Рішення № 135456147, 06.04.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/10116/25

№ 2/183/3230/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О. В.,

секретаря судових засідань Григорьєвої В.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР АНДРІЇВКА» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості по орендній платі,

за участю:

представника позивача адвоката Ямкового В.Ф.,

представника відповідача адвоката Рак Т.С.,-

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції сторін у процесуальних заявах по суті.

У вересні 2025 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Ямкового В.Ф., звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР АНДРІЇВКА», в якому просила:

-розірвати Договір оренди земельної ділянки № 120 А, що був укладений 01 листопада 2017 року між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВ щодо земельної ділянки площею 2,4000 га, кадастровий номер 1223281000:01:001:2185, номер запису про інше речове право: 23340982 (спеціальний розділ), дата державної реєстрації 09.11.2017 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 , доповнений Додатковою угодою № 88 А, виданою 01.06.2023 року, зареєстрованою Виконавчим комітетом Божедарівської селищної ради, Дніпропетровської області Задоя А.В., номер запису про інше речове право: 50806917;

-стягнути з ТОВ «ФГ ДАР АНДРІЇВКА» на її користь заборгованість по орендній платі за 2022, 2023, 2024 роки, а саме: суму основного боргу за договором 32 553,84 грн., пені 1 075,89 грн., інфляційні втрати 5 214,46 грн., та 3 % річних 1 643,56 грн., та невиплачену орендну плату за 2025 рік 12 506,10 грн., що разом становить 52 993,85 грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивачці, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯД № 905964, виданого 11 березня 2008 року на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду № 2-4160 від 05.09.2007 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-08-126-00784, на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,4000 га (кадастровий номер 1223281000:01:001:2185), що розташована на території Василівської сільської ради, Самарівського району Дніпропетровської області.

01 листопада 2017 року між ОСОБА_1 , як Орендодавцем, та ТОВ «ФГ ДАР АНДРІЇВКА» укладено Договір оренди земельної ділянки № 120 А, який було зареєстровано Виконавчим комітетом Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В., номер запису про інше речове право: 23340982 (спеціальний розділ), дата державної реєстрації 09.11.2017 року, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38105671 від 14.11.2017 року.

Зазначений Договір оренди доповнений Додатковою угодою № 88 А, виданою 01.06.2023 року, зареєстрованою Виконавчим комітетом Божедарівської селищної ради, Дніпропетровської області Задоя А.В., номер запису про інше речове право: 50806917.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна зміни сформованою за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» до Договору оренди земельної ділянки № 120 А від 01.11.2017 року вносились Додатковою угодою № 88 А від 01.06.2023 року в частині збільшення терміну дії договору оренди, інші зміни не вносились.

Позивачка наполягає на тому, що таку додаткову угоду вона не підписувала.

У відповідності до п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, Договору, Позивачка надала Відповідачеві в строкове платне користування належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,0800 га (кадастровий номер 1223281000:01:003:0029) терміном на 14 років до 01 листопада 2031 року.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що початок дії Договору оренди з моменту його державної реєстрації.

Пунктом 1.6 Договору оренди визначено, що грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладення цього договору, згідно нормативної грошової оцінки земельної ділянки, становить 84 245,50грн. (Вісімдесят чотири тисячі двісті сорок п`ять грн. 50 коп.)

Відповідно до п. 3.1, 3.5 Договору Відповідач зобов`язався сплачувати Позивачу щороку до 31 грудня поточного сільськогосподарського року включно орендну плату у грошовій формі у розмірі 6 000,00 грн. (Шість тисяч грн. 00 коп.), що становить 7,1 відсотки від нормативно грошової оцінки землі.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що орендна плата, не виплачена з вини Орендаря, підлягає індексації на дату її фактичної виплати у відповідності з рівнем інфляції національної валюти України.

