Рішення № 135454004, 06.04.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року справа № 640/8481/20 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНО А» до Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій та податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНО А» (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) про скасування вимоги про сплату боргу від 17.02.2020 №Ю-074, рішення про застосування штрафних санкцій від 17.02.2020 №00001964208.

Ухвалою від 21.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2020 об`єднано в одне провадження адміністративні справи №640/8481/20 та №640/9136/20. Присвоєно об`єднаній адміністративній справі №640/8481/20.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Супровідним листом від 09.01.2025 вих. 01-19/93/25 на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав 48 судових справ Черкаському окружному адміністративному суду.

Справа №640/8481/20 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду. 28.01.2025 вх. № 4052/25.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 передана для розгляду судді Орленко В.І.

Ухвалою судді від 03.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування вимог зазначено, що на підставі акта від 16.02.2020 № 1/26-15-42-08-40603757 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ГРАНО А» з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДФО за період з 01.02.2017 по 30.04.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.02.2017 по 30.04.2019, військового збору за період за період з 01.02.2017 по 30.04.2019, 17.02.2020 року Відповідачем були прийняті: вимога про сплату боргу №Ю-074, рішення №0000196464208 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та ППР №00001944208, №00001954208 та №00001974208. Оскаржувані рішення Позивач вважає протиправними, оскільки: - процедура перевірки, за наслідками, якої були прийняті означені рішення була проведена з порушенням положень податкового законодавства; - перевірка була проведена на підставі невідомого наказу не з тією метою (предметом), а також частково не на підставі тих нормативних актів, які зазначені в надісланому Позивачу наказі; - підставою для висновків за результатами проведеної перевірки бали недопустимі докази; - оскаржувані рішення були прийняті не уповноваженою особою Відповідача та в загальному є такими, що не підтверджені жодними належними доказами, в зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Представник Відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що спірні рішення є правомірними, а тому не підлягають скасуванню. Зазначив, що контролюючим органом на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 26.12.2019 № 5281, проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ГРАНО А». За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт №1/26-15- 42-08-40603757 від 16.01.2020 року. Копію наказу від 26 грудня 2019 року, № 5281 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення № 70349/10/26-15-42-08-25 надіслано платнику податків 26.12.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0113331407002. Відповідно до інформаційного додатку «ТРЕКІНГ» системи «Укрпошта» в мережі «Інтернет», лист з наказом про проведення перевірки «Вручено особисто» 28.12.2019 року, що спростовує твердження Позивача про неповідомлення про початок проведення перевірки. Щодо повноти нарахування податку з доходів фізичних осіб вказано, що перевіркою правильності визначення бази оподаткування при нарахуванні доходів платникам податків у вигляді заробітної плати, винагород за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) встановлено заниження бази оподаткування за період з 01.02.2017 по 30.04.2019 на загальну суму 980 579,86 грн. Таким чином, Позивачем не було сплачено до бюджету ПДФО на суму 176 504,37 грн., а також військовий збір в сумі 14 708,7 грн. Крім цього, перевіркою повноти визначення єдиного внеску за період з 01.02.2017 по 30.04.2019 встановлено його заниження на загальну суму 215727,58 грн. Оскільки Позивач, як платник єдиного внеску мав недоїмку, податковим органом на законних підставах було сформовано вимогу про сплату боргу від 17.02.2020 року № Ю - 074 в сумі 215 727,58 грн. Представником Відповідача у відзиві також зазначено, що доводи Позивача стосовно того, що перевірка була проведена на підставі невідомого наказу; підставою для висновків за результатами проведеної перевірки бали недопустимі докази; оскаржувані рішення прийняті не уповноваженою особою є безпідставними та такими, що не підтверджені жодними належними доказами. Такі доводи жодним чином не спростовують встановлених порушень.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що контролюючим органом відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 26.12.2019 № 5281, проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНО А» (код 40603757) з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.02.2017 по 30.04.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.02.2017 по 30.04.2019, військового збору за період з 01.02.2017 по 30.04.2019.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт №1/26-15- 42-08-40603757 від 16.01.2020 року та встановлено наступні порушення:

- п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1, п.п 168,1.4 п.168.1 ст. 168, п.171.1 ст 171 Податкового Кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження сум податку на доходи фізичних осіб за період який перевірявся на загальну суму 176 504,37 грн., в тому числі за 2017 - 52 905,32 грн., за 2018 74 484,56 грн., за 2019 - 49 114,49 грн.;

- п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних Положень Кодексу, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14 708,70 гривень, у тому числі за лютий грудень 2017 року в сумі 6 322,50 грн., січень грудень 2018 в сумі 9448,50 грн., січень - квітень 2019 в сумі 5359,50 грн.;

- п. 51.1 ст. 51, пп. „б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) та розділ 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, щодо відображення недостовірної інформації в податкових розрахунках (форма №1-ДФ), за період I - IV кв. 2017, I- IV кв. 2018, 1- ІІ кв. 2019 року;

- п.1 ч.2 ст.б, п. 1 ч.1 ст. 7 та п.5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464 -VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено зобов`язання по сплаті єдиного внеску на загальну суму 215727,58 грн., у тому числі за період лютий - грудень 2017 в сумі 64662,06грн., січень грудень 2018 - 91036,69грн., січень - квітень 2019 - 60028,83 грн.

