Ухвала суду № 135455678, 25.03.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 204/7611/25

2/212/514/26

У Х В А Л А

25 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., секретаря судового засідання Яненко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказана вище цивільна справа.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за трьома договорами.

Ухвалою суду від 29 грудня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані докази, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зокрема позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України крім цього, заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 6 ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ЦПК України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Отже, за своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Зміст положень ст. 188 ЦПК України свідчить про можливість, а не про обов`язковість об`єднання декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. У випадку, коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору.

Під вимогою слід розуміти матеріально-правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, враховуючи викладене, допускається можливість об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо вказані вимоги випливають з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому, а також якщо вказані обставини підтверджуються тими самими доказами.

Відповідно до ст. 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Право об`єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також суду. При цьому останній вправі вирішувати питання про об`єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як вбачається з поданої позовної заяви, що 23.11.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладений Договір №4332725 від 23.11.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений Договір № №05609-06/2024 від 04.06.2024 року, між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений Договір №06453-06/2024 від 05.06.2024 року.

Позивачем в межах позову об`єднано позовні вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , які ґрунтуються на 3 окремих договорах, які були укладені між відповідачем (як позичальником) та двома різними юридичними особами (як кредиторами), правонаступником яких є позивач на підставі договорів відступлення права вимоги.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 52 920,00 грн., за договором №4332725, за договором №05609-06/2024, за договором №06453-06/2024, які були укладені відповідачем окремо з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ».

Постанова ВС від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/7186/19 містить висновок про те, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).

У постанові Верховний Суд наголошує про те, що: - вимоги про стягнення шкоди у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших;

- сумісний розгляд заявлених у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановлювати обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, правильність заявлених до стягнення сум;

- позивач при поданні позову порушив правила об`єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах з окремими договорами забезпечення виконання зобов`язання (поруки) за кредитними договорами; відповідні договори є різними за предметом, обсягом зобов`язань та строками виконання, а також укладені на підставі різних рішень, які приймалися пов`язаними з Банком особами окремо по кожному з дванадцяти кредитних договорів, що матиме наслідком дослідження окремо кожного рішення, договору та окремо - заборгованостей, які виникла з різних підстав, що має підтверджуватися також окремими, не пов`язаними між собою доказами;

- сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені законом, що свідчить про порушення правил об`єднання позовних вимог;

- порушення правил об`єднання та роз`єднання позовів, не передбачено, як одну із підстав для залишення позовної заяви без руху;

- положення чинного законодавства встановлюють саме право, а не обов`язок суду на роз`єднання позовних вимог.

На думку суду, заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за різними договорами є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

Більше того, право вимоги на зазначені договори були набуті позивачем на підставі договорів факторингу (договорів про відступлення права вимоги), при цьому, поизвач не є стороною жодного із договорів, за якими просить стягувати заборгованість.

Кредитором (позикодавцем) за договорами є різні юридичні особи. Договори характеризуються різними датами укладання, різними істотними умовами договору (розмір кредиту (позики), строк надання кредиту, дата настання платежів, розмір відповідальності, порядок та умови пролонгації стоку дії договору тощо.

При вирішенні спору за вказаним позовом підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у них. За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спору між тими ж сторонами, які виникли на підставі різних договорів, укладених відповідачем попередньо з іншими юридичними особами.

Також під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем кожного договору окремо, необхідним є з`ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з`ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами, наявності підстав для стягнення заборгованості за кожним з договорів окремо; судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов`язання, і в свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по вказаним договорам, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов`язань підставою вважати їх такими, що виникли з договорів тощо.

Отже, зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами; не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі кожного з двох правочинів; вимоги за вказаними договорами не є основними або похідними позовними вимогами.

Таким чином, оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є кредитні договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб`єктний склад та правову природу, породжує різні взаємні права та обов`язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, суд вважає, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 188 ЦПК України, але й значно ускладнить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог докази, в тому числі ті, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам.

Судом встановлено, що провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до судового розгляду, з урахуванням чого суд вважає, що відсутні підстави для застосування положень ч. 6 ст. 188 ЦПК України.

За таких обставин суд вважає, що вказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду з підстав, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, оскільки позивачем подано позов у порушення ст. 188 ЦПК України, тобто правил об`єднання заявлених позовних вимог.

Водночас суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений права повторного звернення з урахуванням необхідності роз`єднання заявлених позовних вимог в окремі позови за предметом спору.

Частина 3 ст. 257 УЦПК України вказує, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 247, 257-258, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» сплачений до державного бюджету судовий збір за подання позовної заяви до суду в розмірі 3 028,00 грн., відповідно до платіжної інструкції № 119374 від 20.06.2025 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала складена та підписана 25 березня 2026 року.

Суддя Н. М. Ваврушак