Рішення № 135455211, 06.04.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/6519/25

Провадження № 2-др/210/8/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Вікторович Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 Площенко Н.Ф. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в особі представника Усенко М.І. звернувся до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 26 вересня 2025 року, вказана справа надійшла до провадження суддя Вікторович Н.Ю.

Ухвалою суду від 30 вересня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Заочним рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 жовтня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», суму заборгованості за Кредитним договором № 102924639 від 18.06.2024 в розмірі 31316,38 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

20 грудня 2025 року до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 жовтня 2025 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою від 23 грудня 2025 року поновлено заявникові строк на подання заяви, прийнято заяву та призначено судовий розгляд.

Ухвалою суду від 26 лютого 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 жовтня 2025 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Заочне рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 жовтня 2025 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано. Розглядати справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

13 березня 2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

Рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 19 березня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за Кредитним договором № 102924639 від 18.06.2024 в розмірі 26151,38 грн., судовий збір у розмірі 2022,70 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

25 березня 2026 року на адресу через систему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому представник відповідача ОСОБА_1 Площенко Н.Ф. просила суд ухвалити додаткове рішення по справі, яким розподілити судові витрати, стягнувши з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9500,00 грн. В обґрунтування заяви представник зазначила, що копію рішення від 19 березня 2026 р. надійшло представнику в електронному вигляді 20.03.2026 р При поданні Відповідачем відзиву по справі ним було вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9500,00 грн виходячи із розрахунку вартості правової допомоги адвоката: 1 година 2 000,00 грн, у тому числі, але не виключно за ознайомлення та аналіз матеріалів судової справи та заочного рішення суду, складання, оформлення та подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, участь у судових засіданнях тощо. У зв`язку з чим, посилаючись на вимоги ст. ст. 137, 141 ЦПК України представник звернулась до суду з вказаною заявою.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 жовтня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», суму заборгованості за Кредитним договором № 102924639 від 18.06.2024 в розмірі 31316,38 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Вказане заочне рішення від 30 вересня 2025 року було направлено судом на адресу відповідача, що підтверджується наявним у матеріалах справи супровідним листом.

20 грудня 2025 року до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 жовтня 2025 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник відповідача просила суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30.10.2025 р. по справі № 210/6519/25; заочне рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30.10.2025 по цивільній справі № 210/6519/25 скасувати, цивільну справу № 210/6519/25 призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі; стягнути з Позивача на користь Відповідача судові витрати у вигляді судового збору у сумі 484,48 грн; витрат на професійну правничу допомогу. Докази остаточно понесених судових витрат будуть надані мною суду у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення..

Ухвалою від 23 грудня 2025 року поновлено заявникові строк на подання заяви, прийнято заяву та призначено судовий розгляд.

Ухвалою суду від 26 лютого 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 жовтня 2025 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Заочне рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 жовтня 2025 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано. Розглядати справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 19 березня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за Кредитним договором № 102924639 від 18.06.2024 в розмірі 26151,38 грн., судовий збір у розмірі 2022,70 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

При ухваленні рішення судом не вирішувалось питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені відповідачем.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: "На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат".

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.2 ст.141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.2 ст.141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст.141 ЦПК України.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі №201/14495/16-ц (провадження №61-22962св19).

В обґрунтування розміру понесених відповідачем витрат на правничу допомогу у розмірі 9500 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів: Договір про надання правничої (правової) допомоги №1. від 25 листопада 2025 року, Акт про надання правової допомоги за договором №1 про надання правничої (правової) допомоги від 25 листопада 2025 р. від 24.03.2026, відповідно до якого 01.12.2025 року за дистанційне ознайомлення з матеріалами справи №210/6519/25 у суді, вивчення, попереднє опрацювання та правовий аналіз матеріалів справи №210/6519/25 опрацювання законодавчої бази та судової практики, що регулюють спірні правовідносини 2000 грн.; 20.12.2025 року підготовка, складання, оформлення та направлення до суду заяви про перегляд заочного рішення суду по справі №210/6519/25 5000 грн, 12.03.2026 року підготовка, складання, оформлення та направлення до суду відзив на позовну заяву по справі №210/6519/25 2500 грн., рахунок №05/01/26 від 05 січня 2026 року на оплату винагороди за надання правової допомоги 9500,00 грн та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійсненням ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги за Договором про надання правничої (правової) допомоги №1 від 25 листопада 2025 р., укладений між адвокатом Площенко Наталією Федорівною та ОСОБА_1 .

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Враховуючи особливості предмета спору, ціну позову, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи, яка є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, заперечення представника позивача щодо заявленого розміру понесених витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку про те, що заява представника відповідача підлягає частковому задоволенню, у зв`язку з чим з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 грн., що відповідатиме критеріям виправданості, розумності та справедливості, враховуючи, що заява про перегляд заочного рішення та поданий відзив на позовну заяву мають тотожні обґрунтування, ознайомлення з матеріалами справи проводилось дистанційно, правова позиція з питань стягнення заборгованості є усталеною.

Керуючись ст.ст.133-141, 259, 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 Площенко Н.Ф. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, місце знаходження: м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Н. Ю. Вікторович