Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 199/6817/25
Провадження № 2/204/414/26
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
_____________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
16 березня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Янчук П.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявоюКомунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (місце розташування за адресою: просп. Слобожанський, буд. 29, м. Дніпро, 49000), в інтересах якого діє представник Корабльова Анастасія Олегівна (адреса місця знаходження: вул. Сухий Яр, буд. 10, м. Дніпро, 49000) до ОСОБА_1 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовною заявою та з уточнюючих вимог просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 3% річних у розмірі 3052,18 грн., інфляційного збільшення у розмірі 13 222,42 грн., пеню у розмірі 19 474,24 грн. та судові витрати по справі.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що 09.09.2013 між Комунальним підприємством «Теплоенерго» Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 було укладено Договір № 907 про постачання теплової енергії. Умови п. 6.8 вказаного договору передбачають, що споживач зобов`язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити Теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80 (вісімдесят) % від вартості теплової енергії за розрахунковий період, за власним платіжним дорученням, з зазначенням періоду, за який він сплачує.Кінцевий розрахунок за спожиту енергію здійснюється споживачем до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. Позивач вказує, що період з листопада 2021 року по січень 2023 року у відповідача виникла заборгованість за спожиту теплову енергію перед КП «Теплоенерго» у розмірі 25 846,31 грн., однак під час розгляду справи ОСОБА_1 вказаний борг було повністю сплачено. Проте, в порушення строків виконання вказаних зобов`язань, визначеного договору, представник позивача просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі передбаченому договором, 3 % річних та інфляційних збитків, тому, звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра матеріали цивільної справи за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості направлено за підсудністю до Чечелівського районного суду міста Дніпра.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніправід 09.07.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження, з повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 09.07.2025, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
09.09.2025 представник відповідача адвокат Голубніченко В.О. надав суду письмові пояснення по справі, якими просив суд відмовити у задоволені позовних вимог про стягнення нарахованої пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово комунальні послуги за період з листопада 2021 по січень 2023 у розмірі 19 474,24 грн. В обґрунтуваннях пояснень зазначив, що позивачем неправомірно було нараховано пеню за несплату зи житлово-комунальні послуги за період, який підпав під заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Крім того, представник відповідача надав суду заяву про закриття провадження по справі, оскільки стороною відповідача заборгованість за теплопостачання повністю сплачена у розмірі 25 846,31 грн., на підтвердження чого останній надав суду квитанції від 16.05.2025, 12.06.2025 та 15.07.2025.
18.09.2025 представник позивача надала суду додаткові письмові пояснення, в обґрунтування яких вказала, що відповідач використовує опалювальне приміщення для цілей, непов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням - як торгове приміщення (магазин). Також тарифи, які застосовані при розрахунках із відповідачем відносяться до категорії «інші споживачі (крім населення)».Так, відповідно до п.1.5. Порядку формування тарифів на теплову енергію, їївиробництво, транспортування та постачання, затвердженого Постановою НКРЕКПвід 25.06.2019 № 1174, тарифи формуються для таких категорій споживачів: населення, бюджетні установи, релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності), інші споживачі.Відповідно до роз`яснення НКРЕКП від 22.04.2013: «Згідно зі статтею 2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.До категорії споживачів «населення» відносяться споживачі, що проживають в будинках житлового фонду незалежно від відомчого підпорядкування, в кооперативних будинках, у гуртожитках підприємств, організацій, установ та учбових закладів, а також у будинках, квартирах, що належать громадянам на правах приватної власності.Всі інші споживачі, які не підпадають під вище зазначені категорії, відносяться до категорії споживачів «інші».Отже, враховуюче зазначене, з відповідачем укладено договір постачання, з яким вона отримує теплову енергію як товарну продукцію для цілей, в пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням та не являється споживачем поставленої теплової енергії житлово-комунальної послуги.За таких обставин, правовідносини між сторонами існують саме у сфері теплопостачання, а не у сфері житлово-комунальних послуг, відповідно чому між сторонами діє договір постачання (купівлі-продажу) теплової енергії, а не договір надання житлово-комунальних послуг. Отже, нарахування та пред`явлення позовної вимоги про стягнення пені у даному випадку є обґрунтованим та законним правом позивача.На підставі чого, представник позивача просив суд задовольнити уточнені вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 3% річних у розмірі 3052,18 грн., інфляційного збільшення у розмірі 13 222,42 грн., пеню у розмірі 19 474,24 грн. та судові витрати по справі.
Сторони у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник відповідача Голубніченко В.О. надав заяву про розгляд справи без його участі. В задоволенні позовних вимог просили відмовити.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачка є власником нерухомого майна, а саме магазину непродовольчих товарів, нежитлове приміщення № 37, (загальноюплощею 78,6 кв.м., літ а2-1, прибудова, а 2 ганок з пандусом, ), у житловому будинку літ. А-4 за адресою по АДРЕСА_2 , приміщення 37, що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №659809 від 21.02.2013.
09.09.2013 між Комунальним підприємством «Теплоенерго» та ОСОБА_1 булоукладено договір про постачання теплової енергії № 907,за умовамиякого позивачвзяв на себе зобов`язання надавати відповідачці послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення магазину непродовольчих товарів за адресоюпо по АДРЕСА_2 , відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язалась своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені договором.
Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору, споживач теплової енергії зобов`язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни які передбачені договором.
Відповідно до п. 6.2 вищевказаного договору, облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками комерційного приладу обліку, встановленого заадресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 6.7 вищевказаного договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатам якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2х примірниках) по формі Додатку 3.
Умови п. 6.8 Договору передбачають, що споживач зобов`язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити Теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80 (вісімдесят) % від вартості теплової енергії за розрахунковий період, за власним платіжним дорученням, з зазначенням періоду, за який він сплачує.
Кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 6.9 Договору).
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 9.4.4. Договору про постачання теплової енергії, в разі прострочення
Споживачем виконання грошового зобов`язання за цим договором, споживач навимогу Теплопостачального підприємства зобов`язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.11.1 вищезазначений договір набув чинності з дня його підписання та діяв до 09.09.2016 року та, відповідно до п.11.2. договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку.
Оскільки опалювальне приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 є нежитловим то відповідно, тарифи, які застосовані при розрахунках із відповідачем відносяться до категорії «інші споживачі (крімнаселення)».
Так, відповідно до п.1.5. Порядку формування тарифів на теплову енергію, їївиробництво, транспортування та постачання, затвердженого Постановою НКРЕКПвід 25.06.2019 № 1174, тарифи формуються для таких категорій споживачів:населення, бюджетні установи, релігійні організації (крім обсягів,що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності, інші споживачі.
Відповідно до роз`ясненняНКРЕКП від 22.04.2013: «Згідно зі статтею 2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
До категорії споживачів «населення» відносяться споживачі, що проживають вжитлового фонду незалежно від відомчого підпорядкування в кооперативних будинках, у гуртожитках підприємств, організацій, установ та учбових закладів, а також у будинках, квартирах, що належать громадянам на правах приватної власності.
Оплату житлово-комунальних (комунальних) послуг за тарифами для «інших споживачів» таких послуг здійснюють усі інші особи, які не є громадянами, що використовують житло для проживання, не є релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім тих, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність) та не є бюджетними установами.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, відповідач не відноситься до категорії «населення».
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов`язань за договором № 907від 09.09.2013 щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг постачання теплової енергії, станом на 09.05.2025 наявна заборгованість у загальному розмірі 25 846,31 грн, а саме за період з 01.11.2021 по 31.10.2023, що підтверджується складеним позивачем розрахунком суми основного боргу.
Також позивачем на вказану вище заборгованість з оплати наданих послуг постачання теплової енергії нараховані:3% річних у сумі 3052,18 грн.,інфляційні збитки в сумі 13 222,42 грн., пеня у розмірі 19 474,24 грн.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 після подання позовної заяви у даній справі частково сплатила КП «Теплоенерго» ДМР заборгованість на суму 25846,31,00 грн, а саме: 16.05.2025 на суму 10 700,00 грн (квитанція №0.0.043.1391877.1),12.06.2025 на суму 10 700,00 грн (квитанція №0.0.4407214276.1), 15.07.2025 на суму 4446,31 грн. (квитанція №0.0..4.59616106.1), що підтверджується копіями відповідних квитанцій.
Положеннями статі 319 ЦК України визначено, зокрема, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч.1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 25 ЗУ «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п. 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії здійснюється вузлами обліку, що забезпечують загальний облік споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, ст. 550 ЦК України передбачено право кредитора на стягнення неустойки з боржника у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язання.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану, зокрема, установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року (п. 2 вказаної вище постанови).
Слід зазначити, що така заборона на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги, стосується виключно населення.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 являється власником нежитлового приміщення, а саме магазину, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №869 від 17.06.2011 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги тарифи формуються для трьох категорій споживачів населення, бюджетних установ, інших споживачів.
У листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.03.2015 №2450/15/61-15 надано роз`яснення, що оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами для населення здійснюють власники чи користувачі квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, а для власників нежитлових приміщень застосовується тариф як для інших споживачів.
Як зазначає позивач - оскільки відповідачка споживала теплову енергію для обігріву належних їй на праві власності нежитлового приміщення, то позивачем при розрахунках вартості наданих відповідачці послуг застосовувалися тарифи, передбачені для групи інші споживачі, а не населення.
Окрім того, відповідно до роз`яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №п0013866-І2 від 31.12.2012, оплата житлово- комунальних послуг за тарифами для населення здійснюється громадянами, які використовують житло виключно для проживання, а не у інший спосіб.
Враховуючи, що магазин непродовольчих товарів, який розташований за адресою по АДРЕСА_2 є нежитловим, відповідно не можутьвикористовуватись відповідачкою для проживання, вона не може бути віднесена до категорії споживачів населення.
Також, згідно із роз`ясненням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №п0013866-12 від 31.12.2012, оплату житлово-комунальних (комунальних) послуг за тарифами для інших споживачів таких послуг здійснюють усі інші особи, які не є громадянами, що використовують житло для проживання, не є релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім тих, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність ) та не є бюджетними установами.
Доказів, які б підтверджували, що нежитлове приміщення відносяться до об`єктів житлового фонду та використовуються відповідачкою для проживання, суду не представлено; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено.
Отже, оскільки у даній справі за договором № 907 від 09.09.2013місцем надання послуг з постачання теплової енергії є нежитлове приміщення, яке не може використовуватись для проживання, відповідачка відносяться до категорії споживачів інші споживачі.
Відтак, положення абзацу 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 не можуть бути застосовані у даній цивільній справі, оскільки відповідачка за договором № 907 від 09.09.2013відносяться до категорії споживачів інші споживачі, а не населення.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши прострочення відповідачкою сплати позивачу вартості наданих послуг постачання тепловоїенергії за період з 01.11.2021 по 31.10.2023 у розмірі 25 846,31 грн., приймаючи доуваги,що положенняабзацу 1пункту 1постанови КабінетуМіністрів України№206від 05.03.2022не можутьбути застосованівідносно споживачаза договором№ 907 від 09.09.2013, суд дійшов висновку пронаявність підставдля стягненняз ОСОБА_1 на користьКП «Теплоенерго`ДМР на суму вказаного простроченого боргу за щомісячними платанами за період з 01.11.2021 по 31.10.2023 - 3% річних у розмірі 3 052,18 грн., інфляційних нарахувань у сумі 13 222,42 грн. та пені у розмірі 19 474,24 грн.
Суд звертає увагу, що відповідачка здійснила погашення суми основного боргу після подання позовної заяви у даній справі у період з 16.05.2025 по 15.07.2025 на загальну суму 25 846,31 грн, що не спростовує наявності підстав для нарахування 3% річних, інфляційних та пені за період з з 01.11.2021 по 31.10.2023.
Як вбачається з розгорнутого розрахунку, з яким погоджується і суд, сума інфляційного збільшення суми боргу складає в розмірі 13 222,42 грн., 3% річних у розмірі 3 052,18 грн. та пені у розмірі 19 474,24грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо заперечень відповідача проти задоволення позовних вимог, що викладені у його відзиві та інших заявах по суті спору, суд критично оцінює та не приймає до уваги, оскільки вони суперечать наведеним вище висновкам суду, а тому заперечення представника відповідача є неспроможними з правової точки зору та сприймаються судом як обраний відповідачем спосіб захисту від пред`явлених позовних вимог, спрямований на уникнення цивільно-правової відповідальності за порушення взятого на себе договірного майнового зобов`язання.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.67,68 ЖК України, ст. ст. 3, 15, 16, 367, 369, 376, 526, 527, 598, 599, 625 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 128, 141, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 274-279, 280 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 32688148, інфляційні збитки у розмірі 13 222,42 грн., пеню 19 474,24 грн. та 3% річних у розмірі 3 052,18 грн, а всього у розмірі- 35784(тридцять п`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири )гривні 84 коп..
Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 32688148 сплачений судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Позивач Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, МФО 320478, ЄДРПОУ 32688148 (місце розташування за адресою: просп. Слобожанський, буд. 29, м. Дніпро, 49000);
Представник позивача Корабльова Анастасія Олегівна (адреса місця знаходження: вул. Сухий Яр, буд. 10, м. Дніпро, 49000);
Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя: С.В.Чудопалова
Судове рішення № 135455937, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 16.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 199/6817/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: