, зокрема ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянка України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима, інші наведені у цій ухвалі дані про обвинувачену, що, однак не нівелює встановлені судом ризики.

Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Обґрунтовуючи неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу прокурор послався на встановлені під час досудового розслідування та відображені у його клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, а також те, що основним є ризик переховування від суду, у зв`язку з чим, лише тримання під вартою здатне забезпечити мету застосування запобіжного заходу, а не жоден більш м`який запобіжний захід.

Враховуючи викладене, існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 тяжкого кримінального правопорушення в сфері злочинів проти громадського порядку та моральності, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому вважає необхідним продовжити їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я суду не надано.

Таку аргументацію, з огляду на доведеність усіх наявних ризиків суд вважає достатньою для висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

При постановленні даної ухвали, суд, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, вважає необхідним залишити визначений розмір застави та обсяг обов`язків без змін, визначених ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року.

При вирішенні питання щодо об`єднання кримінального провадження, суд доходить таких висновків

Відповідно до положень ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.

У разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Таким чином, з метою всебічного, повного та оперативного судового розгляду кримінальних справ, відносно одного обвинуваченого, які перебувають в провадженні різних складів суду, кримінальне провадження № 12024041370001703 від 06.11.2024, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303, ч. 1 ст. 309 КК України, необхідно передати головуючому судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_8 для вирішення питання про об`єднання з кримінальним провадженням № 12025040000001389 від 17.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України (справа № 185/4585/26, провадження № 1-кп/185/1247/26).

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 217, 314, 315, 316, 334, 336, 369 372, 376, 392 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Продовжити стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» строком на 60 днів, тобто до 04 червня 2026 року включно, залишивши визначений розмір застави та обсяг обов`язків без змін, визначених ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року.

Кримінальне провадження № 12024041370001703 від 06.11.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303, ч. 1 ст. 309КК України, передати головуючому судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_8 для вирішення питання про об`єднання з кримінальним провадженням № 12025040000001389 від 17.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України (справа № 185/4585/26, провадження № 1-кп/185/1247/26).

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текс ухвали складений 06.04.2026.

Суддя ОСОБА_1