Рішення № 135452722, 06.04.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2026 року м. Рівне№460/17176/25Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доМіністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Міністерства оборони України, оформленого витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.08.2025 № 67/д, прийнятого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення і виплату їй одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 ;

-зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу призначення одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у зв`язку із загибеллю батька - військовослужбовця ОСОБА_2 - під час захисту Батьківщини з урахуванням висновків суду у справі та призначити виплату ОСОБА_1 такої одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вважає протиправним пункт 2 рішення Міністерства оборони України, оформлений витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.08.2025 № 67/д, прийнятого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення і виплату їй одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 . Вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі без повідомлення учасників справи.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Старший солдат ОСОБА_2 , 1979 року народження, заступник командира бойової машини навідник оператор механізованого відділення військової частини НОМЕР_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Гряниківка Харківської області, що підтверджується наступними документами: Сповіщенням сім`ї № 40, виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 14.03.2023; Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 ; Лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_4 від 14.03.2023; Довідкою про причину смерті (до форми № 106/0 № 12-171155-0КЛ/23) від 14.03.2023; Витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 2384 від 24.11.2023.

У квітні 2025 року позивач звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою, в якій просила виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю її рідного батька - ОСОБА_2 .

Проте відповідно до витягу з протоколу засідання Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.08.2025 № 67/д, комісія, розглянувши подані документи, дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_2 .

Вказаним обумовлена потреба позивача у судовому захисті.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Правилами ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Положеннями ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до ч. 3 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Вимогами ч. 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» закріплено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Згідно з п. 12, 13 Прядку №975 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію, статті 9-2 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 28 червня 2023 р. № 3161-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168).

Відповідно до абзацу першого та другого п. 2 Постанови № 168 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Таким чином, відповідно до законодавства, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги встановлено, що порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 176/39232, затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі по тексту Порядок № 45).

Розділом І Порядку № 45 визначено наступне.

1.1. Цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

1.2. ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).

1.3. Сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Таким чином, Міноборони на виконання п. 2 та п. 2-1 Постанови № 168 визначило порядок виплати одноразової грошової допомоги.

Пунктом 3 ст. 16-2 Закону № 2011-XII встановлено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, відповідно до абзацу другого п. 2 Постанови № 168 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Постанови № 168 установити, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Згідно з ч. 1 ст. 16-1 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на день виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги), у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

В подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» № 3515-IX від 09.12.2023 статтю 16-1 викладено в такій редакції: "Стаття 16-1. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги 1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

2. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.

Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.

3. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках. 4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Так, до змін внесених Законом №2489-ІХ від 29.07.2022 статтею 16-1 Закону №2011-ХІІ було встановлено наступне:

"1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

2. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"".

Законом № 2489-ІХ від 29.07.2022 текст статті 16-1 Закону № 2011-XII викладено в такій редакції:

"1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення)".

Законом України № 3515-ІХ від 09.12.2023, який набрав чинності 29.03.2024, текст статті 16-1 Закону № 2011- ХІІ знову змінено та викладено в такій редакції:

"1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

2. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.

Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.

3. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.

4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Таким чином, змінами, що внесені Законом України № 3515-ІХ від 09.12.2023 до ст. 16-1 Закону № 2011- ХІІ дітей, незалежно від умови досягнення чи недосягнення ними повноліття, включено до складу членів сімей загиблих (померлих) осіб, які (члени сім`ї) мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

Прийняттям Закону України від 09.12.2023 № 3515-ІХ законодавцем для визначення категорій членів сім`ї було застосовано критерій наявності факту родинних відносин без вікового обмеження (як це було у попередній редакції).

Родинні відносини між фізичними особами є фактами, які мають юридичне значення.

Термін "діти" у законодавстві України вживається у двох розуміннях: діти за віком та діти за юридичним зв`язком (походженням або усиновленням) для різних правовідносин.

У правовідносинах щодо призначення ОГД у зв`язку зі смертю військовослужбовця термін «діти» використано саме як діти за юридичним зв`язком, тобто за походженням, за батьківською приналежністю.

Отже, законодавцем вжито у пункті 4 статті 16-1 Закону № 2011- ХІІ термін "діти" саме для характеристики статусу родинних відносин між загиблим (померлим) та дитиною, що полягає у їх правовому зв`язку, який базується на кровному походженні або на усиновленні, та не припиняється з досягненням повноліття.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця можуть реалізувати це право з дня його виникнення, а самі правовідносини щодо призначення ОГД є триваючими і починаються саме з дати звернення особи з відповідною заявою про призначення їй ОГД і тривають до моменту прийняття рішення про призначення ОГД уповноваженим органом, а саме Комісією.

Так, судом встановлено, що батько Позивачки загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Водночас, позивачка звернулася з заявою про призначення і виплату їй ОГД до уповноваженого органу після набрання чинності Закону України № 3515-ІХ від 09.12.2023.

Міністерство оборони України розглядало заяву Позивачки і ухвалювало рішення вже в період чинності Закону України № 3515-ІХ від 09.12.2023, а тому в силу норм ст. 19, 58 Конституції України Відповідач не мав законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним.

Проте, як вбачається зі змісту витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 67/д від 15.08.2025 документи було направлено на доопрацювання через застосування Міністерством оборони України статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ у редакції чинній на дату смерті військовослужбовця (батька Позивачки), а не у редакції, чинній на момент подання та розгляду заяви.

Отже, за новою редакцією ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дітей, незалежно від умови досягнення чи не досягнення ними повноліття, включено до складу членів сімей загиблих (померлих) осіб, які (члени сім`ї) мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

Системний аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок щодо того, що зміни до ст.16-1 Закону №2011-XII застосовуються до незавершених процедур щодо призначення ОГД, навіть якщо смерть військовослужбовця настала до їх набрання чинності, але рішення МОУ приймається після цієї дати

Інших підстав для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у рішенні Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням виплати одноразової грошової допомоги, не наведено.

Крім того, відповідаючи на поставленя відповідачем у заяві від 23.10.2025 року питання, суд зазначає таке.

- Яке коло осіб прямо було визначено як отримувачі одноразової грошової допомоги (ОГД) у редакції частини першої статті 16-1 Закону України №2011- XII, чинній на момент смерті військовослужбовця? Чи передбачено цим законом право на ОГД для повнолітніх дітей?

Дійсно, стаття 16-1 Закону № 2011-XII у редакції, чинній до 29.03.2024, визначала вичерпний перелік отримувачів ОГД і повнолітні діти, які не були утриманцями, до цього переліку не входили. Водночас це питання має значення лише для визначення кола первинних набувачів права, але не визначає автоматично, яке законодавство застосовується при прийнятті рішення. На переконання суду в цьому аспекті є два різні поняття: (1) виникнення права та (2) застосовне при прийнятті рішення законодавство.

- Чи має Міністерство оборони України як орган, що приймає рішення про виплату ОГД, право включати до переліку отримувачів осіб, не передбачених законом, посилаючись лише на соціальний характер виплати чи власне переконання, з огляду на вимоги статті 19 Конституції України?

МОУ як суб`єкт владних повноважень справді зобов`язаний діяти в межах закону (ст.19 Конституції). Суд не зобов`язує МОУ діяти поза законом. Міністерство зобов`язане застосовувати чинний на момент прийняття рішення закон - а саме ст. 16-1 в редакції Закону № 3515-IX, яка набрала чинності 29.03.2024. Це і є дія в межах закону. Наполягання відповідача на застосуванні скасованої редакції закону суперечить ст. 19 Конституції України.

- Чи містить Закон України №3515-IX пряму норму про зворотну дію положень, якими розширено коло отримувачів ОГД на повнолітніх дітей, якщо смерть настала до набрання чинності цим законом? Якщо так, то на підставі якої саме норми закону або перехідного положення це допускається?

Пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3515-IX містить спеціальне перехідне положення, але лише щодо посмертно народжених дітей. Щодо повнолітніх дітей окремої норми про зворотну дію немає. Однак, на переконання суду, питання зворотної дії тут взагалі не виникає, оскільки застосовується не ретроактивний, а темпорально нейтральний принцип: суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішення зобов`язаний застосовувати чинне законодавство. Дія нового закону поширюється не на минулі факти (смерть), а на триваючі адміністративні правовідносини, які завершуються лише прийняттям рішення Комісією. Так, якщо на момент прийняття рішення вже діє нова редакція закону, то МОУ має застосувати саме її. Це не є "зворотною дією", бо рішення ухвалюється теперішнім органом у теперішньому правовому полі.

- Чи допускається застосування нової редакції статті 16-1 Закону №2011-XII до обставин, що виникли до її набрання чинності, якщо в законі немає прямої вказівки на її зворотну дію, без порушення статті 58 Конституції України та принципу юридичної визначеності?

Стаття 58 Конституції України забороняє зворотну дію законів, що погіршують становище особи. У цьому випадку йдеться про закон, що розширює коло отримувачів соціальної допомоги - тобто покращує становище громадян. Навіть якби ставити питання про зворотну дію, ст. 58 Конституції України не перешкоджає застосуванню сприятливого для особи закону до відносин, що виникли раніше. Крім того, варто наголосити, що тут немає зворотної дії в класичному розумінні. Закон №3515-IX не переглядає вже прийняті рішення і не змінює правові наслідки минулих подій. Він лише визначає правила для тих процедур, які на момент його набрання чинності ще тривали і не були завершені. Крім того, вимога ст. 58 Конституції України не поширюється на застосування нового закону до незавершених правовідносин.

- Чи може повнолітня дитина, яка не входила до переліку отримувачів ОГД, визначеного чинним на той час законом, набути право на таку допомогу лише внаслідок змін законодавства, якщо закон прямо не передбачає зворотної дії для таких випадків?

Повнолітня дитина набула право не «внаслідок змін законодавства заднім числом», а внаслідок того, що процедура призначення ОГД не завершилась до моменту набрання чинності новим законом.

- Чи може бути підставою для призначення ОГД закон, який набрав чинності після смерті військовослужбовця, якщо на момент його смерті така підстава законом не передбачалась?

Підставою для призначення ОГД є не лише факт смерті (що визначає момент виникнення права на звернення), але й чинне законодавство на момент прийняття рішення. Суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей приймати рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке вже є нечинним.

- Що означає поняття "дата виникнення права" на отримання одноразової грошової допомоги згідно з пунктом 2 Постанови КМУ №168? Чи є ця дата визначальною для встановлення кола осіб, які мають право на ОГД?

Чинним законодавством встановлено, що днем виникнення права є дата загибелі, зазначена у свідоцтві про смерть. Це положення визначає: початковий момент, з якого особа може реалізувати право; початок перебігу трирічного строку на звернення. Ця дата не є визначальною для встановлення того, яке законодавство застосовується при прийнятті рішення. Проаналізоване вище законодавство не містить норми про те, що при прийнятті рішення застосовується законодавство станом на дату смерті. Тлумачення МОУ є розширювальним і виходить за межі тексту наведених нормативно-правових актів.

- Що означає фраза "реалізація права з дати його виникнення" у контексті Постанови КМУ №168? Чи може реалізувати право на ОГД особа, яка на дату його виникнення не входила до кола отримувачів, визначеного чинним законом?

Фраза "реалізувати право з дня його виникнення" означає, що особа має право подати заяву та отримати виплату, яка розраховується з дати загибелі (без зменшення суми через затримку розгляду). Це норма про матеріальну реалізацію права, а не про "заморожування" застосовного законодавства. Особа, яка відповідно до нової редакції ст. 16-1 є членом сім`ї загиблого, може реалізувати своє право у межах трирічного строку. Закон не ставить цю можливість у залежність від того, чи входила вона до переліку отримувачів за старою редакцією - за умови, що рішення ще не прийнято.

- Чи допускає законодавство набуття права на отримання одноразової грошової допомоги повнолітньою дитиною, яка на дату смерті військовослужбовця (тобто на дату виникнення права) не входила до визначеного законом переліку отримувачів, якщо закон прямо не передбачає такої можливості?

На переконання суду - так, якщо процедура на момент набрання чинності Законом № 3515-IX не була завершена прийняттям остаточного рішення Комісії МОУ, оскільки суб`єкт владних повноважень зобов`язаний застосовувати чинне на момент прийняття рішення законодавство.

Враховуючи, встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення прийняте без врахування всіх обставин у справі, а тому не може відповідати критеріям правомірності, визначених в ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Міністерства оборони України, оформленого витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.08.2025 № 67/д, прийнятого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення і виплату їй одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 та зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу призначення одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у зв`язку із загибеллю батька - військовослужбовця ОСОБА_2 - під час захисту Батьківщини з урахуванням висновків суду у справі та призначити виплату ОСОБА_1 такої одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Міністерства оборони України, оформленого витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.08.2025 № 67/д, прийнятого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення і виплату їй одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу призначення одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у зв`язку із загибеллю батька - військовослужбовця ОСОБА_2 - під час захисту Батьківщини з урахуванням висновків суду у справі та призначити виплату ОСОБА_1 такої одноразової грошової допомоги.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 968,96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 06 квітня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Відповідач - Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168, ЄДРПОУ/РНОКПП 00034022)

Суддя С.М. Дуляницька