Рішення № 135456101, 26.02.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1526/25

Провадження № 2/0182/785/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.02.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Червоногригорівської сільради про встановлення юридичного факту та визнання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини-

В С Т А Н О В И В:

В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшла позовна заява до Червоногригорівської сільради про встановлення юридичного факту та визнання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

В обгрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка позивачці доводиться тіткою. Померла на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на належно їй майно, яке складається з квартири АДРЕСА_2 , та Свідоцтво про право на спадщину за законом на гараж АДРЕСА_2 . На початку лютого 2025 року, під час прибирання у квартирі померлої та перегляду документів, позивачка знайшла заповіт, посвідчений секретарем Придніпровської сільської ради 14.11.2002 року за реєстровим номером № 1039, яким усе майно, де б воно не було в з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати на день її смерті і на що за законом вона матиме право, заповідала племінниці ОСОБА_2 - позивачці по справі. Оскільки позивачка не мешкала разом з померлою, то вона не могла знати та, навіть, підозрювати, що померла ОСОБА_3 могла скласти заповіт на її користь. За життя вона про це ніколи не казала. Звертає увагу суду на те, що у лютому 2022 року Уряд дозволив не включати до строку прийняття спадщини або відмови від неї період воєнного стану, що означало для спадкоємців можливість звернутись до нотаріуса для документального оформлення уже після завершення воєнного стану. Після встановлення наявності заповіту, позивачка одразу звернулась до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Іопеля С.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини та відсутності документів, що підтверджують родинні відносини між ОСОБА_3 (тітка) та ОСОБА_2 (племінниця), про що було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Окрім цього, нотаріусом було роз`яснено, що з 29 червня 2022 року почали діяти нові вимоги. Так, Постановою КМУ від 24.06.2022 року № 719 визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше, ніж на 4 місяці. Тобто, строк не зупиняється на невизначений час. Внаслідок певних законодавчих колізій, що ввели в оману позивача, а також через необізнаність позивача про заповіт, а також відсутність оригіналів документів на майно, що належало померлій, зумовило пропущення позивачем шестимісячного строку для прийняття спадщини. Таким чином, враховуючи вищевикладене, представник позивача просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт родинних відносин, а саме: що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та визначити для ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк. тривалістю в три місяці, з дня вступу рішення суду в законну силу для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка в судове засідання не з`явилась, від її представника ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позову наполягав та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.101).

Представник відповідача про розгляд справи був повідомлений належним чином, своїм правом, визначеним ст.178 ЦПК України, не скористався, при цьому, на адресу суду надав заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити за їх відсутності та ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.92-93).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк в шість місяців, який починається з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини по поважній причині, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

При цьому, правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14). Після її смерті відкрилась спадщина на належно їй майно, яке складається з квартири АДРЕСА_3 та Свідоцтво про право на спадщину за законом на гараж АДРЕСА_2 (а.с.16-23). Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі спадкової справи, яка була заведена до майна померлого, позивачка звернулась до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Іопеля С.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте, їй у вчиненні нотаріальних дій було відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини та відсутності документів, що підтверджують родинні відносини між ОСОБА_3 (тітка) та ОСОБА_2 (племінниця), про що було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.26).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка та її представник, в обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням виданої нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо звернення до суду, послались на те, що строк для прийняття спадщини нею було пропущено з поважної причини, а саме: з причини необізнаності, що померла за час свого життя розпорядилась належним їй майном та склала заповіт, яким все своє майно, з чого воно б не складалось, заповідала своїй племінниці - позивачці по справі.

Однак, у відповідності до постанови, однією з основних підстав, окрім пропуску строку для прийняття спадщини, були й обставини, які полягали в тому, що стороною позивача не надано відповідних документів, які б підтвердили факт родинних відносин.

Суд, дослідивши подані документи, приходить до наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим, відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

У відповідності до матеріалів справи, зокрема, долучених доказів, як на підставу звернення до суду з даним позовом та заявлених вимог, в порядку ст.315 ЦПК України, вбачається та сумніву не викликає той факт, що ОСОБА_3 є тіткою ОСОБА_2 . При цьому, з поданих актових записів, вбачаться, що свідоцтво про укладення шлюбу « ОСОБА_4 », в результаті зміни прізвища з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » не збереглось. Однак, відповідно до наявного в розпорядженні свідоцтва про народження НОМЕР_1 , « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , на звороті наявний штамп «Виконком Жабскрицької селищної ради депутатів трудящих 04.08.1968 року зареєстровано одруження ОСОБА_7 , актовий запис 18». Крім того, на запит до Нікопольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було надано лист № 491/31.16-30 від 12.03.2025 року, яким підтверджено, що « ОСОБА_4 » 04.08.1968 року уклала шлюб та змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », а в подальшому, 27.03.1982 року, - ОСОБА_8 вдруге уклала шлюб та змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 ». Таким чином, наявними письмовими доказами підтверджено родинні відносини, а саме: що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, надані позивачем та його представником, суд вважає, що обставини, які були підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії, а саме: недоведеність родинних зв`язків, знайшли своє підтвердження, що, в даному випадку, свідчить про той факт, що вимоги заявлені в порядку окремого провадження, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В силу ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також той факт, що в матеріалах справи наявні докази про поважність пропуску подання заяви про прийняття спадщини, які свідчать про обґрунтованість вимог, суд вважає, що дані обставини пов`язані з об`єктивними та істотними труднощами для спадкоємця, що дає суду підстави визнати обставини поважними та вважає доцільним надати позивачці додатковий строк в три місяці для прийняття спадщини, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись ст.ст.4, 13, 81, 200, 263-265, 268 ЦПК України, ст.1270, ч.3 ст.1272 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Червоногригорівської сільської ради про встановлення юридичного факту та визнання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнавши ОСОБА_3 рідною тіткою ОСОБА_2 .

Визначити для ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк, тривалістю в три місяці, з дня вступу рішення суду в законну силу, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал