Рішення № 135455698, 16.03.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 127/41661/24

провадження № 2/208/501/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 березня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського, Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді: Кузнєцової А.С.,

за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій Департамент соціальної політики Вінницької міської ради просить стягнути з ОСОБА_1 надмірно виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.09.2023 р. по 29.02.2024 р. у сумі 6000,00 грн. та сплачений судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 , згідно протокольного рішення комісії по розгляду заяв громадян з питань отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, отримала статус внутрішньо переміщеної особи, який підтверджується виданою йому довідкою № 509-5002950819 від 11.09.2023 року фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2017 року № 509, орган соціального захисту населення на підставі отриманої електронної справи включає інформацію про таких осіб до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога переміщеним особам на проживання була призначена відповідно до довідки №3987 від 30.08.2024 року з вересня 2023 року по лютий 2024 р. у розмірі 2 000 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 «Про деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо перемішеним особам та визнано також, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 01.01.2014 р. № 505. На підставі Порядку № 332 відповідачу було призначено допомогу у розмірі, 2000 гривень.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 332, якщо отримувач допомоги виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов`язаний повідомити про такі обставини орган соціального захисту населення за місцем перебування на обліку або надіслати заяву.

Нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо його повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне місце проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги.

22.03.2024 року в систему ЄІСС надійшли варифікаційні дані, в ході якої виявлено невідповідність, а саме: за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України отримувач або уповноважена особа перебувала за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більше як 60 календарних днів підряд сукупно протягом періоду отримання допомоги.

05.10.2023 року ОСОБА_1 перетнула кордон на пункті пропуску Мостиська на виїзд з території України. Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордорнної служби України 319-31414/18/24-Вих від 08.05.2024 року, після перетину кордону гр. ОСОБА_1 не поверталась до України в період з 05.10.2023 року по 05.11.2023 року, тобто перебувала закордоном більше як 30 календарних днів.

ОСОБА_1 про виїзд та перебування за кордоном більш як 60 календарних днів управління не повідомила.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 332, уповноважена особа зобов`язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це засобами поштового/електронного зв`язку орган соціального захисту населення

Позивач зазначає, що зважаючи на зазначене, ОСОБА_1 не мала права на отримання допомоги з 01.12.2023 року по 29.02.2024 року.

Відповідно до пункту 29 Порядку № 332, у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період, суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

31.07.2025 року за вих. № 08/00/008/151387 на адресу відповідача через відділення поштового зв`язку рекомендованим листом було направлено повідомлення про наявність та необхідність повернення надміру виплачених коштів за призначеною допомогою на проживання внутрішньо переміщеним особам. Лист повернуто до управління за закінченням терміну зберігання.

Станом на час звернення позивача з позовною заявою надміру виплачені кошти ОСОБА_1 не повернуті.

У зв`язку з наведеним, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 надміру отримані кошти допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.12.2023 року по 29.02.2024 року у сумі 6000 грн. та судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася. Через систему подала заяву, в котрій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання двічі поспіль не з`явилася, про причини неявки до суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала. На адресу суду повернулися конверти із рекомендованими повідомленнями із судовими повістками із позначками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, враховуючи, що судом судові повістки про виклик відповідача у судове засідання направлялися за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача, однак на адресу суду повернулися поштові конверти із відмітками «адресат відсутній», а іншої адреси відповідач суду не повідомила, суд вважає відповідача належним чином повідомленою та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 11.09.2023 року ОСОБА_1 , є внутрішньо переміщеною особою та включена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 509-5002950819 від 11.09.2023 року (а.с.10)

13.09.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення (Правобереже) департаменту соціальної політики Вінницької міської ради із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам У зазначеній заяві відповідачка власноручно зазначила, що з умовами надання допомоги вона ознайомлена, згоду на обробку персональних даних надала та підписала (а.с. 11).

Рішенням управління № 5000-1991138-2023-1 від 02.10.2023 року ОСОБА_1 була призначена допомога в розмірі 2 000 грн. щомісячно на період з 01.09.2023 (а.с. 12).

22.03.2024 року, відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» від 03.12.2019 № 324-IX, здійснено перевірку достовірності наданої ОСОБА_1 інформації (а.с 16).

Згідно даних адміністрації Державної прикордонної служби України 05.10.2023 року ОСОБА_1 перетнула кордон України (а.с. 17).

Згідно розрахунку суми надміру виплаченої ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам становить 6 000,00 грн.(а.с.18).

Департаментом соціальної політики Управління соціального захисту населення (Правобережне) Вінницької міської ради визначено розмір надміру виплачених коштів ОСОБА_1 за період з вересня 2023 по лютий 2024 року в сумі 6 000 грн, у зв`язку з тим, що остання перебували за кордоном понад 30 календарних днів підряд та більше як 60 днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги.

31.07.2024 року за вих. № 08/00/008/161987 на адресу відповідача через відділення поштового зв`язку рекомендованим листом було направлено повідомлення про наявність та необхідність повернення надміру виплачених коштів за призначеною допомогою на проживання внутрішньо переміщеним особам (а.с.19).

Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 16.04 2022 №457 "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України", встановлено, що для підтримки окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, надається внутрішньо переміщеним особам, відомості про яких включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022, допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що передбачено п.4 Порядку №332.

Якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов`язаний повідомити про такі обставини органу Пенсійного фонду України/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/адміністратору центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимогЗакону УкраїниПро електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги).

Відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України, №332 нарахування та виплата допомоги уповноваженій особі або отримувачу припиняється та більше не призначається/поновляється, починаючи з місяця виїзду за кордон на постійне проживання або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.

Відповідно до пункту 29 Порядку № 332, у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам була повідомлена про умови надання допомоги, надала згоду на обробку персональних даних, котрі підписала особисто. Після звернення з такою заявою, їй була призначена допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 2000 грн., щомісяця. Проте нею не було повідомлено позивача про зміну обставин, котрі впливають на призначення такої допомоги, тому відповідачці було виплачено допомогу, що мало наслідком незаконного отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 6 000 грн.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Частиною 1 статті 1213 ЦК України, визначено, що особа, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 07.02.2024 по справі №910/3831/22 зазначила, що зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми ст. 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала. Це зобов`язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов`язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Відповідач, доказів на спростування поданого департаментом розрахунку заборгованості, зокрема таких, що підтверджували б сплату заборгованості в повному обсязі чи відсутність такої, суду не надав.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 , не повідомила про перебування за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більше як 60 календарних днів підряд сукупно протягом періоду отримання допомоги, що впливає на призначення вказаної допомоги, - суд приходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача надмірно виплачених коштів за період з 01.12.2023 по 29.02.2024 року у сумі 6000,00 гривень.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», пунктів 1-3,6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505, виконуючи вимоги ст.ст. керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради ЄДРПОУ - 38782790:

- виплачену щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам за період з 01.12.2023 року по 29.02.2024 року у сумі 6000 (шість) гривень 00 копійок;

- судовий збір в сумі 3 028 (Три тисячі двадцять вісім) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 16.03.2026 року.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України

- позивач: Департамент соціальної політики Вінницької міьскої ради, ЄДРПОУ 38782790, 21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Соборна буд. 50;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , останнє відоме місце перебування : АДРЕСА_1 .

Суддя А. С. Кузнєцова