Ухвала суду № 135453307, 06.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення

06 квітня 2026 р. Справа № 520/26398/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №520/26398/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено частково позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення 04.11.2021 за №33/41-4105 Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії з 01.12.2019 у відповідності до довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області 04.11.2021 за №33/41-4105, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Допусщено до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) за один місяць.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

До Харківського окружного адміністративного суду 24.03.2026 подано заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить суд:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення у справі №520/26398/21;

- визнати дії Боржника щодо виплати мізерними частинами такими, що суперечать практиці ЄСПЛ та Конституції України, і прирівнюються до відмови у виконанні рішення суду;

- зобов`язати керівника ГУ ПФУ в Харківській області особисто подати завірений звіт про виконання рішення суду з підтвердженням відповідальності за його достовірність з обов`язковим долученням копій платіжних документів, що підтверджують фактичне перерахування коштів, в якому надати: персоніфікований графік повної виплати боргу (45 854,71грн.) та судового збору (908,00 грн) у розумні строки (не більше 3-6 місяців); завірений розрахунок нарахування 3% річних та інфляційних втрат у вигляді таблиці з конкретними сумами за весь період прострочення виплати (з моменту виникнення боргу до дня подання звіту) з метою визначення повного розміру шкоди, завданої тривалим невиконанням рішення суду;

- у разі неподання звіту у встановлений судом строк або повторну імітацію виконання -накласти на керівника ГУ ПФУ в Харківській області штраф у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого законом на момент подання звіту (або закінчення строку на його подання) з яких 50 відсотків штрафу (половину) стягнути на мою користь а іншу половину - до Державного бюджету України (згідно з ч.2 ст.382 КАС України);

- зобов`язати Боржника надати до суду копії всіх постанов державних виконавців у виконавчому провадженні №69294763 та підтвердження про його закриття, з метою перевірки законності дій органів державної виконавчої служби.

В обґрунтування вказаної заяви заявником зазначено про те, що станом на березень 2026 року судове рішення залишається невиконаним. Сума нарахованого, але не виплаченого боргу згідно з розрахунком Боржника (доручення № Д 10028783/65) становить 45 854,71 гри. Крім того, судове рішення в частині виплати безспірної суми судового збору 908,00 грн. не виконано, а зазначена сума не виплачується роками з посиланням на «черговість», що фактично зупиняє виконання рішення суду на невизначений термін. Зазначає, що Боржник ігнорує вимоги щодо надання персоніфікованого графіка виплат та розрахунку інфляційних втрат 3% річних згідно зі ст.625 ЦК України, що виникли внаслідок тривалого прострочення свідомо приховуючи алгоритм черговості погашення заборгованості, що унеможливлює здійснення контролю за справедливим розподілом коштів.

Відповідач 02.04.2026 та 03.04.2026 через систему «Електронний суд» подано пояснення щодо виконання рішення суду, в яких зазначено, що Головним управлінням на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року по справі № 520/26398/21 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 у відповідності до довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області 04.11.2021 за №33/41-4105, з урахуванням раніше виплачених сум. За результатом перерахунку на момент виконання рішення суду загальна сума доплати за період з 01.12.2019 по 31.07.2022 склала 45854,71 грн., яку обліковано в підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ), виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою за № 806796.

Пенсія позивачу виплачується з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року по справі № 520/26398/21. Органами Пенсійного фонду України продовжується ведення Реєстру судових рішень для використання в роботі з метою систематизації та упорядкування судових рішень. Реєстр судових рішень це єдина електронна система, яка створена на Центральному рівні та діє по всій території України. Реєстр судових рішень постійно поповнюється новою інформацією з усіх регіонів України.

Після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду дані з електронної підсистемі ПВП ДКГ «Військові пенсії» інтегровано до підсистеми Реєстр судових рішень. Виплата нарахованої різниці в пенсії за судовим рішенням провадиться відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Виплата заборгованості здійснюється відповідно до Порядку затвердженого Постановою № 821 у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету. Відповідно до розрахунку з підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ станом на 02.04.2026 загальна заборгованість за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року по справі № 520/26398/21:

- відкладена заборгованість за минулий період (з 01.12.2019 по 31.07.2022) 45854,71 грн. (з дати відповідно до зобов`язання по суду по місяць виконання рішення суду) (джерело фінансування - кошти Державного бюджету).

Виплата боргу можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок виділення коштів з державного бюджету на виплату заборгованості. Так, за додатковою відомістю проведено виплату поточної заборгованості в жовтні 2025 року:

- проведено виплату в сумі 766,05 грн. (за рахунок коштів Державного бюджету України). З 2020 року всі операції щодо пенсійного забезпечення громадян, в тому числі і здійснення перерахунків призначених пенсій на виконання рішень суду здійснюється виключно засобами програмного забезпечення у відповідній системі Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ). Здійснення таких операцій в ручному режимі є неможливим. Пенсійний фонд України є одержувачем бюджетних коштів, а не їх розпорядником.

Враховуючи викладене, Головне управління не може визначити орієнтовні строки повного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року по справі № 520/26398/21 в частині виплати всієї суми заборгованості, оскільки виплата напряму залежить від виділених бюджетних асигнувань та враховуючи принцип пропорційності виплати коштів кількості проведених перерахунків на виконання судових рішень.

Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду.

Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

Головним управлінням у 2024 році проведена виплата заборгованості з пенсійних виплат згідно рішень суду на суму 56046,7 тис. грн., які набрали законної сили по 19.11.2020.

Планом доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 2025 рік (зі змінами), затвердженим Головою правління Пенсійного фонду України 28 жовтня 2025 року, видатки за рахунок коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 9552,9 тис грн; на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень у сумі 10221,3 тис грн; за рахунок коштів Державного бюджету України: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 21399,0 тис грн; на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень у сумі 12313,5 тис грн.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік». Планом доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 2026 рік, затвердженим Головою правління Пенсійного фонду України 24 лютого 2026 року, видатки за рахунок коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 24941,4 тис грн; на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень у сумі 24102,1 тис грн; за рахунок коштів Державного бюджету України: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 44511,5 тис грн; на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень у сумі 23825,0 тис грн.

Для виконання рішення суду по зазначеній справі в повному обсязі головним управлінням 02.04.2026 за вих. № 2000-0510-5/55547 зроблено запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період в розмірі 45088 гривень 66 копійок.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи відсутність потреби у виклику у судове засідання сторін, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження.

При вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд виходить із такого.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі Сорінг проти Об`єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-1 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно із ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу зазначених вище положень слід дійти висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов`язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Абзацом першим частини першої статті 373 КАС України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Тож у разі відсутності факту добровільного виконання судових рішень приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Указаний порядок встановлений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, в частині першій цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною другою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Зі змісту поданої до суду заяви та долучених до такої заяви доказів встановлено, що органом державної виконавчої служби здійснювалась перевірка за виконання рішення по справі № 520/26398/21 в межах виконавчого провадження №69294763, яке у 2023 році закінчено.

Суд враховує доводи та посилання заявника стосовно тривалого часу не виконання судового рішення, проте зазначає, що до суду не надано доказів того, що відповідачем невиконання судового рішення у справі № 520/26398/21 здійснюється умисно.

Надаючи оцінку вказаному вище, суд зазначає, що згідно із Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюється виключно законами. Такими законами є Закони України Про Державний бюджет України на кожний рік та Бюджетний кодекс України.

Відповідно до п.п. 20 та 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що рішення суду у справі № 520/26398/21 в частині виплати заборгованості не виконано з незалежних від відповідача причин.

Щодо вимоги заявника зобов`язати керівника ГУ ПФУ в Харківській області особисто подати завірений звіт про виконання рішення суду з підтвердженням відповідальності за його достовірність з обов`язковим долученням копій платіжних документів, що підтверджують фактичне перерахування коштів, в якому надати: персоніфікований графік повної виплати боргу (45 854,71грн.) та судового збору (908,00 грн) у розумні строки (не більше 3-6 місяців) та завірений розрахунок нарахування 3% річних та інфляційних втрат у вигляді таблиці з конкретними сумами за весь період прострочення виплати (з моменту виникнення боргу до дня подання звіту), суд зазначає наступне.

Вимоги щодо змісту звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення регламентовано ч. 2 статті 382-2 КАС України.

Відповідно до ч.2 с. 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень у звіті про виконання судового рішення повинен зазначити відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання, а у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.

Отже, вимога заявника про зобов`язання відповідача надати персоніфікований графік повної виплати боргу (45854,71грн.) та судового збору (908,00 грн) поглинається вимогою щодо зазначення відомостей про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання, а у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.

Обґрунтовуючи вимогу про зобов`язання відповідача надати завірений розрахунок нарахування 3% річних та інфляційних втрат у вигляді таблиці з конкретними сумами за весь період прострочення виплати (з моменту виникнення боргу до дня подання звіту), заявник посилається на ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи зміст вказаної правової норми суд зазначає, що вказана стаття регламентує цивільно-правові відносини між кредитором та боржником.

В той час як у межах справи 520/26398/21 судом вирішувався адміністративно-правовий спір між фізичною особою та пенсійним органом як суб`єктом владних повноважень.

Суд звертає увагу, що поняття «Боржник» у цивільно-правових відносинах не може ототожнюватись поняттю «Боржник» як сторони виконавчого провадження у адміністративно-правових відносинах, а отже судом не встановлено підстав для зобов`язання відповідача надати завірений розрахунок нарахування 3% річних та інфляційних втрат у вигляді таблиці з конкретними сумами за весь період прострочення виплати відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно абзацу 2 ч.1 ст. 382 КАС України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Положеннями ч.2 ст. 382-1 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із приписами ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

З огляду на приписи ч.3 ст.382-1 КАС України, суд вважає двомісячний строк для подання звіту про виконання судового рішення розумним та достатнім.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд з огляду на приписи ст. 382-1 КАС України приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у двомісячний строк після набрання чинності ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №520/26398/21 в частині виплати нарахованих сум.

Відповідно до ч.6 ст. 382-1 КАС України ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої позиції, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами розгляду заяви позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 229, 248, 293, 294, 382 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №520/26398/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) у двомісячний строк після набрання чинності цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду вiд 14.02.2022 у справі №520/26398/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О. Супрун