Сторони в пп. 8.1.4 пункту 8.1 Договору оренди передбачили, що Орендодавець (Позивач), має право вимагати від Орендаря (Відповідача), з-поміж іншого, своєчасного внесення орендної плати, якому кореспондує обов`язок Орендаря, визначений п. 3.2 Договору оренди, сплачувати суму орендної плати після утримання прибуткового податку згідно вимог чинного законодавства України, за орендовану земельну ділянку впродовж всього періоду оренди у розмірах і відповідності до строків, зазначених у пункті 3.1, 2.1 цього Договору.

Пунктом 10.3 Договору оренди визначено випадки, коли Договір оренди може бути розірваний, в тому числі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором.

Також, п. 11.5 Договору оренди визначено відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати у вигляді пені у розмірі 0,01 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивачка у позові зазначає, що Відповідач з моменту укладення договору оренди землі до 2022 року своєчасно виконував обов`язки щодо виплати орендної плати, у розмірі, що визначений в Договорі, але без застосування індексів інфляції (збільшення розміру орендної плати), а починаючи з 2022 року по день звернення до суду орендна плата за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік так і не була сплачена.

Відповідач за весь час прострочення виплати заборгованої орендної плати жодним чином не виявляв ініціативи щодо врегулювання питання заборгованості.

На думку позивачки, відсутність будь-якої комунікації з боку Відповідача свідчить про його недобросовісну поведінку як сторони договору та ігнорування своїх договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати відповідно до умов укладеного договору.

Станом на 25 вересня 2025 року заборгованість за 2022, 2023 та 2024 роки не виплачена, за 2025 рік орендна плата також не виплачена, хоча строк її виплати ще не настав.

За підрахунками позивачки, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем по орендній платі за користування належною їй земельною ділянкою за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням індексів інфляції становить 32 553,84 грн. (Тридцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят три грн. 84 коп.).

Орендна плата за 2025 рік яка ще не виплачена, становить 12 506,10 грн., та розрахована позивачем з урахуванням індексації споживчих цін.

Згідно п. 11.5 Договору оренди землі, Орендар несе відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати у вигляді пені у розмірі 0,01 відсотка від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Посилаючись на п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, за розрахунком позивачки, сума пені, яка підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача за період з 25.09.2024 року по 25.09.2025 року за Договором становить 1 075,89 грн. (Одна тисяча сімдесят п`ять грн. 89 коп.).

Враховуючи положення ч.2 ст. 625 ЦК України, позивачка просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з 01 січня 2023 року по 25 вересня 2025 року у урахуванням 3 % річних, що за її підрахунками становить 1 643,56 грн., а також інфляційних витрат у розмірі 5 214,46 грн.

У відзиві на позов ТОВ «ФГ ДАР АНДРІЇВКА» спростовує доводи позивача щодо невиплати їй орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки, та зазначає наступне. У 2022 році позивачці відповідачем було нараховано орендну плату у розмірі 6000 гривень, з якої утримано ПДФО у сумі 1080 грн., військовий збір у розмірі 90 грн., до виплати позивачці належало 4830 гривен. Фактично відповідачці у 20222 році було виплачено орендну плату на загальну суму 10000 гривень, в тому числі в рахунок наступних платежів по орендній платі, що підтверджує видатковим касовим ордером від 18.01.2022 року. Далі у 2023 році відповідачем було нараховано орендну плату, відповідно до вимог Договору оренди у розмірі 6000 грн., з якої також утримано ПДФО у сумі 1080 грн., військовий збір у розмірі 90 грн., до виплати позивачці належало 4830 гривен. Фактично у 2023 році позивачці також було виплачено 10000 гривень, в тому числі в рахунок наступних платежів, що підтверджує видатковим касовим ордером від 15.05.2023 року. У 2024 році, відповідачем було нараховано 6000 гривень, утримано ПДФО у сумі 1080 грн., військовий збір у розмірі 90 грн., до виплати позивачці належало 4830 гривен. В рахунок плати позивачу відповідачем у 2024 році зараховано переплату (аванс) з виплати орендної плати у 2023 році на суму 4830 грн., яка виникла у 2023 році у сумі 5170 гривень, після чого залишилася переплата у розмірі 340 гривень.

Так само відповідач заперечує проти позову щодо стягнення індексації та зазначає, що умовами договору визначено право стягнення індексації лише тієї орендної плати, яка не виплачена з вини Орендаря. Враховуючи, що відповідач здійснив виплату орендної плати позивачу у троки та в розмірі, визначені договором, то така орендна плата не підлягає індексації.

Також відповідач заперечує розмір витрат на правову допомогу (а.с. 52-57).

Правом надання відповіді на відзив представник позивача не скористався, однак у своїх письмових поясненнях по суті позову фактично спростовує всі доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позов та звертає увагу на таке.

За підрахунками позивача, з огляду на подані відповідачем видаткові ордери, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем по орендній платі за період з 2021 року по 2024 рік включно, становить 40 549,50 грн., а також до виплати підлягає орендна плата за 2025 рік яка ще не виплачена, з урахуванням індексів інфляції 12 506,10 грн.

За 2021 рік було сплачено 10 000 грн., переплата становить 2 004,34 грн.

Представник позивача наполягає на тому, що сторони, шляхом підписання видаткового касового ордеру, погодили розмір орендної плати за 2021 рік, і такий розмір становить 10 000,00 грн.

За 2022 рік також було сплачено 10 000 грн., в той час, як орендна плата повинна була становити 10 122,72 грн., з урахуванням індексації споживчих цін.

За 2023 рік орендна плата з урахуванням індексації споживчих цін повинна була становити 10 637,34 грн., за 2024 рік 11 793,78 грн., за 2025 рік 12 506,10 грн.

Позивачка наполягає, що переплати за Договором оренди земельної ділянки № 120 А від 01.11.2017 року не існує, оскільки сума фактично сплаченої Відповідачем орендної плати за 20212022 роки не покриває реальний розмір орендних платежів, визначених із урахуванням індексації, передбаченої статтею 21 Закону України «Про оренду землі».

Загальна сума нарахованої орендної плати з урахуванням індексації споживчих цін за період з 2021 по 2025 роки становить 53 055,60 грн., у той час як Відповідачем фактично сплачено лише 20 000,00 грн., що підтверджується наданими документами та розрахунками.

Також Позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про наявність переплати по орендній платі, та намагання відповідача до моменту звернення позивача до суду з позовом, узгодити з позивачем цю переплату в рахунок майбутніх платежів по орендній платі або вимагати її повернення, що свідчить про відсутність будь якої переплати.

Таким чином, представник позивача зауважує на безпідставність тверджень відповідача про наявність переплати з виплати орендної плати за період з 2022 по 2024 роки в розмірі 340,00 грн.

При цьому позивачем не заперечується факт виконання відповідачем своїх зобов`язань по сплаті орендної плати за Договором у 2021 - 2022 роках, а стверджується про невиплату відповідачем орендної плати в 2023-2025 роках.

Позивач вважає, що відповідачем же не надано жодних доказів виплати цієї заборгованості, більш того відповідач сам підтверджує відсутність платежів за 2023-2025 роки, стверджуючи що вона була нібито сплачена раніше але доказів цього не надає, що свідчить про обґрунтованість доводів позивача про наявність заборгованості по орендній платі за 2023 - 2025 роки, наявності системності невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, та наявності підстав для дострокового розірвання Договору оренди землі та стягнення орендної плати за рішенням суду.

В наданих додатках до відзиву, а саме, видаткових касових ордерах та відомостях орендної плати за користування земельним паєм, чітко зазначено за який рік проводиться платіж за сплату орендної плати з урахуванням збільшення розміру орендної плати з урахуванням інфляційного збільшення.

Так, 18 січня 2022 року виплачена орендна плата за користування земельною ділянкою за 2021 рік у сумі 10 000,00 грн. є узгодженою сторонами розміром орендної плати та підтверджується наданим Відповідачем видатковим касовим ордером від 18.01.2022 року;

15 травня 2023 року виплачена орендна плата за користування земельною ділянкою за 2022 рік у сумі 10 000,00 грн., заборгованість за 2022 рік становить 122,72 грн.

На думку позивачки, відповідач умисно не виконує свої зобов`язання за Договором оренди земельної ділянки, зокрема в частині своєчасної та повної виплати орендної плати за 2021-2024 рік (а.с. 72-74).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2025 року відкрито загальне позовне провадження по справі (а.с. 24).

Ухвалою суду від 12 лютого 2026 року закінчене підготовче судове засідання (а.с. 85).

Позиція сторін в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Ямковий В.Ф. позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, не спростовував того факту, що 18.01.2022 року його довіритель через касу підприємства отримала орендну плату за 2021 рік у розмірі 10000 гривень, однак при цьому спростовує той факт, що орендна плата була виплачена наперед, як на тому наполягає представник відповідача у відзиві. Так само представник відповідача не спростовує того факту, що у травні 2023 року його довіритель отримала орендну плату за 2022 рік у розмірі 10000 гривень, з пропуском строків виплати орендної плати, орендна плата за 2023-2025 роки так і не була виплачена.

Представник відповідача ТОВ «ФГ ДАР АНДРІЇВКА» - Рак Т.С. в судовому просила відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Фактичні обставини справи.

Так, судом встановлено, що позивач є власницею земельної ділянки площею 2,400 га (кадастровий номер 1223286000:02:021:1170), розташованої на території Василівської сільської ради Новомосковського району, переданої у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що свідчить копія Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 905961, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 28 листопада 11 березня 2008 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01-08-126-00784 (а.с. 28).

Судом встановлено, що 01 листопада 2017 року між ОСОБА_1 , як Орендодавцем, та ТОВ «ФГ ДАР АНДРІЇВКА» укладено Договір оренди земельної ділянки № 120 А, який було зареєстровано Виконавчим комітетом Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В., номер запису про інше речове право: 23340982 (спеціальний розділ), дата державної реєстрації 09.11.2017 року, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38105671 від 14.11.2017 року (а.с. 29-30).

У відповідності до наданої позивачкою Додаткової угоди № 88 А, виданою 01.06.2023 року, зареєстрованою виконавчим комітетом Божедарівської селищної ради, Дніпропетровської області Задоя А.В., номер запису про інше речове право: 50806917, сторони дійшли згоди про внесення доповнень до зазначеного вище Договору оренди землі в частині продовження дії договору до 01.11.2024 року (а.с. 25).

Позивачка у позові наполягає на тому, що таку додаткову угоду вона не підписувала, однак протягом судового розгляду, нею не ставилося питання щодо оспорювання цього договору.

У відповідності до п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, Договору, з урахуванням додаткової угоди ОСОБА_3 надала ТОВ «ФГ ДАР АНДРІЇВКА» в строкове платне користування належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,0800 га (кадастровий номер 1223281000:01:003:0029) терміном на 14 років до 01 листопада 2031 року.

Пунктом 2.2 Договору визначено початок дії Договору оренди з моменту його державної реєстрації.

Пунктом 1.6 Договору оренди визначено, що грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладення цього договору, згідно нормативної грошової оцінки земельної ділянки, становить 84 245,50грн. (Вісімдесят чотири тисячі двісті сорок п`ять грн. 50 коп.)

Відповідно до п. 3.1, 3.5 Договору Відповідач зобов`язався сплачувати Позивачу щороку до 31 грудня поточного сільськогосподарського року включно орендну плату у грошовій формі у розмірі 6 000,00 грн. (Шість тисяч грн. 00 коп.), що становить 7,1 відсотки від нормативно грошової оцінки землі.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що орендна плата, не виплачена з вини Орендаря, підлягає індексації на дату її фактичної виплати у відповідності з рівнем інфляції національної валюти України.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 22 Закону України «Про оренду землі» встановлена форма орендної плати, де зазначено, що орендна плата справляється у грошовій формі.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, що також передбачено п.8.1.4 Договору оренди землі.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23 звернула увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

Верховний Суд у постанові від 10.09.2021 року у справі № 650/628/19 (провадження № 61-21777св19) вказав, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В обґрунтування позовних вимог, як на підставу розірвання договору оренди земельної ділянки, позивачка посилається на те, що відповідач у період з 2022 року по січень 2024 року не виконував свої зобов`язання щодо своєчасного внесення орендної плати, як і не виконав такий обов`язок в 2025 році, не дивлячись на те, що строк сплати орендної плати за 2025 рік не настав станом на день звернення до суду у вересні 2025 року.

З огляду на пояснення учасників справи та надані докази судом установлено, що між позивачем та відповідачами виник спір щодо належного виконання умов договору оренди ТОВ «ФГ АНДРІЇВКА» перед позивачем, та як наслідок, - правових підстав для розірвання договору оренди.

Так, позивачем до матеріалів справи подано Відомість з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 станом на 16.09.20025 року (а.с. 26-27), які містить наступну інформацію:

-у грудні 2022 року ТОВ «ФГ ДАР АНДРІЇВКА» було нараховано 6082,87 грн., сплачено суму податку 1094,92 грн., військового збору 91,24 грн., даних про розмір виплаченої орендної плати відомість не містить;

-у грудні 2023 року ТОВ «ФГ ДАР АНДРІЇВКА» було нараховано 5998,38 грн., сплачено суму податку 1079,71 грн., військового збору 89,98 грн., виплачено орендну плату у розмірі 5998,38 грн.;

-у грудні 2024 року ТОВ «ФГ ДАР АНДРІЇВКА» було нараховано 6304,30 грн., сплачено суму податку 1134,77 грн., військового збору 315,22 грн., даних про розмір виплаченої орендної плати відомість не містить;

Надаючи оцінку поданим доказам суд керується наступними нормами закону.

За змістом ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 77,78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами відповідно до положень статті 629 ЦК України.

Сторонами договору визначено щорічну орендну плату в грошовій формі у розмірі 6000 грн., яка сплачується до 31 грудня поточного року.

Виходячи з доказів, поданих самою позивачкою у виді Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, ОСОБА_1 не отримала орендну плату за 2022 рік та 2024 рік, що не може бути розцінено судом, як систематичне невиконання умов договору, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо наявності заборгованості з виплати орендної плати, суд звертає увагу на наступне.

Відповідачем на виконання умов укладеного договору оренди землі подано видатковий касовий ордер від 18.01.2022 року про отримання ОСОБА_1 10000 грн. в якості орендної плати за 2021 рік (а.с. 60).

Представник позивача протягом судового розгляду не спростовував того факту, що позивачка дійсно отримала таку суму орендної плати, однак виключно за 2021 рік, представник відповідача наполягала на тому, що призначення платежу визначене у видатковому касовому ордері є бухгалтерською помилкою, однак фактично ця сума виплачена позивачці, в якості орендної плати за 2022 рік та частково за 2023 рік.

Оцінюючи подані докази з точки зору належності та допустимості, суд звертає увагу на таке.

Як зазначав суд вище, сторонами узгоджена сума орендної плати у розмірі 6000 гривень, з якої орендар утримує податки, відповідно до законодавства.

Доказів узгодження виплати орендної плати за 2021 рік у розмірі 10000 гривень суду не подано, як і не подано доказів виплати орендної плати за 2021 рік у розмірі, визначеному договором, а тому суд погоджується з позицією представника відповідача про те, що такий розмір орендної плати був виплачений частково наперед, що не суперечить вимогам п.3.3 Договору.

Далі, 15 травня 2023 року позивачка, відповідно до видаткового касового ордеру отримала орендну плату за 2022 рік у розмірі 10000 гривень (а.с. 61).

Представник позивача у позові наполягав на тому, що її довіритель не отримувала орендну плату за 2022 рік, а у письмових поясненнях не спростовував того факту, що його довіритель отримала орендну плату за 2022 рік у розмірі 10000 грн., і такий розмір був узгоджений між сторонами шляхом підписання видаткового касового ордеру, залишилося не виплаченою орендна плата за період з 2023 року по 2025 рік включно.

Така позиція позивача не узгоджується з доказами, поданими сторонами.

Так, Відомість з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору містить інформацію про нарахування орендної плати позивачці за 2022 рік у розмірі 6082,87 грн. та сплату податків на загальну суму 1185,24 грн. Таким чином, позивачці за 2022 рік належало до виплати орендної плати у розмірі 4897,63 грн., яка на думку суду фактично була сплачена відповідачем за видатковим касовим ордером від 18.01.2022 року.

Відомість з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору містить про нарахування та виплату позивачці орендної плати за 2023 рік у розмірі 5998, 18 грн.

Інформації про спосіб отримання позивачкою орендної плати (готівкою в касі підприємства чи зарахування на картковий рахунок) суду не подано.

Таким чином, належними та допустимими доказами про систематичне невиконання умов договору щодо виплати орендної плати за 2023 рік, як на тому наполягає позивач у позові та у письмових пояснення, суду не доведено, зазначена вище відомість являється належним доказом виконання умов Договору за 2023 рік.

Аналізуючи подану позивачем Відомість з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору у сукупності з видатковими касовими ордерами, за підрахунками суду позивачка отримала в період з 18 січня 2022 року по 15 травня 2023 року 20000 гривень.

Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ст. 21 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-ХІІ «Про оренду землі»). Виняток передбачено для строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (далі ПКУ). Отже, Закон № 161 не забороняє достроково виплачувати орендну плату за земельні ділянки приватної власності.

Згідно зі ст. 531 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02 жовтня 2019 року у справі № 321/329/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 704/236/17, від 22 червня 2021 року у справі № 364/546/19, на які посилається ТОВ Агрофірма "Добробут" у касаційній скарзі.

Подібні висновки викладені також Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 387/193/19, від 25 травня 2020 року у справі № 475/793/17, від 06 жовтня 2021 року у справі № 484/1399/19, від 06 жовтня 2021 року у справі № 183/5051/16, що свідчить про сталість та єдність судової практики щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (у випадку сплати орендної плати наперед за майбутні періоди користування земельною ділянкою).

Отже очевидно, що отримані 18 січня 2022 року та 15 травня 2023 року від ТОВ «ФГ ДАР АНДРІЇВКА» грошові кошти в загальній сумі 20 000 грн. мають бути зараховані в якості орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою.

Пунктом 3.3 Договору оренди, укладеного між сторонами, передбачено право орендаря здійснити виплату орендної плати Орендодавцю за весь термін оренди наперед. У такому випадку перерахунок розміру орендної плати, зазначеної у п.3.1 цього Договору, а також застосування інших коефіцієнтів, які впливатимуть на зміну розміру орендної плати, не здійснюється.

Таким чином, у відповідача є не заборонене договором та законом право виплати орендної плати наперед, як на тому наполягав представник відповідача протягом судового розгляду, а тому виходячи з поданих відповідачем видаткових касових ордерів, а також, виходячи з доказів про отримання орендної плати у більшому розмірі, ніж визначено умовами договору, які не спростовані позивачем, суд не знаходить підстав для стягнення заборгованості по орендній платі за період з 2022 року 2024 рік, як на тому наполягав представник позивача, звертаючись до суду з позовом, як і не знайдено підстав для стягнення заборгованості по орендній платі за період з 2023 року по 2025 рік, як на тому наполягав представник позивача у своїх письмових поясненнях та при розгляд справи в суді.

З огляду на те, що на момент звернення позивача до суду з позовом не настав строк виплати орендної плати за 2025 рік, а позивач не скористався своїм правом на збільшення позовних вимог на стадії підготовчого судового засіданні, і не подав належних та допустимих доказів, які б свідчили про невиплату орендної плати за 2025 рік, суд, виходячи з положень ст. 13 ЦПК України, не знаходить підстав для вирішення позову щодо стягнення орендної плати за 2025 рік.

Питання щодо судових витрат належить вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, поклавши їх на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-82, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР АНДРІЇВКА» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості по орендній платі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР АНДРІЇВКА, код ЄДРПОУ 41507766, адреса: 51200, Дніпропетровська область, м.Самар, вул.З.Білої, 2.

Суддя О. В. Сорока.