За результатами проведеної перевірки та на підставі висновку акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.02.2020 року:

-№00001944208 про збільшення грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 301788,17 грн.

-№00001954208 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору в сумі 25 137,21 грн.;

-№00001964208 про застосування штрафних санкцій в розмірі 107 863,79 грн.;

-№00001974208 про застосування штрафних санкцій в сумі 510, 0 грн.

Крім цього, було прийнято вимогу про сплату боргу ( недоїмки) від 17.02.2020 № Ю - 074 щодо сплати недоїмки в сумі 215 727,58 грн.

Не погоджуючись з переліченими вище рішеннями та вимогою, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішення про результати розгляду скарги в частині оскарження вимоги №Ю-074 та рішення №00001964208 було прийнято ДПС 02 квітня 2020 року, а рішення про результати розгляду скарги в частині оскарження ППР №00001944208, ППР №00001954208 та ППР №00001974208 - 14 квітня 2020 року.

За результатами розгляду скарги рішення залишені без змін, а скарга без задоволення, що і зумовило необхідність звернутись з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - ПК України).

В даному випадку суд наголошує, що положення податкового законодавства, які регулюють спірні відносини та застосовуються судом вживаються в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.79.1. та п.79.2 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За приписами пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Вказане є підставою для висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

В позовній заяві Позивачем зазначено, що Відповідач порушив строки повідомлення платника податку про початок проведення перевірки, в зв`язку з чим не мав права приступати до її проведення.

Так, матеріалами справи встановлено, що В.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві Нонною Багмет 26 грудня 2019 року був виданий наказ №5281 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГРАНО А» (код 40603757)» в ДПС за адресою: м. Київ, вул. Лескова, 4 з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2017 по 30.04.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період з 01.02.2017 по 30.04.2019 тривалістю 5 робочих днів з 02.01.2020 року.

Як стверджує Позивач, даний наказ було надіслано позивачу на його податкову адресу (за його місцезнаходженням) поштовим відправленням із трек-номером 0113331407002 та отримано останнім лише 10 січня 2020 року. Оскільки таке повідомлення не могло бути доставлено відповідачу до 10 січня 2020 року, а тим більше до 02 січня 2020 року, він не мав права розпочинати та проводити перевірку позивача.

В даному контексті суд зазначає, що копію наказу від 26 грудня 2019 року, № 5281 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення № 70349/10/26-15-42-08-25 надіслано платнику податків 26.12.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0113331407002.

У відповідності до роздруківки інформації із сайту «Укрпошта», яка міститься в матеріалах справи, лист з наказом про проведення перевірки «Вручено особисто» 28.12.2019 року.

Тому твердження Позивача, що йому не було відомо про початок проведення перевірки не відповідають дійсності, а є лише, на думку суду, елементом маніпулювання в позиції захисту.

Щодо інших доводів вказаних Позивачем, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на адресу ГУ ДПС у м. Києві надійшли заяви № б/н від 10.12.2019 (вх. К/290-08 від 10.12.2019) ( вх. № П/287-08 від 10.12.2019) гр. ОСОБА_1 ОСОБА_2 , на дії ТОВ «ГРАНО А».

В своїй заяві гр. ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) зазначає, що з жовтня 2018 року по квітень 2019 року працював на посаді кухаря на ТОВ «ГРАНО А» (м. Київ, вул. Болсунівська, 2). В період з жовтня 2018 року по січень 2019 року отримував заробітну плату в наступних розмірах: жовтень 2018 року - 3400,00 грн.; листопад 2018 року - 12750, 00 грн.; грудень 2018 року - 12750, 0 грн.; січень 2019 року - 12750,0 грн.; лютий 2019 року - 13500,00 грн.; березень 2019 року 13500,00 грн.; квітень 2019 року 13500,00 грн. В травні 2019 року був звільнений та дізнався, що офіційно працедавець не відображав суми виплачених доходів наведеному громадянину та відповідно не утримував податки з виплачених доходів.

Крім цього, в своїй заяві гр. ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) зазначає, що з січня 2019 року по квітень 2019 року працював на посаді кухаря на ТОВ «ГРАНО А» (м. Київ, вул. Болсунівська, 2). В період з січня 2019 року по квітень 2019 року отримував заробітну плату в наступних розмірах: січень 2019 року - 8500 грн.; лютий 2019 року - 12750 грн., березень 2019 12750 грн., квітень 2019 12750,00 грн. Всього на суму 46 750, 00 грн. 3 В травні 2019 року був звільнений та дізнався, що офіційно працедавець не відображав суми виплачених доходів наведеному громадянину та відповідно не утримував податки виплачених доходів.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПК України, платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Відповідно до п. 70.16 ст. 70 ПК України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням інформацію про фізичних осіб, що пов`язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України.

Відповідно до пп. „б" п. 176.2. ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

На підставі вищевикладеного, перевіркою встановлено, що в порушення вимог частини 3 ст. 24 Постанови КМУ №417 від 17.04.2015 року ТОВ «ГРАНО А» допущено до роботи громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без належного повідомлення податкових органів за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Перевіркою дотримання вимог заповнення та подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» встановлено, відображення недостовірної інформації в частині декларування виплачених доходів а також утриманих з виплачених доходів податків в податкових розрахунках (форма №1-ДФ), за період I- IV кв. 2017, I- IV кв. 2018, І- II кв. 2019 року, а саме: заниження бази оподаткування за період з 01.02.2017 по 30.04.2019 на загальну суму 980 579,86 грн. Таким чином, Позивачем не сплачено до бюджету ПДФО на суму 176 504,37 грн.

Оскільки перевіркою встановлено заниження бази оподаткування за період з 01.02.2017 по 30.04.2019 на загальну суму 980 579,86 грн., то військовий збір, який не нарахований, не утриманий та не перерахований до бюджету становить 14 708,7 грн. (980 579,86 * 1,5 %), чим порушено п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних Положень Кодексу.

Крім цього, перевіркою також встановлено, що первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок, є відомості нарахування заробітної плати, платіжні відомості, виписки банку.

В ході перевірки виявлено порушення ведення обліку сум, на які нараховуються єдиний внесок, шляхом неповного декларування виплачених доходів працівникам, згідно яких проводиться перевірка.

Перевіркою повноти визначення єдиного внеску за період з 01.02.2017 по 30.04.2019 встановлено його заниження на загальну суму 215727,58 грн. ( 980 579,86 грн. * 22%), у тому числі за період лютий грудень 2017 в сумі 64662,06 грн., січень грудень 2018-91036,69 грн., січень квітень 2019 60028,83 грн.

Суд наголошує, що матеріали справи не містять відповідних доказів, які б спростовували відсутність вищевказаних порушень.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті цього поширюються лише на тих платників, які відповідно до Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 20.04.2015 №449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Відповідно до п.4 розділу VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Вищевказане є підставою для висновку, що на підставі вищезазначеного, Головним управлінням ГУ ДПС у м. Києві було правомірно та на законних підставах сформовано Позивачу вимогу про сплату боргу від 17.02.2020 року № Ю - 074 в сумі 215 727,58 грн.

Щодо тверджень Позивача про відсутність підстав у податкового органу використовувати пояснення працівників та відомості з інформаційних ресурсів ДПС, суд зазначає, що відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

З вищезазначеного поняття «податкова інформація» Позивач робить висновок, що пояснення працівників та відомості з інформаційних ресурсів ДПС для посадових осіб контролюючих органів під час перевірок не можуть бути підставами для висновків.

Такий висновок Позивача суд розцінює критично, оскільки останній не відповідає вищезазначеній нормі, адже пояснення працівників і є відомостями, які отримані суб`єктами інформаційних відносин в процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

В даному контексті слід також зазначити, що відповідно до п. 74.1 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (п.74.3. ст. 74 Податкового кодексу України).

Вказане є підставою для висновку, що використання контролюючим органом експлуатаційної системи «Податковий блок», введеної в дію наказом ДПС України від 24.12.2012 року №1197, відповідає нормам податкового законодавства, оскільки являє собою упорядковану інформацію щодо платників податків.

Критично розцінює суд також доводи Позивача щодо того, що спірні рішення прийняті не уповноваженою особою та вважає їх безпідставними, оскільки, як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_3 станом на час винесення спірних рішень був начальником відділу планових перевірок юридичних осіб управління податкових перевірок фізичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач зазначає, що ОСОБА_3 уповноважений на визначення сум податкових та грошових зобов`язань (пп.54.3.1 -54.3.3 п.54.3 ст.54 ПКУ), та одразу робить висновок, що податкові повідомлення - рішення №00001944208 про збільшення грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 301788,17 грн, №00001954208 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору в сумі 25137,21 грн не уповноважений приймати.

Такий висновок Позивача є хибним, оскільки відповідно пп.14.1.156 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів. сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Вказане свідчить, що начальник відділу планових перевірок юридичних осіб управління податкових перевірок фізичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві мав право приймати та підписувати вищезазначені податкові повідомлення - рішення.

Аналіз положень чинного законодавства, а також дослідження матеріалів справи дає суду підстави дійти висновку, що документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «ГРАНО А» з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДФО, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, військового збору за період за період з 01.02.2017 по 30.04.2019 дійсно були встановлені вищевказані порушення, які мають місце та не спростовані Позивачем, а тому спірні рішення є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів,

України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам Позивачем не надано достатньо належних доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Решта доводів Позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Оскільки підстави для задоволення позовних вимог відсутні, не підлягають відшкодуванню також судові витрати здійснені ТОВ «ГРАНО А».

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи.

Рішення складене 06.04.2026.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО